Справа № 161/4826/25
Провадження № 2/161/2425/25
(З А О Ч Н Е)
07 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Описова частина.
1.1. Позиція позивача.
20 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (далі - позивач, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 травня 2024 року між відповідачем та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» був укладений договір позики №771119 (з фіксованою процентною ставкою) за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн., на строк 25 днів та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на день.
Вказує, що за договором факторингу набув право вимоги за кредитним договором.
Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість станом на 29.10.2024 року, яка становить 11 812.50 грн. та складається з: - 3500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 1312,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; - 7000,00 грн. - заборгованість за пенею.
1.2. Позиція відповідача.
Відповідач був належним чином повідомлений про надходження позову та відкриття провадження у справі, однак відзиву на позов не подав.
1.3. Рух справи.
Ухвалою суду від 18 березня 2025 року відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
1.4. Щодо заочного розгляду справи.
Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, але не подав відзиву на позов, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
1.5. Щодо клопотань позивача про долучення доказів та витребування доказів.
03 листопада 2025 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме відомостей про переказ коштів відповідачу.
05 листопада 2025 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме витягу з реєстру передачі прав вимог.
Частиною другою статті 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У частині четвертій цієї ж статті передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
А у частині восьмій цієї ж статті визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Крім того, частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Оскільки як клопотання про витребування доказів, так і клопотання про долучення нових доказів, надійшло на адресу суду з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 83 ЦК України, без будь-якого обґрунтування неможливість їх подання у вказаний строк, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.
2. Мотивувальна частина.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.
2.1. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 18 травня 2024 року між відповідачем та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» був укладений договір позики №771119 (з фіксованою процентною ставкою) за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн., на строк 25 днів та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на день.
За договором факторингу позивач набув право вимоги за кредитним договором.
Згідно розрахунку позивача, станом на 29 жовтня 2024 року заборгованість за кредитом становить 11 812,50 грн. та складається з: - 3500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 1312,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; - 7000,00 грн. - заборгованість за пенею.
Отже, спірні правовідносини стосуються повернення отриманого фізичною особою кредиту, який отриманий у фінансовій установі.
2.2. Норми права, що регулюють спірні правовідносини.
Оскільки спірні правовідносини виникли стосовно повернення кредитну, вони врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
2.3. Позиція суду.
2.3.1. Щодо вимог про стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.
Зі встановлених судом обставин слідує, що позивач дійсно порушив свої зобов'язання за кредитним договором, а саме не повернув кредит повністю у строк, встановлений договором, чим порушив приписи частини першої статті 526 ЦК України.
Окрім того, судом встановлено, що договірні відсотки була нараховані позивачем в межах строку кредитування, що відповідає правильному застосуванню положень ст.ст.625, 1048 ЦК України.
Оскільки судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, а позивачем здійснено нарахування договірних процентів в межах строку кредитування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в частині стягнення тіла кредиту та відсотків за користування ним.
2.3.2. Щодо вимог про стягнення пені (штрафу).
Як слідує з матеріалів справи неустойка нарахована позивачем відповідачу під час дії на території України воєнного стану, що суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені).
З наведених вище підстав, у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 7 000,00 грн. слід відмовити.
2.4. Щодо розподілу судових витрат.
2.4.1. Судовий збір.
Оскільки суд задовольнив позов частково, на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 986,89 грн. (2 422,40 х (4 812,50 / 11 812,50)).
2.4.2. Витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо заявлених у позові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. то слід зазначити, що позивач не зробив заяви, передбаченої ч.8 ст.141 ЦПК України, а саме про те, що він надасть докази понесення цих витрат після ухвалення рішення у справі.
У зв'язку з цим суд вирішує питання про розподіл цих витрат у рішенні суду, зважаючи на те, що у прохальній частині позову міститься вимога стягнути такі витрати.
Всупереч вимогам ст.137 ЦПК України позивач не надав суду будь-яких доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, відповідний договір, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, рахунок на оплату, акт прийому-передачі послуг, доказів оплати тощо. В матеріалах справи наявний лише ордер виданий адвокатом Середницьким Є.В., який не підтверджує ні факту надання професійної правничої допомоги у цій справі, ні розміру відповідних витрат.
З наведених вище підстав слід відмовити позивачу у стягненні на його користь витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 265, 280 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» заборгованість у розмірі 4 812,50 грн. (чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень п'ятдесят копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» судовий збір у розмірі 986,89 грн. (дев'ятсот вісімдесят шість гривень вісімдесят дев'ять копійок).
Відмовити у присудженні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.10, код ЄДРПОУ 41240530.
Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 07 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК