Справа № 278/4585/24
06 листопада 2025 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська компанія з повернення боргів» звернулось до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 30776,45 грн та судових витрат по справі.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначав, що 01.11.2021 між ТОВ «Кредитна Установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3377312833/747188.
12 серпня 2022 року між «ТОВ «Кредитна Установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 12082022, у відповідності до якого останнє набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17063,75 грн.
Також зазначає, що 25.07.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики №72589775. Вказує, що договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Зазначає, що згідно з п. 1 договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики. У подальшому між сторонами укладено додаткову угоду від 25.07.2022 до даного договору та збільшено суму позики на 700,00 грн.
Вказує, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за договором позики №72589775 від 25.07.2022. Стверджує, що відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13712,70 грн, з яких: - 43000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 9412,70 грн сума заборгованості за відсотками.
Позивач також зазначає, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, здійснювали безпосередньо первісні кредитори станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Ухвалою суду від 27.08.2024 року у цій справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.10.2024 року рішенням ВРП суддю ОСОБА_3 було звільнено у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям матеріали цієї справи передані судді Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І. В.
Ухвалою суду від 04.11.2024 року прийнято цивільну справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25.11.2024 від представника відповідача - адвоката Таргонського І.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог із наступних підстав: позивачем не доведено порушення його права на звернення до суду із вказаним позовом, не доведено факту оплати договорів факторингу, також вказує, що договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 укладено раніше ніж виникли правовідносини між сторонами (а.с. 69-72).
05.12.2024 року рішенням ВРП суддю ОСОБА_4 було звільнено у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Дубовік О. М.
Ухвалою суду від 26.02.2025 суддею Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М. прийнято до свого провадження справи та відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с. 5). Клопотань чи заяв на адресу суду не надходило, позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Щодо договору про надання фінансового кредиту №3377312833/747188
01.11.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» було укладено кредитний договір № 3377312833/747188, умови якого розміщені на сайті товариства, і який підписано відповідачем електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і надіслання його на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 8).
Згідно з умовами цього договору відповідач, після заповнення ним заявки на сайті або в мобільному додатку, отримав кредит на власні потреби у безготівковій формі шляхом переказу на платіжну картку (п. 1.4), коштів кредиту у розмірі 5500,00 грн під процентну ставку 2,50% в день або 912,5% річних за користування кредитом, строком на 15 днів до 15.11.2021, тобто із зобов'язанням повернення кредиту в повному обсязі до 15.11.2021, де загальна вартість кредиту орієнтовно складає 7562,50 грн, загальні витрати за кредитом (проценти за користування кредитом) 2062,50 грн (додаток до договору (а.с. 9).
Між ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивачем у справі, укладено Договір факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» (клієнт) відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактору) за плату, а фактор прийняв належні клієнту права грошової вимоги (права вимоги) за зобов'язаннями строк виконання яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню та інші платежі, зазначених у реєстрі боржників (а.с. 11-12).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року та акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» з 12 серпня 2022 року набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3377312833/747188 від 12 серпня 2022 року із загальною сумою заборгованості 17063,75 грн, в тому числі за тілом кредиту 5500,00 грн, заборгованістю за нарахованими відсотками 11563,75 грн (12, 13).
Щодо договору позики №72589775.
25.07.2022 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72589775, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) Qmc5MbU2hx, згідно з умовами якого позикодавець надав у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.1 договору) (а.с. 20-21).
Сума позики складає 4300,00 грн; строк позики (строк договору) 20 днів; процентна ставка (базова)/день 1,99% (фіксована); дата надання позики 25.05.2022; дата повернення позики 14.08.2022; знижена процентна ставка 1,99% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 1,99% в день; орієнтовна річна процентна ставка 45138,26%; орієнтовна загальна вартість позики 6011,00 грн (п.2 договору позики). Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.4 договору).
05.08.2022 між сторонами укладено додаткову угоду до договору позики №72589775, на підставі звернення позичальника збільшено суму позики на 700,00 грн (а.с. 23).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» розмір заборгованості за договором позики №72589775 становить 13712,70 грн, з яких: - 4300,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 9412,70 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 33).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 27-29).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №7 від 21.04.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13712,70 грн, з яких: - 4300,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 9412,70 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 32).
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст. ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договорами позики, а відповідач ці кошти отримав.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості за кредитними договорами містять інформацію про розмір заборгованості ОСОБА_1 , однак вказані розрахунки заборгованості не містять відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитних договорів, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами (розмір відсотків та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов'язань).
Будь-яких інших доказів щодо підтвердження заборгованості відповідача за укладеними кредитними договорами позивачем суду не надано.
Суд також звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу №12082022 від 12.08.2022 та №14/06/21 від 14.06.2021.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 № 6-16цс15.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Позивачем не надано суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що на виконання умов спірних кредитних договорів №3377312833/747188 від 01.11.2021, №72589775 від 25.07.2022 та додаткової угоди до договору позики №72589775 від 05.08.2022 первинний кредитор перерахував на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 кредитні кошти.
Щодо переходу права вимоги за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 був укладений 25.07.2022 року, натомість договір факторингу 14/06/21, за яким ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», був укладений 14.06.2021 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_2 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 14.06.2021 року.
Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір факторингу був укладений між первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 14.06.2021 року, тобто до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до ОСОБА_2 за договором позики, укладеним між ними 25.07.2022, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором позики №72589775 в сумі 13712,70 грн, оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення.
Оскільки позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором позики №72589775, що був укладений 25.07.2022 від первісного кредитора - ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача по справі, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості із відповідача на користь позивача.
Судом приймаються до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову та погоджується із зазначеними запереченнями.
З огляду на викладене, вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, адреса для листування Київська область, м. Бровари. вул. Лісова. 2, поверх 4. ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя О. М. Дубовік