Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/15341/23
Провадження №1-кп/523/615/25
07.11.2025 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12023163490000580 від 19.08.2023 рокувідносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Одеси, громадянка України, яка має середню-технічну освіту, незаміжня, офіційно не працевлаштована, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
по звинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про військову агресію Збройних Сил Російської Федерації проти України та впровадження на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, згідно з яким в Україні запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема і Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженого Законом України від 27.07.2023 №3275-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб, скоїла умисний, корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 18.08.2023 року, близько 07 годин 00 хвилин ОСОБА_4 , проходячи повз будинок №6 по вул.Щеголева в м.Одесі, вирішила зайти до своєї знайомої - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 вищезазначеного будинку та піднявшись на другий поверх виявила, що двері до квартири навстіж відкриті.
Зазирнувши всередину ОСОБА_4 побачила, що її знайома ОСОБА_5 спить у ліжку. Перебуваючи в квартирі ОСОБА_4 помітила телефон марки "Xiaomi (M2006C3LG) Redmi 9А", вартістю 3400 гривень, мобільний телефон марки "Redmi 4", вартістю 1600 гривень та павербанк марки "UBR", вартістю 800 гривень, що належать потерпілій ОСОБА_5 , які таємно викрала, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникла розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток в розмірі 5800 (п'ять тисяч вісімсот) гривень.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе визнала повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, по суті справи пояснила, що вона дійсно 18.08.2023 року, приблизно о 07.00 годині, через відкриті вхідні двері потрапила до квартири АДРЕСА_3 , де мешкала її знайома ОСОБА_5 та викрала звідти майно, яке зазначено в обвинувальному акті, а саме два мобільних телефона та планшет, які в подальшому продала. У скоєному кається, просить суворо не карати.
Від потерпілої по даному кримінальному провадженню надійшла заява с проханням розглянути справу за її відсутності, покарання залишила на розсуд суду.
Так як обвинувачена свою вину визнала повністю, підтвердила обставини скоєного нею кримінального правопорушення, погодилась на спрощену форму судового розгляду, а саме просила не досліджувати докази які вона не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати:
по ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану та винуватість обвинуваченої у скоєному кримінальному правопорушенні доказана повністю.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченої, яка раніше не судима, не одружена, офіційно не працевлаштована, відношення обвинуваченої до вчиненого злочину, провину визнала повністю, щиро покаялась.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставини, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання - відсутні.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченої до скоєного злочину, а саме визнання своєї провини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, думку прокурора, яка вважала за необхідне обрати обвинуваченій покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК Україні, думку обвинуваченої, яка погодилась із запропонованим прокурором покаранням, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів - відсутні. Речові докази по провадженню підлягають вирішенню, відповідно до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 326, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - скасувати.
Зняти арешт з мобільного телефон марки "Xiaomi (M2006C3LG) Redmi 9А" та мобільного телефону марки "Redmi 4", які вважати повернутими за належністю ОСОБА_5 .
Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя: