Справа № 936/40/24
Провадження № 11-кп/4806/574/25
Закарпатський апеляційний суд
про повернення апеляційної скарги
07.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді-доповідача ОСОБА_1 , перевірив апеляційну скаргу начальника Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_2 на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 22.10.2025.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання начальника Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 12.02.2024, за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років з іспитовим строком 03 (три) роки, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, неодруженого, несудимого.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, начальник Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_2 28.10.2025 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою подання задовольнити, скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити засудженого ОСОБА_4 для відбування покарання, призначеного вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 12.02.2024.
При вирішенні питання про можливість призначення апеляційної скарги до розгляду, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано главою 31 КПК України.
Згідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Статтею 24 КПК України гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
-2-
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
У свою чергу, статтею 393 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і який розширеному тлумаченню не підлягає.
Пунктом 10 зазначеної статті визначено, що мають право подати апеляційну скаргу інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд України в постанові від 14.09.2017 у справі № 5-162кс(15)17) зробив висновок про те, що, незалежно від використаної законодавчої техніки, право на апеляційне оскарження, як конституційно гарантована засада судочинства, забезпечує право на звернення до суду вищої інстанції не лише підозрюваному, обвинуваченому, а категорія «інші особи» у розумінні пункту 10 статті 393 КПК України охоплює й тих учасників кримінального провадження, прав, свобод чи інтересів яких стосується судове рішення.
Верховний Суд України у постанові від 03.03.2016 (справа № 5-347кс15), зокрема зазначив, що конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження; і при цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК України.
Також Верховний Суд України у згаданій вище постанові наголосив на тому, що при вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду першої інстанції до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з'ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.
Проте, пунктом 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено основні терміни цього Кодексу, серед яких - інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.
Відповідно до положень п. 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Судове провадження - це кримінальне провадження в суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Однак, вирішення тих чи інших питань, у тому числі, про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку в порядку, передбаченому ст. 78 КК України, на стадії виконання вироку не охоплюється поняттям «кримінальне провадження» та здійснюється в межах окремих судових процедур.
У зв'язку з чим і обсяг прав (включно із правом на апеляційне оскарження судових рішень) тих чи інших учасників кримінального провадження на стадії судового провадження щодо розгляду кримінального провадження по суті та на стадії виконання вироку суду є відмінним.
На стадії вирішення питань, які виникають після виконання вироку, чинний КПК України не передбачає участі інших осіб у процедурі розгляду питань, пов'язаних з виконанням вироку (ч. 5 ст. 539 КПК України).
У той же час, положення ч. 6 ст. 539 КПК України передбачає, що можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про вирішення питань на стадії виконання вироку суду стосується тих осіб, які беруть чи мають право брати участь у судовому засідання щодо розгляду відповідного питання.
-3-
З аналізу положень статті 539 КПК України, якою регулюється порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку та статті 393 КПК України, якою передбачений вичерпний перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження слідує, що орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого не має права на оскарження судового рішення, в даному випадку, про відмову в задоволенні подання про звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого.
За таких обставин з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга, яку подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу, підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись ст. 399, 418 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу начальника Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_2 на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 22.10.2025, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Мукачівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 12.02.2024, за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років з іспитовим строком 03 (три) роки, щодо ОСОБА_3 , - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги (заяви) невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом з доданими до неї матеріалам.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційним судом.
Суддя