Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/8082/25
Провадження №2/711/3597/25
29.10.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі судового засідання - Кобилка Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.08.2024 №24.08.20240100000007 у розмірі 13637грн. 45коп, а також судовий збір у розмірі 2422грн. 40коп.
Ухвалою суду від 11.09.2025 прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Водночас, 02.10.2025 на адресу суду надійшла письмова заява представника позивача за довіреністю - Рассказова Д.І. про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку із тим, що відповідач повністю розрахувалася з позивачем за спірною заборгованістю. Крім того, у зв'язку із закриттям провадження у справі, просить вирішити питання про повернення сплаченого при подачі цього позову судового збору.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку.
У судове засідання відповідач не з'явилася, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
Суд вважає, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення справи за заявою позивача, яка подана його представником про закриття провадження у справі.
Врахувавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази, суд приходить до наступних висновків.
Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що на теперішній час між сторонами врегульовано спір - відповідачем проведено із позивачем розрахунок за спірною заборгованістю, тобто відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Таким чином, суд вважає, що подану заяву про закриття провадження від 02.10.2025 слід задовольнити, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю предмету спору, враховуючи заяву представника позивача, яка надійшла до суду 02.10.2025, та прийнята судом.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
Суд роз'яснює наслідки закриття провадження у справі, передбачені статтею 256 ЦПК України. Так, ч. 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Підстав для неприйняття заяви, що подана представником позивача - Рассказовим Д.І., у межах наданих йому повноважень, відповідно до довіреності № 2705/25-14 від 27.05.2025, судом не встановлено, наслідки закриття провадження учасникам справи зрозумілі, а тому провадження у справі підлягає до закриття.
Що стосується заяви сторони позивача про повернення їй судового збору із державного бюджету, то суд приходить до наступного:
встановлено, що при подачі позову, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» сплатив судовий збір у розмірі 2422грн. 40коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.08.2025.
ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (ч. 2 ст. 141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але справа провадженням закінчується у зв'язку із закриттям такого чи залишенням позову без розгляду (ст. 142 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Крім того, як передбачено ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
При цьому, тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача за виключенням, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову. Тобто, друге речення частини третьої статті 142 ЦПК України повинно застосовуватися у системному зв'язку із першим реченням, де йдеться про відмову позивача від позову.
Водночас, по цій справі позивач не відмовився від позову, а провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачено ч. 5 ст. 142 ЦПК, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.
Процесуальний закон не передбачає компенсації (відшкодування)/повернення судових витрат (які не є тотожними поняттями), а саме судового збору позивачу внаслідок закриття провадження у зв'язку із відсутністю предмета спору.
При цьому, суд звертає увагу, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в МЮ України 10.12.2024 за № 1888/43233. Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, з урахуванням зазначених змін (далі - Порядок № 787), органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судовим органом.
Крім того, 24.05.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 620, якою змінив спеціальний порядок компенсації судового збору за рахунок держави. Постановою № 620 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Після внесення змін до цієї постанови компенсація судових витрат у формі судового збору здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в частині повернення йому судового збору із державного бюджету за відсутності на це правових підстав.
При прийнятті такого рішення судом враховані висновки ВС, викладені у постановах від 09.09.2020 у справі № 308/12079/18, від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16, від 03.04.2024 у справі № 461/4349/23, від 06.08.2025 у справі № 760/3104/24.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 142, 259, 260, 261, 255 ч.1 п.2 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», що подана його представником за довіреністю Рассказовим Даніїлом Ігоровичем, - задовольнити частково.
Цивільну справу № 711/8082/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити провадженням у зв'язку з відсутністю предмета спору.
В іншій частині заяви про повернення сплаченого при подачі позову судового збору, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 04.11.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька