Справа №711/8569/25
Провадження №2/712/5202/25
07.11.2025 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Чапліна Н.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через представника Усенка М.І. звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №100238336 від 22.01.2024 у розмірі 22 260 грн, а також судові витрати.
Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.09.2025 передано матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на розгляд за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025 справу передано на розгляд судді Чапліної Н.М.
20.10.2025 суд ухвалив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху. Встановив позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Соснівського районного суду м. Черкаси протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху доказів, що підтверджують надсилання відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви з доданими документами та документів, що підтверджують сплату судового збору.
Вказана вище ухвала доставлена до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» позивача та представника позивача - адвоката Усенка М.І. 22.10.2025. Крім того, цю ухвалу оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 272 ЦПК України).
06.11.2025 від представника позивача - адвоката Усенка М.І. надійшла заява про усунення недоліків. До заяви долучено докази надсилання відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви з доданими документами та платіжну інструкцію №10196 від 28.05.2025 про сплату судового збору.
Перевіривши матеріали вказаної заяви судом встановлено, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків від 20.10.2025 було виконано частково.
Так, позивачем не надано належних доказів, що підтверджують сплату судового збору. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 20.10.2025 вказано, що позивачем долучено до позовної заяви платіжну інструкцію №10196 від 28.05.2025 про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
17.10.2025 до суду надійшла довідка керівника апарату Придніпровського районного суду м. Черкаси Дзюман Л. про те, що під час передачі справи за підсудністю до Соснівського районного суду м.Черкаси, не можливо підтвердити сплату судового збору номер квитанції 10196 від Казначейства України, справа №711/8569/25, оскільки квитанція приєднана до іншої справи №711/6048/25, так як позивач не звертався до суду із заявою про повернення судового збору.
Тобто, у матеріалах справи №711/8569/25 відсутні належні документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Визначаючи наявність підстав для відкриття провадження у справі та надаючи оцінку позиції позивача, слід звернути увагу на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ЦПК України).
Відкриття провадження по справі є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача. Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Отже, залишаючи заяву без руху, позивач інформувався про обов'язок виправити недоліки вказаної позовної заяви, а саме: привести її зміст та форму відповідно до вимог статей 175-177 ЦПК України.
Вивчивши заяву представника позивача з доданими додатками про усунення недоліків позовної заяви, судом встановлено, що недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду не усунуті в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву у разі, якщо позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно із ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 10, 13, 76-81, 83, 89, 175, 177, 185, 260, 261, 263, 352-354 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - визнати неподаною і повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Н.М. Чапліна