Справа № 607/23364/24Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.
Провадження № 22-ц/817/683/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
27 жовтня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої Хома М.В.
суддів Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
секретар Гичко К.С.
за участю ОСОБА_1 та її представника -
адвоката Яненка О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Яненка Олега Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2025 року, ухвалене суддею Стельмащуком П.Я. у справі №607/23364/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зник безвісти 24.07.2024 року.
В обгрунтування заяви вказувала, що вона разом з ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2008 року. За час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займались благоустроєм квартири по АДРЕСА_1 , проводили свята в колі рідних та друзів.
30.05.2024 року ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України і проходив службу, 24.07.2024 року зник безвісти біля населеного пункту Вовче Покровського району Донецької області.
Встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу необхідне заявниці для отримання виплат, передбачених для членів сім'ї військовослужбовця, який зник безвісти.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2025 року в задоволенні заяви про встановлення факту спільного проживання сім'єю чоловіка та жінки - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Яненко О.Ю. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги заявниці.
Оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими.
Зазначає, що надані до суду першої інстанції докази та допитані в судових засіданнях свідки повною мірою підтвердили факт спільного проживання заявниці та ОСОБА_2 як дружини та чоловіка однією сім»єю без реєстрації шлюбу, ведення ним спільного господарства.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та її представника - адвоката Яненка О.Ю., які підтримали доводи апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, суд першої інстанції вказав, що доведення факту спільного проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім'єю. Допитані в суді свідки щодо спільного проживання заявниці та ОСОБА_2 підтвердили вказаний факт, однак не вказали дату, з якої такі фактичні відносини тривають. Також до суду були надані фотознімки, однак з них неможливо встановити, хто на них зображений та дату, коли вони були зроблені.
Відтак суд першої інстанції зробив висновок, що показання свідків та фотографії без зазначення дати не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки судом неповно з»ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення.
Обставини справи.
Молодший сержант ОСОБА_2 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою, виданою військовою частиною НОМЕР_2 від 10.06.2024 №298.
Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №102 від 09.07.2024, постановлено вважати таким, що вибув 3.249 молодшого сержанта ОСОБА_2 , командира піхотного відділення піхотного взводу піхотної роти піхотного батальйону, наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 06 липня 2024 року №375-РС на посаду сержант резерву військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.
Сповіщенням сім'ї №12422 від 28.07.2024 року, адресованого ОСОБА_1 , останню повідомлено про те, що її чоловік молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , старший стрілець-оператор 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти і механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу по мобілізації 30.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 , 24.07.2024 зник безвісти біля населеного пункту Вовче Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов'язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації. Це сповіщення є підставою для подання документів для призначення грошового забезпечення (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку.
Листом Тернопільської окружної прокуратури №50-89-7019ВИХ-24 від 15.08.2024, адресованого ОСОБА_1 , останню сповіщено про те, що кримінальне провадження №12024211040001843 від 01.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом безвісного зникнення її чоловіка ОСОБА_2 , в якому вона визнана потерпілою, скеровано в порядку ст. 218 КПК України до Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , виданим 7.07.1971 року.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 , виданим 5.04.1986 року Тернопільським міським відділом ЗАГС.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 , виданим 13.07.2015 року відділом ДРАЦС реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.
ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 16.07.1994 року по 15 січня 2004 року, в інших зареєстрованих шлюбах не перебував, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, № витягу 00053790146 від 24.09.2025 року.
ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який розірвано 13.12.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_7 , виданим 13.12.2006 року відділом ДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.
Отже, з 2008 року і по час розгляду судом даної справи ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованих шлюбах.
З січня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом за адресою АДРЕСА_1 , однією сім»єю як чоловік та жінка, однак шлюб не зареєстрували.
Свідки ОСОБА_8 , яка є сусідкою заявниці та проживає на одному поверсі з нею, та ОСОБА_9 , який є колегою по роботі ОСОБА_1 , у суді першої інстанції пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час проживали разом та були сім'єю.
Допитана у суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_10 , яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , пояснила, що останній у 2006 році познайомив її з ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 та ОСОБА_1 багато років проживали однією сім»єю як чоловік та дружина у квартирі по АДРЕСА_1 , вели спільний побут, до 2015 року разом з ними проживала мама ОСОБА_2 - ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом здійснювали догляд за матір»ю ОСОБА_2 , яка хворіла і померла у 2015 році; ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 неодноразово як сімейна пара були присутніми на різних святкуваннях у родині ОСОБА_2 , зокрема, були присутні на святкуванні ювілею свідка ОСОБА_10 у 2018 році з нагоди її 60-річчя, а також на дуже багатьох інших родинних святах. Свідок ОСОБА_10 підтримувала дружні стосунки із сім»єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , регулярно кожних 3-4 місяці бувала у них в гостях у місці їх проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , жили як подружжя, вели спільний побут. Рідних братів та сестер, інших близьких родичів у ОСОБА_2 не було, батьки померли, є син, який після розірвання шлюбу ОСОБА_2 більше 20 років назад разом зі своєю матір»ю виїхали на постійне проживання за межі України, де і на даний час проживає. ОСОБА_2 не підтримував стосунків із сином, свідок не знає про місце проживання сина ОСОБА_2 та не має жодних його контактів.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Цивільним процесуальним кодексом України визначено окреме провадження, яким є вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
При цьому до справ окремого провадження не застосовуються положення процесуального кодексу щодо змагальності сторін.
Правовідносини, які склались між сторонами, регулюються п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо.
Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Із наявної у матеріалах справи заяви військової частини НОМЕР_1 (а.с. 57) вбачається, що ОСОБА_2 дійсно проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та зник безвісти. Також вказано, що при анкетуванні даний військовослужбовець щодо відомостей про дружину вказав "дружина цивільна - ОСОБА_1 ", щодо відомостей про дітей вказав "син - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 "
Відтак, ОСОБА_2 у поданих ним документах при призові на військову службу самостійно визначив статус ОСОБА_1 як цивільної дружини. Даний факт підтверджений документально та ніким не оспорюється.
Крім цього, Сповіщення сім»ї №12422 від 27 липня 2024 року про зникнення безвісти ОСОБА_2 адресоване ОСОБА_1 та сповіщається про те, що її чоловік молодший сержант ОСОБА_2 зник безвісти.
У кримінальному провадженні №12024211040001843 від 01.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом безвісного зникнення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнана потерпілою як дружина ОСОБА_2 .
Вказаним письмовим документам суд першої інстанції оцінки не надав, хоча вони були наявними у матеріалах справи.
Суд обмежився лише оцінкою показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та фото.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться як покази свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, так і інші докази.
Крім наведеного, ОСОБА_1 подала до матеріалів справи скриншоти з застосунку Viber - переписку між нею та ОСОБА_2 щодо різних побутових питань, щодо місця перебування ОСОБА_2 після мобілізації до лав Збройних сил України, щодо оплати рахунку за користування електроенергією ТОВ "Тернопільелектропостач" за адресою АДРЕСА_1 , а також листування приватного характеру, а також скриншоти із застосунку банку АТ "УніверсалБанк" (Монобанк) за період 2020 -2024 рік щодо переказу на її рахунок коштів на різні суми від ОСОБА_12 .
За таких обставин, усі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв»язку підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу з 2008 року до моменту зникнення безвісти ОСОБА_2 24.07.2024 року.
З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Яненка Олега Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зник безвісти 24.07.2024 р., однією сім'єю як чоловіка та жінки з 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 7 листопада 2025 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Храпак Н.М.
Гірський Б.О.