Справа № 127/33017/25
Провадження №11-сс/801/891/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року,
якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, звільнивши підозрюваного з-під варти в залі суду,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020010001393 від 18.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.10.2025, близько 14 години 00 хвилин, старший спеціаліст криміналіст СКЗ СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій капітан поліції ОСОБА_11 , який згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу та підлягає захисту, під час несення служби, одягнений у формений одяг, перебував в громадському транспорті, а саме в тролейбусі № 5, що рухався за маршрутом «Залізничний вокзал - Вишенька», між зупинками громадського транспорту «Валентина Отамановського» - «проспект Юності» в місті Вінниці, де до нього підійшов невідомий раніше йому чоловік, яким виявився ОСОБА_7 , та який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тримаючи в руках відкорковану банку слабоалкогольного напою «РЕВО», розпочав з поліцейським розмову, провокуючи конфлікт з останнім, при цьому жодним чином не реагував на зауваження поліцейського про перебування в громадському місці в стані алкогольного сп'яніння та припинення протиправних дій.
В подальшому, ОСОБА_11 викликав по спец лінії «102», екіпаж поліції для складання адміністративного протоколу відносно гр. ОСОБА_7 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), про що повідомив останнього.
В цей час, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення та він буде вимушений сплатити штраф, вирішив втекти від поліцейського, та вийшов з тролейбуса на зупинці громадського транспорту «проспект Юності» в місті Вінниці, та почав рухатися в напрямку вулиці Воїнів Інтернаціоналістів, де поблизу будинку № 84, що по вулиці Келецькій в місті Вінниці, був зупинений поліцейським ОСОБА_11 , який діючи відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 18, п. 6 ч. 1 ст. 31, ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію», висунув вимогу дочекатися екіпаж поліції для складання адміністративного протоколу, тримаючи першого рукою за одяг. В цей час в ОСОБА_7 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень поліцейському, з метою втекти від нього, нехтуючи законним його вимогам.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , розуміючи, що ОСОБА_12 є працівником правоохоронного органу, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, діставши з кишені аерозольний перцевий балончик «Терен-1», розпилив його вміст на рівні обличчя поліцейського, після чого наніс йому один удар рукою в область лоба над правим оком, тим самим спричинивши ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кон'юктиви І-ІІ ступеня обох очей.
18.10.2025 о 13:57 годині ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
19.10.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, громадянина України, повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Вина підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у матеріалах провадження доказів, а саме:
?Заявою ОСОБА_11 від 18.10.2025 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення;
?Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 18.10.2025;
?Протоколом огляду місця полії від 18.10.2025;
?Протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_11 від 18.10.2025;
?Протоколом огляду документу (відео) від 18.10.2025 де зафіксовано розмову потерпілого ОСОБА_11 із підозрюваним ОСОБА_7 ;
?Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 18.10.2025;
?Протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_13 від 18.10.2025;
?Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 18.10.2025;
?Протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_14 від 18.10.2025;
?Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 18.10.2025;
?Протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_15 від 18.10.2025;
?Висновок судово-медичної експертизи від 18.10.2025, яким встановлено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_11 ;
?Іншими матеріалами кримінального провадження.
Дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 2 ст. 345 КК України, що є тяжким злочином. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Зважаючи на характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а також усвідомлення підозрюваним можливої втрати свободи, існують обґрунтовані ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
?Переховування від слідства та суду: чинний насильницький опір поліцейському підтверджує його небажання підкорятися законним вимогам.
?Незаконний вплив на свідків: підозрюваний, знаючи дані свідків ( ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші), може спробувати схилити їх до зміни показань.
?Вчинення іншого кримінального правопорушення: характер його дій (агресія, насильство, вчинення злочину у стані сп'яніння) свідчить про його стійку схильність до насильницьких та протиправних дій.
Вчинене посягання на представника влади має винятковий характер та вимагає найбільш суворого запобіжного заходу для відновлення суспільної справедливості та авторитету правоохоронних органів.
Всі вищевказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, включаючи заставу, є недоцільним та малоефективним для запобігання наявним ризикам, тому слідчий просив клопотання задовольнити.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року - відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020010001393 від 18.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , строком на два місяці звільнивши підозрюваного з-під варти в залі суду.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також визначено, що ухвала про застосування домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 діє в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів, починаючи з 20.10.2025.
З урахуванням відомостей, установлених у судовому засіданні, обставин вчинення кримінального правопорушення, характеризуючих даних підозрюваного, недоведеністю прокурором у судовому засіданні обставин для обрання виключного запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість застосування на даному етапі досудового розслідування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 діб без визначення розміру застави.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що слідчим суддею не спростовано всі доводи щодо наявності реальних ризиків, які навів прокурор під час судового розгляду як підставу для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконанню підозрюваним ОСОБА_7 покладених обов'язків.
Також звертає увагу, що вчинене посягання на представника влади має винятковий характер та вимагає найбільш суворого запобіжного заходу для відновлення суспільної справедливості та авторитету правоохоронних органів.
Позиції учасників апеляційного розгляду
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу прокурора, просила її задовольнити. Пояснила, що під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем та 15.08.2025 самовільно залишив військову частину, тому кримінальне провадження з Вінницької окружної прокуратури передано до Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного Регіону.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, просили залишити без змін ухвалу слідчого судді.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора в підтримку апеляційної скарги, яка просила застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, заперечення підозрюваного та його захисника, які вказували про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частина перша статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
За правилами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора щодо незаконності оскарженої ухвали, викладені в апеляційній скарзі та у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, є необґрунтованими.
Так, клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020010001393 від 18.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
У межах даного провадження 18.10.2025 о 13:57 ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
19.10.2025 ОСОБА_7 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого.
У даному випадку, пред'явлена підозра не є вочевидь безпідставною, а причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого правопорушення є достатньо вірогідною для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Також колегія суддів оцінює як такий, що відповідає встановленим фактичним обставинам і відомостям про особу підозрюваного, висновок слідчого судді про можливість усунення ризиків, установлених слідчим суддею, шляхом застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа, передбачених ст. 177 КПК, лише у такий спосіб.
Ствердження прокурора щодо тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та його суспільного інтересу не можуть слугувати самостійною підставною для застосування виняткового запобіжного заходу.
Так, правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_7 є нетяжким, останній має на утриманні малолітню доньку, постійне місце проживання, вважається раніше не судимим.
Посилання прокурора на те, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем та 15.08.2025 самовільно залишив військову частину, тому кримінальне провадження з Вінницької окружної прокуратури передано до Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного Регіону, на переконання колегії суддів, також не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Стороною обвинувачення не надано належних доказів про те, що ОСОБА_7 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 чи 408 КК України.
На час розгляду апеляційної скарги підозрюваний ОСОБА_7 перебуває під цілодобовим домашнім арештом, дотримується обов'язків, визначених ухвалою слідчого судді.
Натомість стороною обвинувачення не надані відомості про невиконання ним процесуальних обов'язків, вчинення ним у цей період будь-яких дій на шкоду досудовому розслідуванню з числа передбачених ст. 177 КПК України, або про те, що з будь-яких інших міркувань застосований до нього запобіжний захід виявися недостатньо дієвим.
Разом з тим, за наявності належного підтвердження таких відомостей, сторона обвинувачення не позбавлена можливості ставити питання про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.
Колегія суддів зауважує, що мета застосування запобіжних заходів полягає у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на це, застосування будь-якого запобіжного заходу у жодному випадку не може розцінюватися стороною обвинувачення та судом, як завчасне відбування покарання, яке можливо буде призначене майбутнім вироком.
При цьому можливе призначення в майбутньому кримінального покарання, навіть у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально в місцях несвободи, не може бути об'єктивною підставою вважати доведеним, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого та запобігти вказаним прокурором у клопотанні ризикам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора стосовно неповного дослідження слідчим суддею підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не свідчать про необґрунтованість судового рішення, оскільки всім обставинам справи слідчим суддею надана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують, тому підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4