Справа № 273/1649/24
Провадження № 2/273/167/25
06 листопада 2025 року м. Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіну Д. С. секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 102872866 від 16.09.2021 року у розмірі 28 120,00 грн., понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 16.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №102872866 за яким, товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит в сумі 4 000,00 грн. строком на 15 календарних днів із сплатою відсотків за ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти надані позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок, передбачені умови пролонгації кредиту. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника.
17.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №102872866 від 16.09.2021 року, що уклали Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та боржник ОСОБА_1 .
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за Договором №102872866 від 16.09.2021 року, що уклали Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та боржник ОСОБА_1 .
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідач належним чином договірні зобов'язання за кредитним договором не виконував, таким чином, згідно розрахунку заборгованості, заборгованість за кредитом ОСОБА_1 становить 28 120,00 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 22 960,00 грн; заборгованість за комісією 1 160,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в своїй позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що 16.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 102872866, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» надало позичальнику кредит у сумі 4 000,00 грн. на споживчі потреби, строк кредиту 15 днів, до 01.10.2021 року. Проценти за користування кредитом складають 1 800,00 грн. в грошовому виразі та 3 % за кожен день строку користування кредитом.
Базова процентна ставка за користування кредитом - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; комісія за надання кредиту 1160,00 грн., яка нараховується за ставкою 29,00 % від суми кредиту одноразово. Вказані умови також підтверджуються паспортом споживчого кредиту та Анкетою-заявою на кредит № 102872866 від 16.09.2021 року. Умови надання кредиту містяться у паспорті споживчого кредиту №102872866, що є додатком № 2 до договору, у додатку № 1 наведено графік платежів (а.с.6-11).
Відповідно до довідки про ідентифікацію, акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора J76300, дата відправки ідентифікатора 16.09.2021 року (а.с. 12).
Відповідно до платіжного доручення ТОВ «МІЛОАН» 16.09.2021 року була проведена операція по переказу коштів в сумі 4 000,00 грн. на платіжну картку 473121ХХХХХХХХ50, одержувач ОСОБА_1 , згідно договору №102872866 (а.с.12 зворотня сторона).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Підписанням договору позики відповідач, підтвердив, що ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами надання коштів у позику, де передбачено, що договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається позичальником, у відповідності до вимогст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень ч.6 і 12 п.1 ст.3, п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.205 ЦК України.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
17.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників ( а.с.16 - 18) .
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено 17.12.2021 року акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021 року. Відповідно до платіжного доручення № 313550009 від 20.12.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» сплатило Товариству зобмеженою відповідальністю «МІЛОАН» за договором факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021 року 2 503264,98 грн. (а.с. 18 - зворотня сторона).
Відповідно до витягу з реєстру боржників Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за договором факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021 року набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102872866 від 16.09.2021 року на загальну суму 14 320,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 9 160,00 грн., заборгованість з комісії 1 160,00 грн.(а.с.21).
10.03.2023 року між Товариством зобмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого Товариство зобмеженою відповідальніст «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за договорами позики, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» стає новим кредитором до боржників. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 10.03.2023 року укладено акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 10-03/2023-01 від 10.03.2023 року (а.с. 22-25).
Відповідно до витягу з реєстру боржників Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023 року набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102872866 на загальну суму 28 120,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 22 960,00грн., заборгованість з комісії 1 160,00 грн. (а.с.28).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом .
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору.
Статтею 512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором, договором факторингу та договором про відступлення права вимоги.
Натомість, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідача заборгованості у вищенаведеному розмірі, матеріали справи не містять.
Вказана сума заборгованості відповідачем не була спростована при розгляді справи, оскільки належних доказів, які б спростовували розмір нарахувань по кредитному договору відповідачем до суду надано не було.
Враховуючи викладене, відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку, що позов щодо стягнення розміру заборгованості підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат за надання професійної правничої допомоги позивачем було надано Договір про надання правової № 07-06/2024 від 07.06.2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» , роздруківку з вартістю послуг АО «Лігал Ассістанс», платіжну інструкцію №0446760000 від 12.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №438 від 01.07.2024 року, Витяг з Акту №1 про надання юридичної допомоги від 05.07.2024 року.
Згідно наданого представником позивача Витягу з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 05.07.2024 року розмір витрат на правову допомогу становить 9 000,00 грн.
Зі змісту ст. 137 ЦПК України випливає, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Право на професійну правничу допомогу гарантованост. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, від 30.09.2009 року № 23-рп/2009.
Так, урішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи вищезазначене, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає необхідним та достатнім стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю«Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп.
Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 83, 141, 247, 259, 263, 264, 268, 273, 279, 280, 281,354 ЦПК України, ст.ст.11, 204, 207, 509, 526, 549, 610, 625, 626, 628, 633,634,638,1048,1049,1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" ( код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором №102872866 від 16.09.2021 року в розмірі 28 120 (двадцять вісім тисяч сто двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" ( код ЄДРПОУ 44276926) витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Бєлкіна Д.С.