Провадження № 2/537/883/2025
Справа № 537/1373/25
24.10.2025 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Фадєєвої С.О., при секретарі судових засідань Бобровській К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в інтересах неповнолітнього позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокоп Денис Олександрович, ОСОБА_4 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , де просила суд визнати за ОСОБА_2 право власності на майно: 5/48 часток квартири АДРЕСА_1 , 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , 1/3 частку земельної ділянки площею 0.0526 га, кадастровий номер 5322481700:07:000:0037, що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Кам'янопотоківська сільська Рада, СТ «Родничек», в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
В обґрунтування позову посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , який за життя заповіту не склав. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з та 1/6 часток квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0.0526 га, кадастровий номер 5322481700:07:000:0037, що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Кам'янопотоківська сільська Рада, СТ «Родничек». ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа Д.О. з метою оформлення спадкових прав. 10.05.2024 на підставі заяви ОСОБА_3 , бабусі померлого, заведена спадкова справа № 21/2024 після померлого ОСОБА_5 . Брат померлого, ОСОБА_4 , відмовився від спадщини на користь ОСОБА_3 . Інших спадкоємців, крім ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який відмовився від спадщини на користь ОСОБА_3 , немає. Вказала, що постановою нотаріуса ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого брата, ОСОБА_5 , оскільки він не надав оригіналів правовстановлюючих документів, а токож тому, що нотаріус вважає, що спадкоємиця другої черги ОСОБА_3 , бабуся померлого, включається до складу першої черги спадкоємців за правом представлення, так як її донька, мати померлого ОСОБА_5 , померла до відкриття спадщини. Вважає, що прийняття спадщини ОСОБА_3 , як спадкоємицею першої черги за правом представлення, не відповідає вимогам закону, оскільки вона є спадкоємицею другої черги, а за правом представлення закликаються виключно особи, вказані у ст. 1266 ЦК України. Наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, є перешкодою у отриманні ОСОБА_2 права власності на спадкове майно, унеможливлює подальше оформлення ним спадкових прав та надає йому право звернутися до суду за захистом своїх прав до спадкоємиці ОСОБА_3 .
Від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Скубенка В.Ф. до суду надійшов відзив, де представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування своєї позиції вказав, що нотаріусом ОСОБА_6 достовірно встановлено, що спадкоємиць першої черги, мати померлого ОСОБА_5 , ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому ОСОБА_3 у силу вимог ст.. 1266 ЦК України прийняла спадщину після померлого онука ОСОБА_5 за правом представлення.
Представником ОСОБА_2 адвокатом Єрмоленком О.В. подано до суду відповідь на відзив, де він вказав, що представником відповідача на власний розсуд було подано трактування норми ст. 1266 ЦК України. Звернув увагу суду, що на дату смерті матері спадкодавця, ОСОБА_7 , права представлення не існувало, оскільки спадкові відносини регулювалися ЦК УРСР 1963 року, який не передбачав права представлення взагалі. Крім того, будь-які докази прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті доньки, як і докази відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_7 стороною відповідача не надавалися. Так само відповідачем не подано доказів на підтвердження поновлення строку на прийняття спадщини після смерті доньки. Вважає, що ОСОБА_2 , як і ОСОБА_3 є спадкоємцями другої черги, а перелік осіб, вказаних у ст.. 1266 ЦК України є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.06.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази: засвідчені копії спадкових справ після померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Єрмоленко О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених позові та відповіді на відзив, просив їх задовольнити.
Надалі у судове засідання сторони, їх представники та третя особа ОСОБА_6 не з'являлись, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, подали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких клопотань суду не надсилав.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст.12ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст. 1217 цього Кодексу). В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1,2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Вказані норми встановлені ч.1-3 ст..1223 ЦК України.
В силу ч.1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Цивільний Кодекс України встановлює п'ять черг спадкоємців за законом, а також передбачає спадкування за правом представлення.
Згідно з ч.1, 4 ст.. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини; заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто; особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника (ч.1,2,3 ст. 1269 ЦК України). Статтею 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Законом також передбачено право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи. Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом; спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч.1,2 ст. 1274 ЦК України).
Як встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.04.2024. Його батьками були ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 .
З копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 вбачається, що його батьком був ОСОБА_8 . Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними братами, що також встановлено нотаріусом у спадковій справі. ОСОБА_8 (батько позивача та спадкодавця ОСОБА_5 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ).
З копії витребуваної судом спадкової справи № 21/2024 вбачається, що 10.05.2024 ОСОБА_3 через свого представника звернулася до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа Д.О. із нотаріально засвідченою заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 онука ОСОБА_5 . До заяви додана у тому числі копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 (після укладення шлюбу - ОСОБА_10 ) серії НОМЕР_5 , де її матір'ю вказана заявниця ОСОБА_3 , копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_9 (після зміни прізвища - ОСОБА_10 ) серії НОМЕР_6 та копія свідоцтва про смерть 06.07.2000 ОСОБА_7 серії НОМЕР_7 . Отже, родинні відносини між відповідачем, як бабою, та померлим ОСОБА_5 , як онуком, підтверджені документально.
Заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_5 також 06.06.2024, тобто у встановлений законом строк, подано позивачем ОСОБА_2 . Крім того, 25.07.2024 до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа Д.О. надійшла заява, датована 23.05.2024, від ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_5 на користь рідної баби спадкодавця, ОСОБА_3 . Заява надійшла разом із посвідчувальним написом нотаріуса від 23.05.2024 про справжність підпису заявника ОСОБА_4 . Отже, вказану заяву ОСОБА_4 подано у встановлений законом строк, родинні відносини ОСОБА_4 з померлим підтверджені повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 25.07.2024.
Свідоцтва про право власності на спадщину після померлого ОСОБА_5 нотаріусом на час розгляду справи не видавалися, що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Письмовими доказами також підтверджується, що за життя ОСОБА_11 належало право власності на наступне нерухоме майно: 1)1/4 та 1/6 часток квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.10.1996 згідно з розпорядженням УЖКГ адміністрації Кременчуцької міської Ради народних депутатів, рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 15.04.2000 у справі № 537/673/20, свідоцтва про право на спадщину №2-496 від 25.05.2021; 2) квартира АДРЕСА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 1084 від 16.05.2019; 3) земельна ділянка площею 0.0526 га, кадастровий номер 5322481700:07:000:0037, що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Кам'янопотоківська сільська Рада, СТ «Родничек», на підставі нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2021.
Право власності на вказані об'єкти нерухомості за ОСОБА_5 належним чином зареєстроване, що підтверджується витягами та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та не оспорюється іншими особами. Вказане нерухоме майно входить до спадкової маси, що визнається сторонами.
Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа Д.О. від 23.01.2025 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . Із постанови вбачається, що нотаріусом 10.05.2024 за фактом подачі заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_3 було заведено спадкову справу за № 21/2024, номер у спадковому реєстрі 72420667. У зв'язку із відкриттям спадщини та заведенням спадкової справи ним перевірені відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту (заповіт відсутній), наявності майна, його складу та місцезнаходження. Зі змісту постанови також вбачається, що спадкоємиця другої черги ОСОБА_3 включена нотаріусом до складу першої черги спадкування у зв'язку з тим, що прийняла спадщину за правом представлення, так як її дочка, ОСОБА_7 , відповідно мати померлого ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_2 роз'яснено, що він є спадкоємцем за законом другої черги та відмовлено у оформленні спадщини після померлого ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Щодо посилання позивача на відсутність оригіналів вказаних вище правовстановлюючих документів на майно, належне за життя ОСОБА_5 , як підставу відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то воно є помилковим. У постанові нотаріуса Прокопа Д.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії така підстава відмови не вказувалася. З копій витребуваних судом нотаріальних справ після смерті ОСОБА_5 вбачається, що вказані документи, окрім нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 1084 від 16.05.2019, надавалися нотаріусам з метою оформлення спадкових прав. Сумнівів у відповідності оригіналам долучених до справи копій документів у суду не виникає. Право власності на вказані об'єкти належним чином зареєстроване за спадкодавцем.
Як зазначалося вище, в силу ч.1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово і кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 цього Кодексу). У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст..1263, 1264 ЦК України). П'ята черга спадкоємців за законом визначена у ст.. 1265 ЦК України. Так, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Умови спадкування за правом представлення визначені у статті 1266 ЦК України. Так, за правом представлення внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Отже, по своїй суті спадкування за правом представлення (ст. 1266 Цивільного кодексу України) - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом і він не є окремою підставою або видом спадкування. При цьому, як вбачається із ст.. 1266 ЦК України, суб'єктами спадкування за правом представлення можуть бути спадкоємці п'ятої черги за законом. Умовами набуття права на спадкування за правом представлення є смерть спадкоємця першої, другої чи третьої черги до часу відкриття спадщини.
У постановах від 20 червня 2018 року у справі № 643/1216/15-ц, від 30 червня 2022 року у справі № 335/12781/19, від 30 квітня 2024 року у справі № 154/3846/20 Верховний Суд вказав, що аналіз ст. 1266 ЦК України свідчить про те, що спадкування за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п'ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб'єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємці за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п'ятої черги за законом переміститися у вищу чергу, а саме у першу, другу або третю чергу. Тобто під спадкуванням за правом представлення розуміється особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом (та деяких інших осіб), коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини нібито заступає її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.
Оскільки, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 є бабою померлого спадкодавця ОСОБА_5 , вона в силу ст. 1262 ЦК України є спадкоємицею другої черги, як і позивач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_4 є спадкоємцям другої черги після померлого брата ОСОБА_5 . Так як ОСОБА_3 є спадкоємицею саме другої, а не п'ятої черги спадкоємців за законом, вона не може спадкувати за правом представлення.
Статтею 1278 ЦК України регулюється питання поділу спадщини між спадкоємцями : частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. Позивач вимог про виділ частки в натурі не заявляв, заповіту ОСОБА_5 , як встановлено судом, не залишив.
Отже, позивач, відповідач та третя особа ОСОБА_4 є спадкоємцями другої черги після померлого ОСОБА_5 у рівних частках у спадщині. Зважаючи, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 у встановлений законом строк подали заяви про прийняття спадщини, а третя особа ОСОБА_4 подав у встановлений законом строк заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 , частка позивача у спадщині становить 1/3, а відповідача - 2/3 частин. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12,13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокоп Денис Олександрович, ОСОБА_4 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) право власності на 5/48 часток квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0.0526 га, кадастровий номер 5322481700:07:000:0037, що розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Кам'янопотоківська сільська Рада, СТ «Родничек», в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2230 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Фадєєва
Повне рішення суду складено 06.11.2025