Справа №522/21510/25
Провадження №3/522/7428/25
06 листопада 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С. розглянувши матеріали, які направлені з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07.09.2025 року о 00.00 год. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) керував транспортним засобом Hyundai Konia, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса по проспекту Шевченко №7, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі у встановленому законом порядку - відмовився. Подія зафіксована на портативний відеореєстратор №474939; №470402.
Своїми діями ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) порушив п.2.5 ПДР України.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №445931 від 07.09.2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, в матеріалах справи містяться поштове повідомлення (конверт), що призначений для правопорушника та судова повітка, на якому значиться така причина повернення кореспонденції, як «за закінченням терміну зберігання», що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.
Відповідно до п.4.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №906/142/18 зазначено, що приписи процесуального законодавства не дозволяють дійти, що повернення поштового відправлення з вказівкою повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.
Виходячи з наведеного, суддею вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про дату та час слухання справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Крім того, сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суддя приходить до наступних висновків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддею належним чином надано правову оцінку наявним в матеріалах адміністративної справи доказам, як і факт відмови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в повному обсязі доведена, сумнівів у обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу додатків у суду не має.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) встановлена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №445931 від 07.09.2025 року та іншими матеріалами справи.
Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП за це правопорушення на особу накладається стягнення на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Л.С. Єршова