712/14514/25
2-н/712/1379/25
07 листопада 2025 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулось з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до частини третьої статті 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику не відомо.
Згідно статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу (частина 3 статті 165 ЦПК України).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з ч.1, 2 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 33 ЦК України, неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.
Згідно відомостей Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради боржники: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже на момент звернення із заявою про видачу судового наказу боржники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є малолітніми особами, тому не можуть нести відповідальності за вказаними в заяві про видачу судового наказу зобов'язаннями.
З огляду на зміст заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за житлово-комунальні послуги солідарно і не визначає вимоги щодо кожного з боржників окремо.
Проте, згідно відповіді Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради боржники: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є малолітніми особами, що унеможливлює задоволення вказаної вимоги, оскільки наявна взаємопов'язаність заявлених заявником вимог і окремий їх розгляд неможливий.
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Згідно ч.2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 166, 167, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України,
В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст. 353 - 355 ЦПК України.
Суддя О.М. Борєйко