Ухвала від 06.11.2025 по справі 159/5143/25

Справа № 159/5143/25

Провадження № 2/159/1720/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

06 листопада 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

представника позивача Ковальчука В.С.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позикита за зустрічним позовом ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Кучер Андрій Андрійович, до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним,

УСТАНОВИВ:

У липні 2025 року до суду ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 20.10.2023 року в розмірі 500 000 гривень (еквівалент 13 835, 47 доларів США).

30.07.2025 суд відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження,призначив підготовче засідання, яке 22.08.2025 та 16.09.2025 відкладене за клопотанням представника відповідача.

У підготовчому засіданні 01.10.2025 адвокат Кучер А.А. подав зустрічну позовну заяву про визнання договору позики недійсним, яку ухвалою від 01.10.2025 суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом, встановив строк для подачі заяв по суті, продовжив строк проведення підготовчого засідання на 30 днів, відклав підготовче засідання на 06.11.2025.

30.10.2025 від ОСОБА_2 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

06.11.2025 від представника відповідача за первісним позовом - адвоката Кучера А.А. надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі на час проходження ОСОБА_3 військової служби, що на його думку відповідно до приписів п.2 частини першої статті 251 ЦПК України є імперативним обов'язком суду.

В підготовчому засіданні 06.11.2025 представник ОСОБА_3 - адвокат Кучер А.А. клопотання про зупинення провадження у справі підтримав. Додатково вказав, що ОСОБА_3 проходить військову службу в лавах ЗСУ за контрактом, перебуває в зоні бойових дій, де використання зв'язку є обмеженим, що унеможливлює узгодження позиції з ОСОБА_3 та участь останнього в судовому засіданні під час розгляду справи.

Заслухавши думку представника позивача за первісним позовом, вивчивши матеріали клопотання представника, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі з таких підстав.

За матеріалами справи ОСОБА_3 з 15.05.2024 проходить військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 .

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.06.2025 справу № 754/947/22 (провадження № 61-5906св23) з подібними правовідносинами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Верховний Суд в ухвалі від 04.06.2025 вважав за необхідне задля розвитку судової практики відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17, від 29.03.2023 у справі № 756/3462/20, від 13.03.2025 у справі № 557/1226/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 904/4027/22 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 852/2а-1/24.

Зміст висновків касаційних судів у складі Верховного Суду, від яких колегія суддів вважає за необхідне відступити, зводяться до такого.

Зупинення провадження у справі можливе лише за умов перебування відповідної особи у складі ЗСУ у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Довідка військової частини про перебування військовослужбовця на військовій службі у цій частині під час дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», складена відповідно до чинної Інструкції, зокрема за формою № 5, не є належним або достатнім доказом, який би свідчив про наявність підстави застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не погоджується з наведеною вище правовою позицією судів касаційної інстанції у складі Верховного Суду, виходячи з таких мотивів. Колегія суддів здійснила аналіз таких нормативно-правових актів: Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII), Закон України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII та Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ).

Врахувавши взаємозв'язок норм права, колегія суддів дійшла висновку, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація. У зв'язку з цим з оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання колегії суддів, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об'єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права, залежить від його власної совісті. Це не позбавляє суд права оцінювати ці дії з точки зору добросовісності учасника процесу.

Отже висновки Верховного Суду, з якими не погоджується колегія суддів, сформовані щодо застосування приписів пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 справу №754/947/22 (провадження № 14-74цс25) прийнято та призначено до розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ССПЛ, від 28.10.1999).

Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22.11.1995).

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, Об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється в випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).

Керуючись статтями 252, 253, 260, 268 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договорами позикита за зустрічним позовом ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Кучер Андрій Андрійович, до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду потягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 06.11.2025

ГоловуючийТ. В. Денисюк

Попередній документ
131618809
Наступний документ
131618811
Інформація про рішення:
№ рішення: 131618810
№ справи: 159/5143/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (17.09.2025)
Дата надходження: 28.07.2025
Предмет позову: стягнення боргу за розпискою
Розклад засідань:
22.08.2025 11:30 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
16.09.2025 16:00 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
01.10.2025 15:30 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
06.11.2025 13:00 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДЕНИСЮК ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА
суддя-доповідач:
ДЕНИСЮК ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА
відповідач:
Корецький Андрій Вікторович
позивач:
Войтко Роман Олександрович
представник відповідача:
Кучер Андрій Андрійович
представник позивача:
Ковальчук Василь Сергійович