Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/702/25
Провадження № 3/670/262/25
07 листопада 2025 року селище Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Мусієнко М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
10.10.2025 о 18 год. 22 хв. громадянин ОСОБА_1 в с. Зіньків по об'їзній дорозі керував авомобілем ВАЗ 21061 з державним номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», ARAM-3576, результат тестування позитивний - 1,44 ‰ (тест № 5754). Однак громадянин ОСОБА_1 з результатом тесту не погодився, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання 23.10.2025 та 07.11.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, заяву про відкладення розгляду справи не надав, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1-3 ст. 266 КУпАП водії, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (надалі Порядок).
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 6-8 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час або для руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора алкотест «Drager Alcotest 6810», ARAM-3576, результат огляду на стан сп'яніння - 1,44 ‰, з результатом тесту ОСОБА_1 не погодився, від підпису в акті огляду відмовився. Також відмовився від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Згідно з відеофайлами, які містяться на CD-дисках в матеріалах справи та були досліджені в судовому засіданні, на місці зупинки транспортного засобу проводився огляд зі згоди ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», ARAM-3576, тест № 5754, результат тестування позитивний - 1,44 ‰. З результатом гр. ОСОБА_1 не погодився, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився. Відтак стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з довідкою, наданою сектором поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області 11.10.2025 № 166205-2025, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 10.10.2025 серії ЕПР1 № 479570; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 ; записом із відеофіксацією події.
Під час накладення адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який в судові засідання не з'явився, а тому суддя дійшла висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп. (1000х17 грн 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.
Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифіковано вказану Конвенцію.
Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006. Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 та «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважаються кримінальними для цілей застосування Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
З урахуванням наведеного суддя звертає увагу на позицію, висловлену у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у справі № 702/301/20 від 04.09.2023, в якій зазначається, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК України, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи вказаний правовий висновок, а також враховуючи, що ні Глава 3 та 4 КУпАП, ні ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить жодних обмежень чи заборони щодо застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом до особи, яка не має такого права, то суддя дійшла висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь Держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. 23, 33-35, 36, 40-1,124, 130, 266, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», п. 2.5, 13.1 Правил, п. 3 розділу І Інструкції, п. 6-8 Порядку, суддя
визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Реквізити для сплати штрафу:номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775, код класифікації доходів бюджету: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницьк.обл/Хмельн. обл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Стягувач: Віньковецький районний суд Хмельницької області, адреса місцязнаходження: вул. Л. Українки, буд. 2, с-ще Віньківці Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886960.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО