04.11.2025
Справа № 522/18690/25
Провадження по справі № 1-кп/522/6121/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 заяву про самовідвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164500000233,
за участю:
заявника - ОСОБА_4 , -
В провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшла заява слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164500000233.
В обґрунтування заяви слідчий суддя ОСОБА_3 посилається на те, що до нього у провадження зайшла зазначена вище скарга ОСОБА_4 . Заявник подав до суду клопотання щодо процесуального статусу та дотримання норм кримінального процесуального законодавства, в якому ОСОБА_4 посилається на сумніви щодо його неупередженості як слідчого судді.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_4 підтримав заявлений слідчим суддею ОСОБА_3 самовідвід від розгляду поданої ним скарги, вважав, що для його задоволення є усі підстави.
Слідчий суддя ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Суд враховує, що у заяві про самовідвід слідчий суддя просить здійснювати її розгляд без його участі.
Дослідивши заяву про самовідвід, заслухавши думку заявника, суд дійшов висновку, що заява про самовідвід слідчого судді підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР), гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Так, за суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді.
Відповідно до об'єктивного критерію необхідно визначити, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року «Веттштайн проти Швейцарії»).
З практики ЄСПЛ випливає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 передбачають принцип об'єктивності судді як необхідну умову для належного виконання останнім своїх обов'язків. Так, об'єктивність має виявлятися не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Так, серед вказаних випадків зокрема є: (а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
У рішенні ЄСПЛ по справі «П'єрсак проти Бельгії», встановивши порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, суд зробив висновок про те, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Так, в заяві слідчий суддя ОСОБА_3 посилається на те, що заявник ОСОБА_4 у своєму клопотанні висловив сумніви щодо його неупередженості під час розгляду поданої ним скарги, тому з метою дотримання принципу об'єктивності та уникнення сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості суду, заявив собі самовідвід.
Крім того, у судовому засіданні під час розгляду питання про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 заявник ОСОБА_4 підтримав заявлений самовідвід, посилаючись на наявність у нього сумнівів щодо неупередженості слідчого судді та відсутність довіри до нього через наявний давній конфлікт інтересів, пов'язаний із образливими та упередженими позапроцесуальними діями та висловлюваннями в бік заявника. Також зазначив, що ним неодноразово заявлялися відводи слідчому судді ОСОБА_3 , син якого має безпосереднє відношення до його опонентів - організації адвокатів.
Разом з тим, під час розгляду заяви про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 не знайшли свого документального підтвердження доводи заявника ОСОБА_4 .
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Не зважаючи на те, що поведінка судді не викликає об'єктивних побоювань щодо її безсторонності з точки зору стороннього спостерігача, однак може бути пов'язана з питанням особистих переконань, що може викликати у стороннього спостерігача та учасників провадження сумніви щодо упередженості судді, навіть за їх об'єктивної відсутності.
З урахуванням викладеного, з метою уникнення сумнівів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 , які можуть виникнути у стороннього спостерігача під час розгляду вказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява слідчого судді про самовідвід підлягає задоволенню.
Дана обставина передбачена п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України як така, що виключає участь судді у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Таким чином, з метою дотримання вимог ст.75 КПК України заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 від розгляду вказаної заяви підлягає задоволенню з метою дотримання принципу об'єктивності та уникнення сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості суду.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164500000233, підлягає задоволенню, та скаргу слід передати на розгляд іншому слідчому судді у порядку, визначеному ч. 3 ст. 35 КПК України.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, -
Заяву про самовідвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164500000233, - задовольнити.
Скаргу передати на розгляд іншому слідчому судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Приморського районного
суду м. Одеси ОСОБА_5