КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа№ 170/155/25
Провадження № 1-кп/170/70/25
Шацький районний суд Волинської області
06 листопада 2025 року смт. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк та в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 14.10.2024 за №12024030560000465 про обвинувачення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с. Пільмо Шацького (на даний час Ковельського) району Волинської області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, майстра лісу Пульмівського лісництва, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_4 , 13.10.2024, приблизно о 17 годині 50 хвилин, керуючи технічно справним мопедом марки Vіреr V150А, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по горизонтальній прямій ділянці асфальтованого покриття проїзної частини автомобільної дороги по вулиці Незалежності у с. Пульмо Ковельського району Волинської області, порушуючи пункти 2.3 (б), 2.3 (г), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, діючи з необережності, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх запобігання на даній ділянці дороги, перебуваючи без застебнутого мотошолома, проявив безпечність та неуважність під час руху, не правильно оцінив дорожню обстановку, не відреагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожніх умов, що унеможливило постійно контролювати його рух та безпечно керувати транспортним засобом, в результаті чого, не впоравшись із керуванням, допустив падіння мопеда на дорожнє покриття автодороги.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мопеда Vіреr V150А, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , перебуваючи без застебнутого мотошолома, отримав тілесні ушкодження у виді важкої черепно-мозкової травми: злам кісток основи та склепіння черепа (лінійний злам скроневої кістки справа з поширенням на основу та на потиличну кістку), забій головного мозку важкого ступеня, травматичний крововилив під м'яку мозкову оболонку (САК), гострий правобічний півкулевий крововилив під тверду мозкову оболонку, дислокаційний синдром (зміщення структур головного мозку), садна верхніх кінцівок, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
У прямому причинному зв'язку із виникненням даної транспортної пригоди наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме:
-п. 2.3 (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
-п. 2.3 (г) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;
-п. 12.1. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій
об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для
зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для тих учасників руху об'їзду перешкоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину та усі викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення визнав повністю. Суду повідомив, що дійсно 13.10.2024 приблизно о 17:50, він керував технічно справним мотоциклом марки Vіреr V150А, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Незалежності у с. Пульмо Ковельського району Волинської області та порушив вказані в обвинувальному акті норми закону, вимоги пунктів Правил дорожнього руху і допустив падіння з мотоцикла на дорожнє покриття автодороги. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мопеда ОСОБА_8 , не будучи застебнутий мотошоломом, отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Обвинувачений, завдані збитки ОСОБА_8 в частині матеріальної шкоди частково відшкодував, а саме в розмірі 423400 грн. Решту цивільного позову в частині матеріальної шкоди на суму 339739,50 грн. визнає. Моральну шкоду визнає в сумі 300 000 грн. Вважає пред'явлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу завищеними. Матеріальну та моральну шкоду на даний час не взмозі повністю відшкодувати, оскільки відсутні кошти. Просив суд його суворо не карати. Шкодує про вчинене, попросив вибачення в потерпілої.
На запитання представника потерпілої ОСОБА_7 повідомив, що п'ять днів тому продав автомобіль за 3 000 доларів, з яких 2 000 доларів повернув потерпілій в день розгляду справи (під час оголошення перерви). На запитання представника потерпілої, чому ці кошти не передав відразу потерпілій після продажу автомобіля, пояснив, що ці кошти йому були потрібні на відшкодування судових витрат. Він планував їхати на роботу за кордон, щоб заробити кошти та повернути їх потерпілій, для відшкодування завданої шкоди, але не поїхав. На запитання чи отримував відпускні та матеріальну допомогу на роботі, відповів, що отримував, але використав кошти на потреби в інтересах сім'ї.
Захисник обвинуваченого просила призначити ОСОБА_4 покарання з випробуванням, щоб він мав можливість працювати та отримувати дохід з метою відшкодування завданої шкоди.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні суду пояснила, що після вказаного ДТП, її чоловік отримав тяжкі тілесні ушкодження, був доставлений до Ковельського МТМО, а в подальшому до Волинської обласної клінічної лікарні, де він перебував у відділенні нейрохірургії. ОСОБА_9 перебував також у приватному реабілітаційному центрі "Реавіта" у м. Рівне. ОСОБА_10 в період з 13.10.2024 по 12.11.2024 було проведено 5 оперативних втручань. З березня 2025 по день смерті, 19.06.2025, ОСОБА_8 перебував у комі, не приходив до свідомості. Витрати на лікування в повному обсязі обвинуваченим не відшкодовано. Певну суму коштів він передав за лікування чоловіка, однак ці кошти покрили лише видатки за два місяця лікування. Решту ж витрат, близько сто тисяч гривень щомісяця вона була змушена позичати в знайомих, адже щодня йшла боротьба за життя чоловіка. Цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальної шкоди (враховуючи збільшені позовні вимоги та суму відшкодовану ОСОБА_4 ) в розмірі 339739,50 грн. та моральної шкоди в розмірі 600000 грн. підтримує в повному обсязі. Також просила стягнути з ОСОБА_4 в її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35000 грн. З приводу призначення покарання, враховуючи тяжкість наслідків, відсутність, як вона вважає, реального каяття, оскільки обвинувачений передав їй кошти в сумі 83400 грн. після оголошення перерви в судовому засіданні 05.11.2025, з метою уникнення реального покарання, а також ухилення від відшкодування шкоди, просила призначити обвинуваченому реальне покарання.
З урахуванням того, що фактичні обставини провадження учасники провадження не оспорюють і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини кримінального правопорушення доведеними наявними у кримінальному провадженні доказами. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми необережними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Суд не приймає добровільне відшкодування завданого збитку, як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого з огляду на те, що часткове відшодування завданих збитків, виключає обставину, що зазначена в обвинувальному акті -добровільне відшкодування завданого збитку.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд виходить із вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання, згідно з якими суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину (класифікації, обставин і способу його вчинення, характеру і тяжкості наслідків), даних про особу винного (вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо) та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також думку потерпілої.
Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, згідно зі ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до ст.ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, враховуючи те, що обвинувачений винуватість визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, частково відшкодував матеріальну шкоду, є особою молодого віку, має на утриманні три малолітні дитини, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Разом з тим, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення та його наслідки, характер допущених обвинуваченим під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху. Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий необережний злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, який спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.
Також суд враховує думку потерпілої ОСОБА_6 в частині призначення судом покарання, яка вважає, що обвинувачений повинен відбувати реальне покарання.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху зазнав тяжких тілесних ушкоджень потерпілий. ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи на лікуванні ОСОБА_8 помер.
Реалізуючи принципи законності, справедливості й індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції закону, за яким визнає його винуватим, а також позбавити його права керувати транспортними засобами на строк два роки, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 286 КК України. Таке обмеження з огляду на конкретні обставини справи відповідає вимогам кримінального закону та фактично встановленим обставинам у провадженні.
За встановлених обставин підстав для застосування вимог статей 75, 76 КК України суд не вбачає.
Враховуючи наслідки вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та думку потерпілої, суд приходить до переконання про призначення ОСОБА_4 реального покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на передбачений законом строк, буде законним, обґрунтованим, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
ОСОБА_6 подала суду цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням: - матеріальної шкоди в розмірі 423139,50 грн., яка пов'язана з лікуванням та доглядом за потерпілим ОСОБА_8 , моральної шкоди в розмірі 600000 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35000 грн. (з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог).
Оскільки після оголошення перерви в судовому засіданні 05.11.2025 ОСОБА_4 відшкодовано ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 83400 грн., тому потерпіла підтримала цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 339739,50 грн.
Вказаний позов ОСОБА_4 визнав частково, в частині стягнення моральної шкоди, та витрат на професійну правничу допомогу, в решті - цивільний позов визнав.
В судовому засіданні встановлено, що в день розгляду справи обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілій відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 83400 грн. (200 $).
Суд доходить висновку про задоволення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 339739,50 грн., суму, яку визнав обвинувачений ОСОБА_4 .
В обгрунтування цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди потерпіла ОСОБА_6 зазначає, що перенесла значний стрес за наслідками ДТП, її звичайний уклад життя кардинально змінився, вона увесь свій час вільний час, що не зайнятий службою (вона є військовослужбовцем) та побутовими нагальними потребами (оскільки залишилася сама, без чоловічої допомоги, проживає з батьком, який є особою з інвалідністю, без обох ніг) проводила у медичних закладах біля чоловіка. Внаслідок всіх цих подій її життя погіршилось, а думки, що чоловік може померти повністю підірвали її психічне здоров'я, має безсоння, і це ще більше її знесилює. Потерпілій завдано моральну шкоду, яка виразилась у душевних хвилюваннях внаслідок неправомірних дій відповідача, втратою звичайних соціальних зв'язків та способу життя. Весь час життя потерпілої після події сповнений негативними емоціями та психічними переживаннями. 19.06.2025 після перенесеної важкої черепно-мозкової травми ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер...
Виходячи з принципів розумності та справедливості, встановлених судом глибини душевних страждань потерпілої, характеру вимушених змін у її житті, а також тяжкості кримінального правопорушення, ступеня винуватості особи ОСОБА_4 , суд вважає заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 в частині стягнення завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди слід задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 завдану кримінальним правопорушенням моральну шкоду в розмірі 6000 00 грн.
Сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35000 грн. доведена наданими суду документами: договором про надання професійної правничої допомоги №9 від 27.01.2025, квитанцією до прибуткового касового ордеру №2 від 27.01.2025. Тому з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 підлягає стягненню 35000 грн (тридцять п'ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів у кримінальному провадженні становлять 12336,45 гривень (6367,20+5969,25=12336,45) за проведення двох судових інженерно-транспортних експертиз, які слід стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави. Накладений під час досудового розслідування арешт майна слід скасувати.
Питання про речові докази у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили суд не обирає, відповідне клопотання прокурора з цього приводу не надходило. Керуючись статтями 368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Початок строку відбування ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, у розмірі 12336,45 гривень (дванадцять тисяч триста тридцять шість гривень 45 копійок).
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення завданої кримінальним правопорушенням майнової і моральної шкоди, витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду в розмірі 339739,50 грн. (триста тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 50 копійок) та моральну шкоду в розмірі 600 000 грн (шістсот тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35000 грн (тридцять п'ять тисяч гривень).
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді 15.10.2024 та 10.01.2025: на мопед марки "Honda DIO AF 34", номерний знак НОМЕР_2 ; мопед марки «Viper V150А», р.н.з. НОМЕР_1 .
Речові докази у кримінальному провадженні:
мопед марки "Honda DIO AF 34", номерний знак НОМЕР_2 ; мопед марки «Viper V150А», р.н.з. НОМЕР_1 - повернути законному володільцю ОСОБА_4 ;
медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_8 повернути та Волинській обласній клінічній лікарні;
акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Шацький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору
Суддя /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1