Провадження № 2/679/535/2025
Справа № 679/654/25
05 листопада 2025 року
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Безкровного І.Г.,
за участю секретаря с/з Хвещук К.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
ОСОБА_2 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
В обґрунтування позову зазначається, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19.03.2018 у справі № 679/915/17 було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , останню визнано такою, що втратила право на отримання аліментів на сина ОСОБА_3 , що стягувалися на її користь за рішеннями Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.02.2016 та 27.10.2011, починаючи з 27.07.2017, та зобов?язано відповідача повернути позивачу аліменти, що стягувалися з ОСОБА_2 за вказаними судовими рішеннями, починаючи з 27.07.2017 включно.
На момент звернення до суду з позовом (серпень 2017 року) до ОСОБА_1 про припинення стягнення з ОСОБА_2 аліментів на сина та зобов?язання повернути аліменти, що стягувалися за судовими рішеннями, починаючи з 27.07.2017 (із дня, коли син переїхав жити до позивача), ОСОБА_2 не мав змоги визначити остаточну суму, яка б підлягала стягненню, оскільки аліменти продовжували стягуватися до моменту набрання законної сили рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19.03.2018.
Таким чином, рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19.03.2018 неможливо було встановити розмір аліментів, що сплачені або були сплачені, починаючи з 27.07.2017. Однак, враховуючи той факт, що позивач працює у ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та отримує офіційну заробітну плату, з якої вираховувалися аліменти за відповідними виконавчими документами на користь відповідача, очевидно, що після набрання законної сили рішенням від 19.03.2018 стягнення з нього аліментів було припинено. Розмір стягнутих із позивача аліментів на користь відповідача становив 64960,75 грн.
28.08.2018 старшим державним виконавцем Нетішинського міського відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Петрухою І.В. було відкрито виконавче провадження № 57081792 про зобов?язання ОСОБА_1 повернути на користь позивача аліменти, що стягувалися на її користь на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішень Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.02.2016 та 27.10.2011, починаючи з 27.07.2017 включно.
Позивач вказує, що ОСОБА_1 у межах справи № 679/925/17 оскаржувала рішення державного виконавця про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору - це підтверджує той факт, що відповідач знала про наявність виконавчого провадження № 57081792, однак не виконувала рішення суду протягом терміну, що значно перевищує передбачений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, відповідач була присутня під час оголошення Нетішинським міським судом Хмельницької області рішення від 19.03.2018, однак не виконала його у добровільному порядку.
Таким чином, внаслідок тривалого злісного ухилення відповідача від виконання рішення суду від 19.03.2018, позаяк вказане рішення не може бути виконано без участі боржника, за приписами ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець 01.04.2021 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 57081792, якою припинено виконавче провадження, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Крім того, як вбачається із вказаної постанови, державним виконавцем було направлено до ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 .
Після винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження позивач звертався з позовом до суду про стягнення коштів (неповернутих аліментів у розмірі 64960,75 грн) з урахуванням індексу інфляції та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов?язання (відповідно до ст. 625 ЦК України).
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.07.2022 у справі № 679/1122/21 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 14427,78 грн (за період часу із червня 2018 року по червень 2021 року) та трьох відсотків річних у розмірі 6156,21 грн (станом на 31.07.2021) за прострочення виконання грошового зобов?язання щодо повернення аліментів у розмірі 64960,75 грн. У стягненні основної суми боргу було відмовлено на тій підставі, що оскільки рішення суду зобов?язального характеру боржником ОСОБА_1 добровільно не виконується, необхідна сума може бути стягнута з ОСОБА_1 у примусовому порядку без участі боржника шляхом звернення стягнення на належні їй майно та кошти у банківських установах.
Із метою примусового виконання судового рішення було відкрито виконавче провадження № 74642093. 18.12.2024 в межах виконавчого провадження № 74642093 було винесено постанову про повернення виконавчого документа у зв?язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.
Однак відповідачем дотепер не виконано рішення суду у справі № 679/925/17.
Відповідно до доданого до позову розрахунку інфляційні втрати складають 45411,73 грн (за період часу з липня 2021 року по лютий 2025 року), а три відсотки річних - 8691,42 грн (за період часу з 01.08.2021 по 25.03.2025).
Крім того, рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.03.2023 у справі № 679/1009/22 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача в порядку регресу суму основного боргу в розмірі 54736,50 грн, а також інфляційні втрати в розмірі 46272,19 грн та три відсотки річних у розмірі 6815,97 грн, а всього 107624,66 грн.
Вказаним судовим рішенням встановлено наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 в порядку регресу грошових коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у відповідності до даних Державного комітету статистики України та трьох відсотків річних від простроченої суми за період часу з 01.12.2012 по 30.09.2021 (розрахунок було здійснено на дату подання позову).
Зважаючи на те, що у вересні 2021 році ОСОБА_2 повністю погасив зобов?язання перед ДП НАЕК «Енергоатом» (встановлено судовим рішенням у справі № 679/1009/22), сума основного боргу з урахуванням інфляційних втрат станом на 01.10.2021 складала 101008,69 грн.
Із метою примусового виконання судового рішення було відкрито виконавче провадження № 73114963, у межах якого 18.12.2024 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв?язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.
Відповідачем дотепер не виконано рішення суду у справі № 679/1009/22.
Таким чином, відповідач повинна сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до розрахунку інфляційні втрати складають 56053,38 грн (за період часу із жовтня 2021 року по лютий 2025 року), а три відсотків річних - 10551,95 грн (за період часу з 01.10.2021 по 25.03.2025).
У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача: 1) інфляційні втрати в розмірі та три відсотки річних за неналежне виконання грошового зобов?язання за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі № 679/925/17 з урахуванням рішення у справі № 679/1122/21 у загальному розмірі 54103,15 грн; 2) інфляційні втрати в розмірі та три відсотки річних за неналежне виконання грошового зобов?язання за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі № 679/1009/22 у загальному розмірі 66605,33 грн.
14.05.2025 суддею було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 37 т. 1).
03.06.2025 судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про роз?єднання позовних вимог та водночас задоволено клопотання останньої про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 55-56 т. 1).
05.06.2025 відповідачем було подано відзив на позов, в якому вона заперечує проти заявленого позову із посиланнями на ті обставини, що вона не визнає рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.07.2022 та рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.03.2023, оскільки вважає їх незаконними, безпідставними та необґрунтованими, а тому нею не вбачається підстав для виплати будь-яких грошових коштів позивачу за цими судовими рішеннями (а.с. 69-72 т. 1).
21.07.2025 судом було відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а також залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання документів недійсними, заборону їх використання, скасування реєстрації майнових прав та стягнення збитків. Також судом було задоволено клопотання відповідача про долучення письмових доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 153, 154 т. 1).
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти позову та надала пояснення, зміст яких повністю збігається з обставинами, викладеними нею у відзиві на позов.
Заслухавши відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.03.2018 рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі № 679/925/17 було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів: 1) визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на отримання аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на її користь відповідно до рішень Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.02.2016 та від 27.10.2011, починаючи з 27.07.2017 включно; 2) припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на користь ОСОБА_1 відповідно до рішень Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.02.2016 та від 27.10.2011, починаючи з 27.07.2017 включно; 3) зобов'язано ОСОБА_1 повернути на користь ОСОБА_2 аліменти, що стягувались на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішень Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.02.2016 та від 27.10.2011, починаючи з 27.07.2017 року включно; 4) виконавчий лист № 2/679/60/2016, виданий 23.06.2016 на підставі рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05.02.2016, відкликано та приєднано до справи №2/679/60/2016; 5) виконавчий лист № 2-762/2211 від 06.04.2012, виданий на підставі рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.10.2011, відкликано та приєднано до справи №2-762/11/2211 (а.с. 15-19 т. 1).
28.08.2018 постановою старшого державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Патерухи І.В. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом Нетішинського міського суду Хмельницької області № 679/925/17 від 06.06.2018 (а.с. 21 т. 1).
01.04.2021 постановою старшого державного виконавця Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Патерухи І.В. було закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Нетішинського міського суду Хмельницької області № 679/925/17 від 06.06.2018 у зв?язку з тим, що згідно направленням до ВнП Слаутського ВП ГУНП в Хмельницькій області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1 , позаяк згідно із заявою ОСОБА_2 від 16.02.2021 аліменти за період часу з 27.07.2017 по 30.04.2018 ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 не повернула (а.с. 22 т. 1).
15.07.2022 рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.07.2022 у справі № 679/1122/21 (провадження № 2/682/72/2022) було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів та стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 14427,78 грн та три відсотки річних у розмірі 6156,21 грн (а.с. 20 т. 1).
18.12.2024 постановою заступника начальника Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пеліха М.О. було повернуто стягувачу виконавчий лист № 2/682/72/2022 від 31.08.2023, виданий Славутським міськрайонним судом Хмельницької області, у зв?язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливе звернути стягнення (а.с. 23 т. 1).
28.03.2023 рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі № 679/1009/22 (провадження № 2/679/58/2023) було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу та стягнуто з відповідача на користь позивача 54736 грн, що складається із суми основного боргу в розмірі 46272,19 грн, інфляційних втрат у розмірі 46272 грн та трьох відсотків річних у розмірі 6815,97 грн (а.с. 24-27 т. 1).
18.12.2024 постановою заступника начальника Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пеліха М.О. було повернуто стягувачу виконавчий лист № 2/679/58/2023 від 02.10.2023, виданий Нетішинським міським судом Хмельницької області, у зв?язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливе звернути стягнення (а.с. 28 т. 1).
Як вбачається із доданого до позову розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19.03.2018 у справі № 679/925/17 з урахуванням рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.07.2022 у справі № 679/1122/21, вони складають: 1) інфляційні втрати - 45411,73 грн (за період часу з липня 2021 року по лютий 2025 року); 2) три відсотки річних - 8691,42 грн (за період часу з 01.08.2021 по 25.03.2025) (а.с. 10-11 т. 1).
Як вбачається із доданого до позову розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.03.2023 у справі № 679/1009/22, вони складають: 1) інфляційні втрати - 56053,38 грн (за період часу із жовтня 2021 року по лютий 2025 року); 2) три відсотків річних - 10551,95 грн (за період часу з 01.10.2021 по 25.03.2025) (а.с. 12-13 т. 1).
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Щодо позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов?язання відповідачем за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі № 679/925/17 з урахуванням рішення у справі № 679/1122/21 у загальному розмірі 54103,15 грн суд зазначає наступне.
Так, у позовній заяві зазначається, що розмір стягнутих із позивача аліментів на користь відповідача становив 64960,75 грн, що встановлено судовим рішенням у справі № 679/1122/21, копія якого додається. І саме виходячи із цієї суми позивачем здійснено відповідний обрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Проте у доданій копії відповідного судового рішення (так само, як в будь-яких інших наявних у матеріалах справи документах) такий розмір не зазначається, у той час як відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому у ч. 4 ст. 12 ЦПК України наголошується, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Таким чином, оскільки належних доказів щодо конкретного розміру стягнутих із позивача на користь відповідача аліментів надано не було, суд вважає позовні вимоги у цій частині необґрунтованими та недоведеними, а отже вони не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов?язання відповідачем за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.03.2023 у справі № 679/1009/22 у загальному розмірі 66605,33 грн суд зазначає наступне.
Із наданих позивачем доказів встановлено, що ОСОБА_1 не виконувала відповідне судове рішення та не сплачувала стягнуті з неї грошові кошти (що визнавалося у судовому засіданні відповідачем, яка не вбачала підстав для сплати позивачу будь-яких грошових коштів), а отже позивач має право на стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання нею цього грошового зобов'язання. Водночас суд не погоджується із наданими позивачем розрахунками, виходячи з такого.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
Із метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 постанови КМУ № 1078).
Отже, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.
Таким чином, правильною є методика розрахунку інфляційних збитків відповідно до ст. 625 ЦК України, яка передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).
При цьому величина приросту індексу споживчих цін має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України).
Відповідні правові висновки викладені у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 26.06.2020 у с праві № 905/21/19, тому суд враховує їх при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку суми інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання (постанова Верховного Суду № 905/1753/18 від 15.11.2019)
Таким чином грошове зобов'язання ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 на підставі судового рішення № 679/1009/22 від 28.03.2023 виникло в момент набрання рішенням суду законної сили.
Водночас суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, коли саме рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.03.2023 у справі № 679/1009/22 набрало законної сили, а тому у своїх розрахунках виходить із дати видачі виконавчого листа судом - 02.10.2023 (а.с. 28 т. 1).
Отже, судом для обчислення початку перебігу строку, за який можливо нарахувати інфляційні втрати та три відсотки річних встановлено дату видачі виконавчого листа на виконання судового рішення № 679/1009/22 від 28.03.2023, а саме 02.10.2023.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим початком перебігу строк для здійснення нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних на зобов'язання, яке виникло у ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за судовим рішенням № 679/1009/22 від 28.03.2023 з 02.10.2023.
Водночас суд звертає увагу, що початком перебігу строку нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання відповідачем відповідного грошового зобов'язання може бути й інша дата, проте з наданих суду доказів суд позбавлений можливості визначити таку дату.
Отже, заборгованість відповідача разом з інфляційними втратами за період часу з 02.10.2023 по 28.02.2025 за невиконання відповідного грошового зобов'язання становитиме: 101008,69 х 116,5% = 117675,12, у той час як інфляційні втрати: 117675,12 - 10108,69 = 16666,43 грн.
Щодо порядку нарахування трьох відсотків річних, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 905/1753/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, відповідно до якого три відсотки річних нараховуються виключно на суму основного боргу, позаяк нарахування трьох відсотків річних на суму боргу з урахуванням інфляційних втрат не відповідає принципу заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.
Крім іншого, відповідно п. 1.3 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 з урахуванням приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й зокрема проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Тобто, нарахування трьох відсотків річних можливо саме на суму основного боргу без урахування інфляційних втрат за попередні періоди.
У правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16 вказано, що три відсотки річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
З огляду на це три відсотки річних за невиконання відповідного грошового зобов'язання відповідачем за заявлений у позові період складають 2429,41 грн, а саме: 1) 54736,50 грн х 3 х 91 :365:100 = 409,90 грн (за період часу з 02.10.2023 по 31.12.2023); 2) 54736,50 грн х 3 х 366 : 366 : 100 = 1642,10 грн (за період часу з 01.01.2024 по 31.12.2024); 3) 54736,50 грн х 3 х 84 : 365 : 100 = 377,91 грн (за період часу з 01.01.2025 по 25.03.2025).
За таких обставин, оскільки судом було встановлено, що відповідач не виконувала грошове зобов?язання за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.03.2023 у справі № 679/1009/22, суд вважає за необхідне стягнути з неї на користь позивача інфляційні втрати та три відсотки річних, які у загальному розмірі складають 19095,84 грн
Суд не бере до уваги викладені у відзиві на позов заперечення відповідача проти позову, оскільки ці заперечення зводяться до незгоди із судовими рішеннями, що набрали законної сили (на які посилався позивач), та наміру перегляду встановлених цими рішеннями обставин, у той час як згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Крім іншого, судом неодноразово в судовому засіданні зверталася увага відповідача на ті обставини, що справа розглядається виключно в межах заявлених позовних вимог і суд під час розгляду цієї справи не уповноважений на перегляд будь-яких інших судових рішень, у зв'язку з чим також неодноразово роз'яснювалося право відповідача на правову допомогу та залучення представника, проте відповідач наголошувала, що не бажає реалізувати таке право.
З огляду на це надані відповідачем документи (а.с. 73-85, 110-146, 179-186, 228-230 т. 1) суд також не бере до уваги, оскільки вони не є належними доказами у цій справі, позаяк не дають можливості встановити наявність чи відсутність обставин, що мають значення для цієї справи.
Згідно з ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн підтверджується квитанцією від 07.05.2025 (а.с. 29 т. 1).
Враховуючи те, що задоволенню підлягають 15,82% позовних вимог (19095,84 грн х 100% / 120708,48 грн), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 191,61 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1211,20 грн х 15,82% / 100%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 18, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати та три відсотки річних за невиконання грошового зобов?язання за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28.03.2023 у справі № 679/1009/22 у загальному розмірі 19095,84 грн (дев?ятнадцяти тисяч дев?яноста п?яти гривень вісімдесяти чотирьох копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 191,61 грн (ста дев?яноста однієї гривні шістдесяти однієї копійки).
Повне рішення суду складено 07.11.2025.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя І.Г. Безкровний