Справа № 588/1901/25
Провадження № 3/588/690/25
07 листопада 2025 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 19.10.2025 о 21 год. 58 хв. у м. Тростянець по вул. Леоніда Татаренка, 1, керував транспортним засобом ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 чи проведення такого огляду в медичному закладі КНП «Тростянецька міська лікарня» ТМР відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив ті самі дії втретє протягом року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, та не повідомив суд про причину неявки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Таким чином, з урахуванням викладеного вважаю, що оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні інтервали не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП знайшла підтвердження, з огляду на таке.
Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки та заборони для учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами п.2.5 Правил дорожнього руху.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з вимогами п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, законодавець поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи водієм, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за обставин, установлених судом, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488294 від 19.10.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає містить усі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП (а.с. 2);
- рапортом помічника чергового відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 19.10.2025, в якому викладені обставини щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.10.2025 (а.с. 5);
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який містить фактичні дані про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку (а.с. 10);
- постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 07.05.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с. 6-9);
- постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 20.08.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн без оплатного вилучення транспортного засобу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років вісім місяців (а.с. 10-11).
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дії, передбачені частиною 1 статті 130 КУпАП, керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до статей 33 КУпАП враховую характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, та вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у визначеному в санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП розмірі у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років та конфіскацією належного йому транспортного засобу ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Положеннями ч. 3 ст. 30 КУпАП встановлено, що, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Отже, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до призначеного ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за даною постановою вважаю необхідним приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років 5 місяців 25 днів згідно постанови судді Тростянецького районного суду Сумської області від 20.08.2025, яка набрала законної сили, та остаточно визначити загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами на строк 15 років 5 місяців 25 днів.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення відповідно до статті 40-1 КУпАП вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. у дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 30, 33, 40-1, 130, 268, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією належного йому транспортного засобу ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_2 .
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до призначеного ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 років, приєднати не відбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років 5 місяців 25 днів згідно постанови судді Тростянецького районного суду Сумської області від 20.08.2025, та остаточно визначити загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами на строк 15 років 5 місяців 25 днів.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. у дохід держави.
Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного судом.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Огієнко