Єдиний унікальний номер 741/1702/25
Провадження № 1-кп/741/215/25
07 листопада 2025 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України,
У провадженні Носівського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України.
Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 17 вересня 2025 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15 листопада 2025 року включно.
Станом на 07 листопада 2025 року судове провадження не завершено.
31 жовтня 2025 року прокурор подав до суду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
У судовому засіданні прокурор підтримав письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 строком на 60 діб без визначення розміру застави. Клоптання мотивував тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, ОСОБА_7 неодноразово судимий, після відбування покарання на шлях виправлення не став та вчинив нові кримінальні правопорушення. Ризики, які стали підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, не зменшилися та не відпали.
Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого. Просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, за один з який законом передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду для уникнення покарання у виді позбавлення волі, впливати на свідків, ступінь суспільної небезпеки, вчинив злочини в умовах воєнного стану з використанням насильства по відношенню до громадян України, працівника поліції, який виконував службові обов'язки по охороні громадського порядку в умовах збройного конфлікту на території України, пов'язаного з агресією російської федерації, що створило в очах громадян негативне враження про безладдя та безкарність.
Крім того, при вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, а також особливо бере до уваги серйозний характер загрози протиправних дій обвинуваченого для суспільного порядку, що дає суду всі підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
Підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою за доводами сторони захисту та обвинуваченого, в тому числі домашній арешт, судом не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255, 255-3 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, а саме проти авторитету органів державної влади із застосуванням насильства, та беручи до уваги наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, його поведінку, суд вважає, що підстави для визначення ОСОБА_7 застави відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-317, 331, 369, 372, 375 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, на строк 60 (шістдесят) днів до 05 січня 2026 року включно, з утриманням у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1