07.11.25
22-ц/812/2196/25
Справа № 490/2023/25
Провадження№22-ц/812/2196/25
07 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі судді Лівінського І.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області, Державної казначейської служби про стягнення 3% річних та інфляційних втрат,
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2025 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму 3% річних у розмірі 1750 грн 00 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 03 листопада 2025 року Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, подало апеляційну скаргу через систему «Електронний суд» в якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Також, Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області просило звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату до закінчення воєнного стану.
Проте, дана апеляційна скарга має бути залишена без руху, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже із системного аналізу статті 354 ЦПК України вбачається, що строк на апеляційне оскарження рішення суду відраховується з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Водночас частиною 2 статті 354 ЦПК України законодавчо закріплені умови поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі невручення рішення у день його проголошення або складення.
Зокрема, такою умовою є подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення копії оскаржуваного рішення учаснику справи.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржуване рішення постановлено 16 вересня 2025 року зі складанням повного судового рішення за відсутності апелянта. За такого, строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення спливає 16 жовтня 2025 року. Апеляційна скарга подана 03 листопада 2025 року, після закінчення строків, встановлених статтею 354 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представниця Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області зазначала, що в електронний кабінет Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області у підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи оскаржуване рішення доставлено 07 жовтня 2025 о 16:12, а тому апелянт вважає, що подав апеляційну скаргу в межах визначеного ЦПК України строку на апеляційне оскарження рішення.
При цьому, апелянт не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Згідно положень статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області подало апеляційну скаргу з пропуском строку апеляційного оскарження, не порушуючи при цьому питання про його поновлення.
На підставі викладеного, апелянту необхідно надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з зазначенням поважності причин його пропуску.
Крім того, апеляційна скарга не оплачена судовим збором.
За правилами пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) апеляційна скарга на рішення суду оплачується судовим збором у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З оскаржуваного рішення вбачається, що позовна заява подана в березні 2025 року. Розмір судового збору при поданні позовної заяви визначається підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону та складає по даній справі 1211 грн 20 коп. ( 1% від ціни позову, але не менше 1211,20 грн).
З апеляційної скарги вбачається, що Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області оскаржує рішення суду в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суми 3% річних у розмірі 1750 грн 00 коп.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 1 816, 80 грн., який розраховано наступним чином: (1750 грн. (оспорювана сума) х 1 %, але не менше 1211,20 грн. ) х 150 %.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд», тож судовий збір за подачу апеляційної скарги в даному випадку складає 1453,44 грн ( 1 816, 80 х 0,8).
Однак, судовий збір особою, яка звертається з апеляційною скаргою, не сплачений. Натомість представником відповідача заявлено клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору або відстрочення його сплати до закінчення воєнного стану, з посиланням на те, що Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 затверджено Порядок виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану. Так пунктом 19 Порядку № 590 визначено черговість здійснення платежів, згідно з якою сплата судового збору може бути здійснена лише в третю чергу, що унеможливлює Головному управлінню своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору. У період воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на національну безпеку, оборону та на здійснення заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
З огляду на зазначене, зважаючи на обставини, які виникли не з вини Головного управління, а також враховуючи ситуацію, яка склалася у зв'язку із збройною агресією рф, Головне управління зазначає, що не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області виходячи з наступного.
Статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. (частини перша статті 8 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.
Однак відповідач не обґрунтував належним чином наявність підстав для звільнення, або відстрочення йому сплати судового збору та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості його сплати (документів щодо фінансового стану, бюджетних асигнувань тощо).
При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, та відсутність у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення або відстрочення від сплати судового збору.
Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Передбачена статтею 8 Закону № 3674-VI можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Таким чином, такий недолік, як несплата судового збору перешкоджає відкриттю апеляційного провадження та є також підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
На підставі викладеного та відповідно до вимог статті 357 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій вказати підстави для поновлення цього строку, а також надати документ, який підтверджує сплату судового збору.
Керуючись статтею 357 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення його сплату до закінчення воєнного стану - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2025 року - залишити без руху.
Надати апелянту можливість в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, усунути недоліки, наведені у її мотивувальній частині, а саме:
-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2025 року, в якій вказати підстави для поновлення строку;
-сплатити 1453,44 грн. судового збору та надати документи, що підтверджують сплату судового збору до Миколаївського апеляційного суду.
Платіжні реквізити для сплати судового збору:
Одержувач коштів: Миколаїв. ГУК/тг м. Миколаїв/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA318999980313111206080014478
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __ (Номер справи), Миколаївський апеляційний суд.
У випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду І.В. Лівінський