Справа № 585/2654/25
Номер провадження 2/585/1076/25
07 листопада 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі судді В.О. Шульга, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Пархомчук Сергія Валерійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Пархомчук С.В., який діє в інтересах ТОВ «ФК Айконс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та просить: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» заборгованість за Кредитним договором № 1060128 від 18.09.2020 року, в сумі 11480,00 грн., яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3500,00 гривень. Заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 1995,00 грн. Прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5985,00 грн. 3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» (місцезнаходження 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44334170) судовий збір у сумі 2422,40 гривень. Позов мотивовано тим, що 28.04.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-28/04/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 1060128 від 18.09.2020 укладеним з ОСОБА_1 28.04.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-28/04/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 1060128 від 18.09.2020 укладеним з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ТОВ «ФК АЙКОНС» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 .. Фактичні обставини справи: 18.09.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі за текстом - Товариство) та ОСОБА_1 (далі за текстом - Відповідач) укладено кредитний договір № 1060128 (далі за текстом - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах споживчого кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, Товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 3500,00 гривень Дата надання кредиту: 18.09.2020 року Строк кредиту : 30 днів Валюта кредиту: UAH Цільове призначення - на споживчі потреби Стандартна процентна ставка - 1,90 % в день. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 21.03.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 11480,00__грн., Одинадцять тисяч чотириста вiсiмдесят гривень 00 копiйок), яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3500,00 грн (Три тисячi п'ятсот гривень 00 копiйок). Заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 1995,00 грн (Одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень 00 копiйок). Прострочена заборгованість за процентами в розмірі 5985,00 грн (П'ять тисяч дев'ятсот вiсiмдесят п'ять гривень 00 копiйок). Відповідно до п. 1.1 Договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт www.credit7.ua або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства. Згідно п. 2.1. Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити№ НОМЕР_1 . На підтвердження виконання Товариством п. 2.1 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 18.09.2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів. Кредитним договором передбачено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
20 серпня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Айконс» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.09.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №1060128 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти в сумі 3 500,00 грн., строком на 30 днів. Стандартна процентна ставка 1,90% в день. Договір підписано електронним підписом відповідача (а.с.14-17).
Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «Лінеура Україна» підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір №1060128 від 18.09.2020 ідентифікований ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.11).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ознайомився з графіком платежів додаток №1 до договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1060128 від 18.09.2020, що підтверджується його підписом. Сума кредиту складає 3 500 грн., сума нарахованих відсотків - 399,00 грн., а всього 3899,00 грн. (а.с. 17 зв.).
Відповідно до договору факторингу №1-28/04/2021 від 28.04.2021, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язалося відступити ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» за плату на умовах, визначених договором (а.с.20-23).
Згідно платіжної інструкції в національній валюті від 28.04.2021 №37, платник ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» сплатив ТОВ «Лінеура Україна» суму у розмірі 2676832,50 грн., відповідно до прав вимоги за договором факторингу №1-28/04/2021 від 28.04.2021(а.с.27).
Відповідно до повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення», які він надає з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків було перераховано кошти на платіжну картку клієнта 18.09.2020, суму у розмірі 3500 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 66740963, призначення платежу: зачислене 3500 грн на картку НОМЕР_2 , на підставі договору на переказ коштів ФК-19/03-21 від 2019-03-12 укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.29).
Відповідно до договору №1-28/04/2021 відступлення права вимоги від 28.04.2021, укладеним між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Айконс», ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» зобов'язалося відступити ТОВ «ФК Айконс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК Айконс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату на умовах, визначених договором (а.с.12-13).
Згідно платіжного доручення №3 від 28.04.2021, платник ТОВ «ФК Айконс» сплатив ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» суму у розмірі 2 686 832,50 грн., відповідно до договору №1-28/04/2021 від 28.04.2021(а.с.31).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 01-28/04/2021 від 28.04.2021 сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 1060128 від 18.09.2020 становить 11480,00 грн, з яких: 3500,00 грн сума виданого кредиту, 1995,00 грн - залишок по відсоткам, 5985,00 грн. прострочені відсотки (а.с.10).
Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1060128 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК Айконс» за кредитним договором №1060128 від 18.09.2020 за 18.09.2020-21.03.2025 становить 11480,00 грн. (а.с.9).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Велика Палата Верховного Суду 5 квітня 2023 року розглянула справу № 910/4518/16, щодо вирішення виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, тобто стосовно змісту поняття «користування кредитом», нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК і на підставі статті 625 ЦК. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що 18.09.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №1060128 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти в сумі 3 500,00 грн., строком на 30 днів. Стандартна процентна ставка 1,90% в день. Договір підписано електронним підписом відповідача.
Згідно графіку платежів додатку № 1 до договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1060128 від 18.09.2020 року сума кредиту складає 3 500 грн., сума нарахованих відсотків - 399,00 грн., а всього 3899,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач користувався наданими кредитними коштами, заперечень щодо незгоди із наданим йому кредитом не надав, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості в сумі отриманого кредиту є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам за користування кредитом та прострочену заборгованість по процентам підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
В той же час позивачем не надано суду детального розрахунку нарахування відсотків та простроченої заборгованості по процентам ОСОБА_1 за кредитним договором, а саме із наданої суду виписки з особового рахунку не можливо встановити за який період відповідачу були нараховані відсотки, з якого часу відбулось прострочення повернення кредиту, та з якого часу нараховувались відсотки згідно п. 4.3 Договору.
В зв'язку з цим встановити дійсний розмір заборгованості за відсотками та перевірити правильність їх нарахування неможливо.
За таких обставин, з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає частковому задоволеною та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 399,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.
Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 3899,00 грн., що становить 33,96%, тому з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 822,65 грн. (2422 грн. 40 коп. х 33,96 % = 822 грн. 65 коп).
Разом з тим, ч. 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат позивачем на правову допомогу адвокату.
Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 279, 280 ЦПК України, -
Позов Пархомчук Сергія Валерійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , (Код ІНН: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адреса проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» (місцезнаходження 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44334170) заборгованість за Кредитним договором № 1060128 від 18.09.2020 року, в сумі 3899,00 грн., (три тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) гривень, судовий збір у розмірі 822,65 грн. (вісімсот двадцять дві гривні 65 копійок) та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3 000 (три тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга