07.11.2025
Справа № 946/1965/20
Провадження по справі № 1-кп/522/986/24
07 листопада 2024 року м. Одеси
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019160000000735 від 25.07.2019 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ромки по національності, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
В провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019160000000735 від 25.07.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 будучи неодноразово належним чином сповіщена про день, час та місце розгляду обвинувального акту, в судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Ухвалами суду обвинуваченої ОСОБА_3 було піддано примусовому приводу.
Позиція учасників судового розгляду.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про надання дозволу на затримання обвинуваченої ОСОБА_3 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, мотивуючи тим, що обвинувачена, будучи належним чином повідомленою про час та дату судового засідання, в судові засідання не з'являється, про поважність причин неявки суду не повідомляла.
Прокурор вважає, що обвинувачена переховуються від суду з метою уникнення відповідальності, а отже, ризик, передбаченимй п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є повністю підтвердженим.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Мотиви суду.
Згідно зі ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 5 і 6 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення судового провадження в розумні строки забезпечує суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 188 КПК України це клопотання може бути подане, зокрема, одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 4 ст. 189 КПК України суд відмовляє у наданні дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 190 КПК України у разі надання дозволу на затримання з метою приводу ухвала суду повинна містити посилання на обставини, які дають підстави для:
- обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення;
- висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу;
- висновку щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.
В обґрунтування клопотання, прокурор посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1,5 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховуватися від суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
З досліджених матеріалів клопотання прокурора та матеріалів справи встановлено, що під час судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні обвинувачена ОСОБА_3 належним чином повідомленою про час і дату судового засідання, не з'являється в судові засідання, про поважність причин, які унеможливлюють їх присутність в судовому засіданні, суду не повідомляв.
Тобто, є всі підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_3 переховується від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а отже, ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце.
Керуючись ст. ст. 42, 334, 335, 371, 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів, -
Надати дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доставку її до Приморського районного суду м. Одеси для вирішення відносно нього питання про обрання запобіжного заходу.
Копію даної ухвали направити прокурору Приморської окружної прокуратури м. Одеси та до СУ ГУНП в Одеській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5