Справа № 523/18468/25
Номер провадження 3/523/4353/25
"07" листопада 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Малиновський О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 15 в м. Одесі матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, працівника поліції, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
у скоєні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП,
З протоколу серії ЕПР1 №432062 від 23 серпня 2025 року, слідує, що ОСОБА_1 23 серпня 2025 року о 10:46 годині керуючи транспортним засобом марки Prius, р/н НОМЕР_1 під час виконання службових повноважень із увімкнутими проблисковими маячками синього та червоного кольору із увімкненою звуковою сигналізацією, рухався по вул. Князя Володимира Великого та в районі буд.126 не дотримався безпечного інтервалу в русі та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки Mersedes Benz, р/н НОМЕР_2 з напівпричепом Krone, р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В діях ОСОБА_1 визначено порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху, що є підставою для притягнення для адміністративної відповідальності, з підстав передбачених ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав.Його адвокат Ніколов В.М. просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 вважав, що водій ОСОБА_1 також є винним у скоєнні ДТП та як порушення ПДР.
Суддя, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз.1 ст. 251 КУпАП).
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суддя зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням передбаченим ст.124 КУпАП визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Для з'ясування питання щодо наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, необхідно встановити такі обставини:
1) чи допустив ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушення ПДР;
2) чи знаходяться ці порушення (дії або бездіяльність) в прямому причинному зв'язку з наслідками у виді пошкодження транспортних засобів.
З матеріалів справи слідує, що відносно ОСОБА_1 складений протокол серії ЕПР1 № 432062 від 23.08.2025р. про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За змістом вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху полягло в тому, що він 23 серпня 2025 року о 10:46 годині керуючи транспортним засобом марки Prius, р/н НОМЕР_1 під час виконання службових повноважень із увімкнутими проблисковими маячками синього та червоного кольору із увімкненою звуковою сигналізацією, рухався по вул. Князя Володимира Великого та в районі буд.126 не дотримався безпечного інтервалу в русі та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки Mersedes Benz, р/н НОМЕР_2 з напівпричепом Krone, р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій, зокрема, зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3Б ПДР України).
Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1. ПДР України).
Згідно з п.13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Виходячи з аналізу та оцінки складеної працівниками патрульної поліції схеми дорожньо-транспортної пригоди, місця зіткнення та характеру пошкоджень автомобілів і механіки їх виникнення, письмових пояснень учасників ДТП, наявного у справі відеоматеріалу, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 , які виражені у порушенні ним п.13.1 ПДР перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із вчиненням ДТП .
З наявних у справі матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 керував службовим автомобілем поліції із увімкнутими проблисковими маячками синього та червоного кольору із увімкненою звуковою сигналізацією.
На водія службового автомобіля поліції, який виконував невідкладне службове завдання з увімкненими проблисковими маячками, поширюється положення розділу 3 Правил дорожнього руху України, який регламентує рух транспортних засобів із спеціальними сигналами, що надавало йому перевагу перед іншими транспортирними засобами, але за умови та забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 3.1. ПДР України водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (окрім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
Згідно з п.3.2. ПДР України, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
Як слідує з оглянутого в судовому засіданні відеозапису водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Prius, р/н НОМЕР_1 під час виконання службових повноважень із увімкнутими проблисковими маячками синього та червоного кольору із увімкненою звуковою сигналізацією, рухаючись у крайній лівій смузі по вул. Князя Володимира. В той же самій смузі, попереду нього, рухався автомобіль Mersedes Benz, р/н НОМЕР_2 з напівпричепом Krone, р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Водій вантажівки ОСОБА_2 , з метою надання переваги у русі службовому автомобілю, пропустивши автомобіль, який випереджував його у крайній правій полосі руху, включивши правий покажчик повороту, почав виконувати маневр у звільнену від автомобілів крайню праву смугу, після чого в правій крайній смузі відбулось зіткнення його задньої частини причепа з службовим автомобілем, під керуванням ОСОБА_1 .
При цьому, у письмових поясненнях, які були відібрані працівниками поліції безпосередньо після ДТП, ОСОБА_1 вказував, що службовий автомобіль постійно рухався в крайній правій полосі наближаючись до вантажівки, під керуванням ОСОБА_2 , коли несподівано вантажівка з лівої полоси почала рухатися в праву полосу та причепом зачепила керований ним автомобіль.
Такі пояснення не відповідають фактичним обставинам, встановлених судом під час розгляду справи, з огляду на те, що автомобіль під керування ОСОБА_1 рухався постійно в крайній лівій полосі, а при наближенні до вантажівки, водій ОСОБА_1 різко почав перестроюватися в крайню праву полосу в той час коли вантажівка почала також перестроюватися в праву полосу.
Є неспроможні також посилання водія ОСОБА_1 на те, що причеп вантажівки зачепив керований ним автомобіль, так як з відеозапису видно, що водій ОСОБА_1 уникаючи зіткнення з вантажівкою виїхав на тротуарну частину дороги де зіткнувся з опорою, після чого службовий автомобіль відкинуло на причеп вантажівки де і відбулось зіткнення між автомобілями.
Отже, незважаючи на те, що ОСОБА_1 керував службовим автомобілем із увімкнутими проблисковими маячками синього та червоного кольору із увімкненою звуковою сигналізацією він, не дотримався безпечної швидкості руху, не враховував дорожньої обстановки, не забезпечив безпечної дистанції, а також не забезпечив безпеки дорожнього руху, що було його обов'язком в силу п. 3.1 ПДР, внаслідок чого допустив зіткнення з вантажним автомобілем, під керуванням ОСОБА_3 , чим порушив п.13.1 ПДР.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№432062 від 23.08.2025р., схемою місця ДТП, письмовими поясненнями її учасників, а також наявним у справі відеозаписом.
Заперечення ОСОБА_1 та його представника на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення є хибними та до уваги не приймаються, з урахуванням встановлених судом обставин.
Зважаючи на викладе, враховуючи ступінь та характер дорожньо-транспортної пригоди, приймаючи до уваги обставини порушення Правил дорожнього руху, що спричинило завдання матеріальної шкоди, суддя вважає необхідним та достатнім накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність під час розгляду справи не встановлено.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.40,124,283,284,285 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 гривень в дохід держави за наступними платіжними реквізитами: ГУК в Од.обл./Пересипський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UА748999980313181206000015759, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м. Одеси.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя