Справа № 522/13458/24
Провадження № 1-кс/522/6234/25
07 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 про скасування постанови старшого дізнавача СД ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 05.11.2025 року в частині відмови у задоволенні клопотання про звернення до суду з клопотанням про накладення арешту, зобов'язання повторно розглянути клопотання,
До слідчого судді звернувся ОСОБА_2 зі скаргою, поданою в рамках кримінального провадження №12023167480000213 про скасування постанови старшого дізнавача СД ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 05.11.2025 року в частині відмови у задоволенні клопотання про звернення до суду з клопотанням про накладення арешту, зобов'язання повторно розглянути клопотання.
Виходячи із диспозитивності, як загальної засади кримінального провадження, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Натомість порядок оскарження відповідних рішень, дій та бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування врегульований § 1 глави 26 КПК України, шляхом подачі відповідної скарги.
Ст. 303 КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а саме: 1)бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
У скарзі ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність дізнавача, яка не належить до переліку його рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час дізнання, досудового розслідування відповідно до частини першої статті 303 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Тобто, питання щодо накладення арешту на майно не є слідчими (розшуковими) діями у розумінні ч. 1 ст. 223 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно з частиною четвертою статті 304КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, у відкритті провадження за скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 303, 304, 372, 376 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про скасування постанови старшого дізнавача СД ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 05.11.2025 року в частині відмови у задоволенні клопотання про звернення до суду з клопотанням про накладення арешту, зобов'язання повторно розглянути клопотання.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1