СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/11379/25
ун. № 212/6113/25
07 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У жовтні 2025 року за підсудністю від Покровського районного суду міста Кривого Рогу до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справу передано судді 05 листопада 2025 року.
Дослідивши подану позовну заяву, матеріали справи, суд дійшов, що дана справа направлена до Святошинського районного суду міста Києва помилково та має бути передана за належною підсудністю.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Якщо позов поданий до відповідача, який не має зареєстрованого місця проживання на території, яку обслуговує суд, у позові має бути зазначено, що він поданий за правилами альтернативної підсудності і конкретно зазначити саме з якої підстави, передбаченої статтею 28 ЦПК України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Як зазначав Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 691/914/19 (провадження № 61-20176св21), у позовній заяві позивач має обґрунтувати підстави для застосування правил альтернативної підсудності.
Підстави для застосування виключної підсудності відсутні. Жодних доводів задля застосування правил альтернативної підсудності позивач не наводить, відтак, має бути застосоване загальне правило.
Відповідно до ухвали судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 31 липня 2025 року підставою для передачі справи за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва було те, що відповідно до інформації з Міністерства соціальної політики України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.08.2022 року перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 20.12.2022 року.
Суд зауважує, що будинок АДРЕСА_2 , знаходиться у Солом'янському, а не Святошинському районі міста Києва.
Підтвердженням зазначеного є відповідь №1982592 від 07.11.2025 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої встановлено, що у останньої наявна діюча довідка ВПО, видана Солом'янським РУПСЗН м. Київ.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) вказано, що: положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно з ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа має місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 року у справі № 855/364/19 зроблено висновок відповідно до якого «Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС».
Хоча вказаний правовий висновок здійснено щодо норм КАС України, суд вважає доцільним дотримуватись його і у порядку цивільного судочинства, зважаючи на подібність норм КАС України та ЦПК України щодо недопустимості спору про підсудність.
Відтак, суд дійшов висновку, що суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу помилково направив справу за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України визначено якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, підстави для розгляду цивільної справи Святошинським районним судом міста Києва відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідача - до Солом'янського районного суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва (03680, Україна, місто Київ, вулиця Максима Кривоноса, будинок 25).
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 07 листопада 2025 року.
Суддя Н.О. Горбенко