Номер провадження: 11-сс/813/1984/25
Справа № 523/13551/25 1-кс/523/4190/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 23.09.2025 про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_6 , на бездіяльність прокурора в кримінальному провадженні № 42016160000000092 від 17.02.2016,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 23.09.2025 закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора в кримінальному провадженні №42016160000000092 від 17.02.2016.
Ухвала слідчого судді обґрунтована тим, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого при вказаних обставинах не можуть бути оскаржені слідчому судді і вирішені по суті, оскільки згідно вимог ст. 303-308 КПК України, таке оскарження можливо тільки під час досудового розслідування, яке на теперішній час закрито.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з судовим рішенням слідчого судді, заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що Одеською обласною прокуратурою задоволено вимоги заявника про закриття кримінального провадження, тому в цій частині скарга підлягає закриттю, але вимога про виконання ухвали суду від 10.09.2024 про повернення автомобіля залишилася не задоволеною і судом вона не розглянута, тобто не вирішено по суті.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його вимоги у скарзі про визнання бездіяльності службових осіб Одеської обласної прокуратури та про зобов'язання Одеської обласної прокуратури виконати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2024 у справі №522/7032/17, провадження №1-кс/522/3253/24 у кримінальному провадженні №42016160000000092 від 17.02.2016 задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду, учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не з'явилися. ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просив проводити розгляд без його участі.
Зважаючи на наведені вище обставини, апеляційний суд на підставі вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, вважає за можливим провести апеляційний розгляд без участі сторін та у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювати.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Як свідчить практика ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий судді відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, що не підлягає оскарженню.
Так зі змісту скарги вбачається, що заявник просить зобов'язати відповідних службових осіб Одеської обласної прокуратури вчинити дії щодо розгляду його скарги від 30.06.2025 та клопотання від 03.07.2025 з наданням обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк в рамках кримінального провадження №42016160000000092 від 17.02.2016.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_6 30.06.2025 та 03.07.2025 року звернувся до Одеської обласної прокуратури. 07.07.2025 на електронну адресу заявника з Одеської обласної прокуратури надійшла відповідь від 07.07.2025 за №31-271ВИХ-25 за підписом заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 .
Заявник вважає, що отримана відповідь заступника керівника Одеської обласної прокуратури на його клопотання від 30.06.2025 та 03.07.2025 є незрозумілою, оскільки не містить відповіді щодо прийняття рішення у кримінальному провадженні та не вказує на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2024 про повернення автомобіля, що, на його думку, свідчить про бездіяльність службових осіб Одеської обласної прокуратури.
Разом з тим, закриваючи провадження у справі слідчий суддя зазначив, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого при вказаних обставинах не можуть бути оскаржені слідчому судді і вирішені по суті, оскільки згідно вимог ст. 303-308 КПК України, таке оскарження можливо тільки під час досудового розслідування, яке на теперішній час закрито.
Апеляційний суд зазначає, що п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлена можливість оскарження під час досудового розслідування бездіяльності слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, однак після завершення досудового розслідування до слідчого може бути оскаржена лише постанова про закриття кримінального провадження.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді про те, що на даному етапі оскаржується бездіяльність слідчого, яка у відповідності до положень ст. 303 КПК України, після закриття кримінального провадження не підлягає оскарженню слідчому судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Верховним Судом в ухвалі від 19.02.2019 по справі №569/17036/18 було сформовано правовий висновок про те, що якщо після призначення судового засідання буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу (судове рішення) про закриття апеляційного провадження.
Аналогічний підхід був застосований Великою Палатою Верховного Суду, яка дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження, відкритого за скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (постанова від 23 січня 2019 року у справі №738/1482/16-к).
Крім того, у справі №761/10509/17 Велика Палата Верховного Суду постановою від 15.05.2019 закрила касаційне провадження у справі саме, як помилково відкрите.
Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді про закриття провадження за скаргою ОСОБА_6 постановлена з дотриманням вимог статей 303, 304 КПК України, підстави для скасування відсутні.
Натомість колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що він не позбавлений права звернутися з відповідною скаргою на постанову про закриття кримінального провадження до слідчого судді.
Приймаючи до уваги наведене, аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись вимогами статтями 303, 304, 376, 404, 405, 407, 409, 413, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 23.09.2025 про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_6 , на бездіяльність прокурора в кримінальному провадженні №42016160000000092 від 17.02.2016 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4