Справа № 301/1907/24
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,
з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця Романа Романа Михайловича на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 квітня 2025 року у складі судді Бак М.Д., у справі за позовом приватного виконавця Романа Романа Михайловича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна та іпотечного договору, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та іпотек,
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 квітня 2025 року позов приватного виконавця Романа Романа Михайловича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , АТ «Комерційний інвестиційний банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна та іпотечного договору, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та іпотек залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі приватний виконавець Роман Роман Михайлович просить скасувати дану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального законодавства.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначає, що позивач отримав копію ухвали суду від 27.03.2025 - 21.04.2025, проте поштову відправку цієї ухвали здійснено на адресу позивача разом із супровідним листом від 17.04.2025 року. Стверджує, що дана ухвала була отримана 30.04.2025, коли вже суд прийняв оскаржувану ухвалу від 29.04.2025 року. Вважає, що подана позовна заява, повністю відповідала вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а суд першої інстанції безпідставно вдався до оцінки змісту позовних вимог, аналізу доказів, складу учасників спору, у зв'язку із чим неправильно, а також без врахування висновків Верховного Суду, застосував ст. 175, 177, 185 ЦПК України, не враховував положення статей ст. 84, 95, 189, 197 ЦПК України, допустив порушення ст. 2 ЦПК України, в результаті чого прийняв ухвалу, яка не відповідає критеріям 263 ЦПК України.
У поданій до апеляційного суду заяві, яка фактично є відзивом на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Суязова Галина Василівна, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на її необґрунтованість.
В судовому засідання апелянт Роман Р.М. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Адвокат Суязова Г.В. просить апеляційну скаргу залишити без задолвення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилася. Про дату, час, місце розгляду належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 28.05.2024 приватний виконавець Роман Р.М. звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , АТ «Комерційний інвестиційний банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна та іпотечного договору, скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень.
29.05.2024 позовну заяву приватного виконавця Романа Р.М. залишено без руху у зв'язку з тим, що така не відповідала вимогам, встановленим у ст. 175, 177 ЦПК України. Позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали і роз'яснено наслідки не усунення недоліків у вказаний судом термін.
30.05.2024 позивачем було надіслано до суду заяву про усунення недоліків та позовну заяву у новій редакції з виправленнями.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 04.06.2024 позовну заяву приватного виконавця Романа Р.М. визнано неподаною та повернуто позивачу.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.09.2024 ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 04.06.2024 про визнання неподаною та повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 02.10.2024 відкрито провадження у вказаній справі.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 25.11.2024 позовну заяву приватного виконавця Романа Р.М. залишено без розгляду.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27.02.2025 ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 25.11.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розпорядженням в.о. голови Іршавського районного суду Закарпатської області від 20.03.2025 року після задоволення самовідводів суддів справу передано до Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Ухвалою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27.03.2025 позовну заяву приватного виконавця Романа Р.М. залишено без руху зв'язку з тим, що така не відповідає вимогам, встановленим у ст. 175, 177 ЦПК України. Позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали і роз'яснено наслідки не усунення недоліків у вказаний судом термін.
Дану ухвалу до електронного кабінету приватного виконавця Роман Р.М. доставлено 21.04.2025 11:19:36.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29.04.2024 позовну заяву приватного виконавця Романа Р.М. залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений в ухвалі строк, останнім днем якого є 28.04.2025 року.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, ЄСПЛ, ухвалюючи рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України», вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (пункт 25 рішення у справі «Кутій проти Хорватії»).
Окрім того, в рішенні від 08 грудня 2016 року у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України» ЄСПЛ зазначив, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
За приписами ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Також, згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Звернення до суду за судовим захистом в порядку позовного провадження урегульовано главою 1 розділу III ЦПК України, що містить загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви (статті 175, 177 ЦПК України).
У ч. 1 ст. 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У статті 177 ЦПК України закріплений перелік документів, що додаються до позовної заяви.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.4 ст.177 ЦПК України).
Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (ч.12 ст. 187 ЦПК України).
Частина тринадцята статті 187 ЦПК України передбачає, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Матеріалами справи доведено, що позивач звернувся із вказаним позовом у травні 2024 року.
Позовна заява приватного виконавця Романа Р.М. судом залишалась без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам, встановленим у ст. 175, 177 ЦПК України. Позивачем було надіслано до суду заяву про усунення недоліків та позовну заяву у новій редакції з виправленнями, однак ухвалою суду від 04.06.2024 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.09.2024 ухвалу суду від 04.06.2024 про визнання неподаною та повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. У даній постанові судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач усунув недоліки позовної заяви, позовна заява відповідає вимогам встановленим у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суд передчасно повернув позовну заяву та допустив надмірний формалізм.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 02.10.2024 відкрито провадження у вказаній справі, однак у подальшому ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву приватного виконавця Романа Р.М. залишено без розгляду, яка постановою Закарпатського апеляційного суду від 27.02.2025 скасована, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27.03.2025 позовну заяву приватного виконавця Романа Р.М. залишено без руху зв'язку з тим, що така не відповідає вимогам, встановленим у ст. 175, 177 ЦПК України.
Аналіз змісту даної ухвали свідчить, що суд у цій ухвалі, знову перевіряючи відповідність позовної заяви вимогам, встановленим у ст. 175, 177 ЦПК України, вдався в оцінку наявності доказів у справі, їх належності, достатності та достовірності, що є недопустимим.
Ухвала від 27.03.2025 до електронного кабінету приватного виконавця Роман Р.М. доставлена 21.04.2025, тобто більше ніж через три тижні з моменту постановлення ухвали, натомість одразу 29.04.2025, після закінчення строку для усунення недоліків, який припадає на 28.04.2025, постановлено ухвалу про залишення заявленого позову без розгляду.
Вищенаведені дії суду у даній справі свідчать про необ'єктивність та упередженість суду, намаганням уникнути розгляду справи по суті та фактично ухиленням від здійснення правосуддя у даній справі.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції обмежив позивача та перешкодив йому у доступі до правосуддя, порушив його право на справедливий суд упродовж розумного строку, яке гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національним законодавством України.
Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З врахуванням наведеного оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця Романа Романа Михайловича задовольнити.
Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 квітня 2025 року скасувати.
Справу за позовом приватного виконавця Романа Романа Михайловича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна та іпотечного договору, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та іпотек, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 07 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: