Рішення
Іменем України
04 листопада 2025 року місто Чернігів
Справа №751/6034/25
Провадження №2/751/1818/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН»
відповідач - ОСОБА_1
представник позивача - Юхименко Юрій Юрійович
представник відповідача - Переверзєв Олександр Олександрович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ ««Фінансова компанія «АРАГОН» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4071237 від 31.01.2022 в сумі 23 700,80 грн, збитки завдані інфляцією у розмірі 3 829,41 грн та 3% річних у розмірі 773,03 грн, а також понесених судових витрат(а.с.1-4).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.01.2022 між ТОВ ««Фінансова компанія «АРАГОН» та ОСОБА_1 укладено договір №4071237 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого, остання отримала2 000,00 грн строком на 30 днів (до 02.03.2022), шляхом переказу коштів на її банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом. Проте відповідач належним чином не виконував своє зобовязання, а тому утворилась заборгованість, яку просить стягнути. Крім того, посилаючись на ст.625 ЦК України, просить стягнути збитки завдані інфляцією за період з 01.03.2022 до 01.04.2025 в розмірі 3 829,41 грн та три відсотки річних за період з 24.02.2022 до 01.04.2025 в сумі 773,03 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 11.07.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалами суду від 19.08.2025 та 24.09.2025 розгляд справи відкладався для витребування доказів.
У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові вказав про розгляд справи без участі представника, позов підтримує.
Відповідач та її представник у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому порядку. Представник відповідача просив розглянути справи без їх участі та врахувати письмові пояснення (а.с.77-80), у яких зазначено, що ОСОБА_1 позовні вимоги визнає частково в сумі 1 980,00 грн (за період, який не перевищує 100 днів). Просить відмовити у стягненні інфляційних збитків та 3% річних з тих підстав, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн.
Згідно ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив судове засідання проводити у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 31.01.2022 між ТОВ ««Фінансова компанія «АРАГОН» та ОСОБА_1 укладено договір №4071237 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого, остання отримала кредит у розмірі 2 000,00 грн строком на 30 днів (до 02.03.2022), шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
Договір підписано шляхом використання електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором «UA461743».
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що отримала від кредитодавця до укладення договору в чіткій та зрозумілій формі інформацію вказану в статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані кредитодавцем виходячи із обраних позичальником умов кредитування; інформація надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. (п. 11.5 договору).
Довідкою щодо ідентифікації позичальника в системі ТОВ ««Фінансова компанія «АРАГОН» підтверджується, що заявку на отримання кредиту ОСОБА_1 подано 31.01.2022 о 13.04 год, цього ж дня договір відправлено позичальнику, акцепт оферти позичальника (підписання договору одноразовим ідентифікатором) «UA461743» та перераховано грошові кошти позичальнику 31.01.2022 о 13.08 год, а також зазначено паспортні дані і номер телефону позичальника (а.с. 18).
Згідно інформації ТОВ «ПрофітГід» 31.01.2022 на карту № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ «Сенс Банк» зараховано грошові кошти у розмірі 2000,00 грн (а.с.20).
Також відповідно інформаціїв АТ «Сенс Банк» емітовано карту № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , на яку 31.01.2022 зараховані кошти у розмірі 2000,00 грн (а.с.124-125, 128-129).
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 31.05.2025 у відповідача наявний борг на суму 23 700,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 2 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 21 700,00 грн (а.с.6-17, 25).
Крім того, ТОВ ««Фінансова компанія «АРАГОН» на суму боргу 23 700,00 грн нараховано інфляційні збитки за період з 01.03.2022 до 01.04.2025 в розмірі 3 829,41 грн та три проценти річних за період з 24.02.2022 до 01.04.2025, що становить 773,03 грн (а.с.2зв).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором №4071237 від 31.01.2022 в розмірі 2 000,00 грн, яка нею добровільно не сплачується, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 2 000,00 грн тіла кредиту.
Водночас суд не може погодитися із заявленим розміром заборгованості за вищевказаним кредитним договором у частині нарахованих процентів з огляду на наступне.
Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені ст. 1048 та 1056-1 ЦК України.
Зокрема, статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Нарахування і стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Договір про надання коштів у позику № 4071237 укладено 21.01.2022.
Згідно умов Договору, розмір кредиту становить 2 000 грн строком на 30 днів від дати отримання позичальником кредиту, але не більше 30 днів (п. 2.1, п. 3.1).
Нарахування процентної ставки за кредитом залежить від фактичного виконання позичальником умов цього Договору, та відповіднодо пункту 4.1 знижена процентна ставка становить 0,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом є фіксованою і становить 361,35 % річних.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що стандартна процентна ставка в розмірі 2,3% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 839,50% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом) застосовуєтьсяу межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 3.1. цього договору, якщо позичальник не виконав умови, передбачені в п. 4.1 даного договору.
Відповідно до п. 4.6 Договору, проценти нараховуються до повного виконання позичальником зобов'язань, але не більше ніж 100 (сто) календарних днів.
Разом із тим, дія цього договору припиняється після закінчення строку, визначеного п. 3.1 цього Договору (п. 11.2.1).
Пунктом 11.8. передбачено, що строк кредиту, визначений п. 3.1. цього договору позики, може бути змінений (збільшений), за умови оплати позичальником процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом.
Матеріали справи не містять доказів, що відповідачем, з часу отримання кредиту, сплачувались кошти на погашення заборгованості.
Після підписання цього договору позики зміна будь-яких умов позичальником в односторонньому порядку не допускається (п. 11.11).
Відповідно п. 11.12. додаткові угоди та додатки до цього договору позики є його невідємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами, в порядку, передбаченому п. 11.7 цього договору позики.
Отже, сторони погодили, що проценти за користування позикою можуть бути нараховані за період з 31.01.2021 до 02.03.2021, тобто за 30 днів.
Проте, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.25, 6-17), ним застосована знижена відсоткова ставка 0,99 %, проте період нарахування: 31.05.2022 до 31.05.2025, що становить 1 096 днів (2000х0,99%х1096=21 700,00 грн).
Отже, їх нарахування за період 31.05.2022 до 31.05.2025 поза межами строку дії договору, суперечить умовам, викладеним в п.3.1 Договору.
Таким чином, відсотки за користування кредитом можуть бути нараховані та стягнуті з відповідача за період з 31.01.2022 до 02.03.2022 в сумі 1 380,00 грн (2000х2,3%х30).
Втім, позивачем не заявллось вимог про стягнення відсотків за період з 01.02.2022 до 11.05.2022.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
З огляду на зазначене, відсутні підстави для стягнення відсотків за період 31.05.2022 до 31.05.2025 в сумі 21 700,00 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 3 % від простроченої суми за період з 24.02.2022 до 01.04.2025 та інфляційних втрат за період з 01.03.2022 до 01.04.2025 суд дійшов наступного висновку.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (пункт 8.35).
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з 01.03.2022 до 01.04.2025 та розрахунок 3% річних за період з 24.02.2022 до 01.04.2025.
З огляду на викладене, позов у цій частині не підлягає задоволенню.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №4071237 від 31.01.2022 в сумі 2 000,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 000,00 грн.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 422,40 грн (а.с.19), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 171,17 грн (2422,40х2000,00/28303,24).
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги №2025/06/02 від 02.06.2025, укладений між Адвокатським бюро «Тараса Онищенка» та ТОВ ««Фінансова компанія «АРАГОН» (а.с.32-34), додаткову угоду №2 від 24.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №2025/06/02 від 02.06.2025 (а.с.29-30), акт №44 прийому-передачі наданих послуг (а.с.46), платіжну інструкцію №124 від 26.06.2025 (а.с.28). Вартість правничої допомоги, згідно з наданими письмовими доказами становить 5000,00 грн.
Відповідачем заявлено про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
З урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, клопотання відповідача про зменшення розміру указаних витрат, з урахуванням принципу розумності та справедливості, також часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 353,32 грн (5000х2000,00/28303,24).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
Вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором №4071237 від 31.01.2022.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» 171 грн 17 коп судового збору, 353 грн 32 коп витрат на правничу допомогу, а всього 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн 49 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 07.11.2025.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, буд.1 прим 1028/3, код ЄДРПОУ 42014911)
Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Н. В. Маслюк