Справа№751/7530/25
Провадження №1-кп/751/351/25
06 листопада 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100150002302 від 26.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Чернігова, з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 05.03.2018 вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова за ч. 2 ст. 186 КК України, ст. 69 КК України, до 3 років позбавлення волі, звільнений 06.08.2020 з місць позбавлення волі умовно-достроково на 10 місяців 26 днів,
- у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
02.08.2025 близько 23 год. 30 хв. військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації солдат резерву 334 роти резерву військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , знаходячись на перехресті АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи повторно, в умовах воєнного стану, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тримав у руках велосипед марки «BIKEPULS X500», синього кольору, радіус колеса 26, та висловив останньому вимогу віддати велосипед.
Після того, як неповнолітній ОСОБА_6 висловив ОСОБА_4 відмову, останній, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_6 , та застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я неповнолітнього потерпілого, почав відштовхувати неповнолітнього ОСОБА_6 , намагаючись сісти на велосипед, з метою відкритого його викрадення. У цей час, до незаконних дій ОСОБА_4 доєдналась особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження №120252703400002486, яка стояла поруч та спостерігала за незаконними діями ОСОБА_4 , почавши викручувати неповнолітньому ОСОБА_6 руки, з метою відкритого викрадення ОСОБА_4 велосипеда марки «BIKEPULS X500», синього кольору, радіус колеса 26, після чого відтягнула неповнолітнього ОСОБА_6 від велосипеда в сторону.
ОСОБА_4 , отримавши змогу розпоряджатись велосипедом марки «BIKEPULS X500», синього кольору, радіус колеса 26, сів на нього та поїхав з місця події, розпорядившись ним на власний розсуд, та, як наслідок, спричинив неповнолітньому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4745 грн. 00 коп.
Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив правильність обставин, що викладені у обвинувальному акті, в судовому засіданні щиро розкаявся у скоєному. Також просить суд врахувати, що ОСОБА_4 призвався на військову службу добровільно, виявив бажання продовжувати службу в Збройних Силах України, а також зазначив, що кримінальне правопорушення вчинив через моральне та фізичне виснаження.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується його показаннями, які відповідають обставинам, зазначеним в обвинуваченні і ніким не оспорюються. Інші докази, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність своїх позицій та усвідомлюють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також бажання та спроможність несення військової служби в умовах воєнного стану.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому за вчинені ним кримінальні правопорушення, суд виходить із наділених дискреційних повноважень, які визнаються і Європейським судом з прав людини (рішення ЄСПЛ від 12.01.2012 року у справі «Довженко проти України»), наданих державою щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-владною діяльністю з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, його характер, суспільну небезпеку скоєного та відношення обвинуваченого до скоєного, враховуючи визнання ним своєї вини, особу обвинуваченого, те, що добровільно мобілізувався на військову службу, виявив бажання продовжувати службу в Збройних Силах України, відсутність негативних наслідків, завданих даним кримінальним правопорушенням, посередню характеристику обвинуваченого з місця попередньої служби та місця проживання, за медичною допомогою до лікаря-психіатра в центр ментального здоров'я Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради не звертався, був доставлений до КМОСС згідно виписок №1040 від 31.05.2015, №453 від 28.02.2016, №3605 від 26.12.2017 з приводу діагнозів: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація неускладнена (алкогольне сп'яніння), притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, його стан здоров'я та матеріальне становище, працевлаштованість як в умовах ізоляції, так і за її межами, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність бажання щодо позитивних змін на майбутнє, наявність одинокої матері і бабусі та їх стан здоров'я, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення та попередження вчинення нових злочинів без ізоляції від суспільства та вважає можливим при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України та звільнити ОСОБА_4 від покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.
Процесуальні витрати за проведення експертизи становлять 1696 грн. 32 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язання періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.
Початок іспитового строку обраховувати починаючи з 06 листопада 2025 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 серпня 2025 та продовжений ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29.09.2025, скасувати.
Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання за даним вироком строк попереднього ув'язнення з 03.08.2025 по 06.11.2025 включно, із розрахунку день за день.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП, на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 1696 (одна тисяча шістсот дев'яносто шість) грн. 32 коп.
Речові докази: велосипед марки «BIKEPULS» - залишити в розпорядженні ОСОБА_7 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурору.
Суддя ОСОБА_1