Справа №522/22997/17
Провадження №1-кс/522/5925/25
07 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань Приморського районного суду м. Одеси клопотання т.в.о. слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та громадянина Республіки Ірак, посвідка на тимчасове проживання на Україні НОМЕР_1 , видана 19.11.2013 орган 1201, дійсна до 31.07.2018, з середньою освітою, який був студентом 6-го курсу Одеського Національного Медичного Університету, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160000000947 від 05.12.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
У провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотання т.в.о. слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160000000947 від 05.12.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017160000000947 від 05.12.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 грудня 2017 року приблизно о 23 годині 50 хвилин ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «BMW 545i», р/н НОМЕР_2 , у темну пору доби, здійснював рух по асфальтованому сухому дорожньому покриттю освітленій вуличними ліхтарями проїзної частини вул. Генуезька в Приморському районі м. Одесі, на якій організований двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, протилежні напрямки позначенні переривчастою лінією дорожньої розмітки 1.5., з боку пл. 10 Квітня в напрямку вул. Посмітного, зі швидкістю близько 125 км/год., яка перевищує більш ніж у два рази установлену на даній ділянці дороги швидкість 60 км/год., чим допустив порушення вимог п. 12.4., п/п б п. 12.9. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001), що зобов?язують водія:
п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
п. 12.9. «Водієві забороняється:
п/п 6 )перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»;
Здійснюючи подальший рух та наближаючись до розташованого праворуч за ходом руху будинку N? 24/1 по вул. Генуезька, водій ОСОБА_7 був неуважним, рух керованого автомобіля постійно не контролював, обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, за дорожньою обстановкою не слідкував, відповідно не відреагував на її зміну, створюючи своїми діями небезпеку у русі для інших учасників, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення та допустив порушення вимог п.п. 1.5., п/п 6 п. 2.3. зазначених Правил, що зобов?язують водія:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків».
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний:
п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».
У той самий час по вказаній ділянці дороги, у зустрічному напрямку з боку вул. Посмітного в напрямку пл. 10 Квітня, із увімкненим ближнім світлом фар та покажчиком лівого повороту, зі швидкістю близько 22 км/год., рухався автомобіль «Chery Kimo», р/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8 , яка почала виконувати маневр повороту ліворуч у міжквартальний проїзд, перетинаючи переривчасту лінію розмітки 1.5 та виїжджаючи на зустрічну смугу.
Отримуючи об?єктивні ознаки можливого виникнення і розвитку аварійної ситуації, що виразилося в наявності зустрічного транспортного засобу, водій якого рухалася відповідно до вимог ПДР України та виконувала маневр ліворуч, водій ОСОБА_7 , невірно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, хоча завчасно виявив цей автомобіль на проїзній частині, при відсутності будь-яких перешкод технічного характеру, у порушення вимог п.п. 12.1., 12.3. вказаних Правил, що зобов?язують водія:
п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перещкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»
своєчасно не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу в номінальних межах не більш ніж 60 км/год., не вжив заходів, що виключають подальший розвиток аварійної ситуації, а навпаки, нехтуючи особистою безпекою та небезпекою інших учасників руху, збільшив швидкість руху до 130 км/год., в наслідок чого не надав дорогу та скоїв зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем «Chery Kimo».
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій та пасажир автомобіля «Chery Kimo» - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження, від яких пасажир ОСОБА_9 загинула на місці пригоди, а водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_8 госпіталізована до КУ «МКЛ №1» м. Одеси, де ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
Смерть ОСОБА_9 знаходиться у прямому причинному зв'язку з наявною у неї відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді багатоуламкового перелому лицевого та мозкового черепа з розривами твердої мозкової оболонки та розміченням обох лобових частинок.
Смерть ОСОБА_8 знаходиться у прямому причинному зв'язку з наявною у неї черепно-мозковою травмою у вигляді забою -розміщення обох лобових часток головного мозку та випуклої поверхні мозочка, дифузним аксональним ушкодженням. Безпосередньою причиною смерті з'явилося ускладнення травми - набряк головного мозку.
Як встановлено слідством , за умов руху автомобіля «BMW 545i» з допустимою швидкістю (не більш ніж 60 км/год.) - маневр автомобіля «Chery Kimo» не був пов'язаний ані з необхідністю автомобіля «BMW 545i» вимушено змінити напрямок руху або швидкість для безпечного проїду ділянки дороги, ані тим більш з необхідністю застосування екстреного гальмування аж до зупинки для попередження можливого зіткнення.
Фактичні дії водія автомобіля «BMW 545i», який в умовах події здійснював рух міською вулицею з надмірною швидкістю (близько 125 км год. перед зіткненням), не відповідали вимогам п.п. 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху по вибору безпечного режиму руху в номінальних межах не більш ніж 60 км/год.
Як вбачається з висновку експерта, саме фактичні дії водія автомобіля «BMW 545і», невідповідні зазначеним вимогам п.п. 12.1, 12.4 «Правил дорожнього руху», при фактичній надмірній швидкості, більш ніж у два рази більшій ніж припустима, створили умови критичного наближення транспортних засобів, коли при маневрі автомобіля «Chery Kimo» в подальшому навіть в рамках реалізації водієм автомобіля «BMW 545i» екстрених контраварійних дій, передбачених вимогами п. 12.3 Правил - зіткнення вже було технічно невідворотнім.
Діючи ж належним чином у відповідності до зазначених вимог Правил водій автомобіля «BMW 545i» мав гарантовану технічну можливість попередити зіткнення.
З технічної точки зору, невідповідність фактичних дій водія автомобіля «BMW 545i» зазначеним вимогам Правил дорожнього руху є технічною причиною даної ДТП.
Таким чином, ОСОБА_7 у сукупності допустив порушення вимог п.п. 1.5., п/п «б» п. 2.3., п.п. 12.1., 12.3., 12.4., п/п б п. 12.9. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001).
За вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди 27.07.2019 розпочато досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_7 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, схемою та фото таблицею до нього від 04.12.2017, показаннями потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відеозаписами обставин дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованими камерами зовнішнього спостереження, висновками експертиз: судово- медичних, транспортно-трасологічної та комплексної судової автотехнічної і відеотехнічної обставин зіткнення автомобілів «BMW 545i» і «Chery Kimo».
Повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, складено 29.04.2020, але не вручено підозрюваному, оскільки останній переховується від органів слідства.
Відповідно до обліків Державної прикордонної служби України 05.06.2018 о 14 годині 56 ОСОБА_7 , закордонний паспорт громадянина Іраку серія НОМЕР_4 перетнув державний кордон на виїзд з України в пункті пропуску «Бориспіль - аеропорт» рейсом 296 сполученням «Київ - Доха», та до сьогоднішнього дня державний кордон на в?їзд в Україну не перетинав.
У зв?язку з викладеним, повідомлення про підозру від 28.04.2020 на українській та арабській мовах для його вручення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться за місцем мешкання в Республіці Ірак було направлено на адресу Посольства Республіки Ірак в Україні.
23.11.2020 було складено та затверджено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри на українській та арабській мовах для його вручення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться за місцем мешкання в Республіці Ірак, та направлено до Посольства Республіки Ірак в Україні.
Підставою для зміни підозри є відповідь ГУДМС України в Дніпропетровській області N? 1201.3.1-9473/12.2-20 від 02.09.2020 року на запит старшого слідчого ОСОБА_12 , відповідно до якого є уточнено прізвище та ім?я підозрюваного.
23.11.2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошений в міжнародний розшук.
З урахуванням наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а також беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м?яких запобіжних заходів, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий просить слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Згідно з паспортом громадянина Іраку А4064481 від 09.07.2013 ОСОБА_13 , 06.08.1991) в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Прокурор клопотання про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні саме ОСОБА_7 злочину, що йому інкримінується та підтверджують існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи факт перебування підозрюваного поза межами території України та оголошення його у розшук вважає, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності.
За твердженням сторони обвинувачення обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотанні умов та обставин є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження та запобігання існуючим ризикам.
Захисник проти задоволення клопотання слідчого заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши прокурора, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч. 3 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
З огляду на те, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Крім наведеного, ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливе у разі якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Із матеріалів клопотання вбачається, що повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, складено 29.04.2020, але не вручено підозрюваному, оскільки останній переховується від органів слідства.
Відповідно до обліків Державної прикордонної служби України 05.06.2018 о 14 годині 56 ОСОБА_7 , закордонний паспорт громадянина Іраку серія НОМЕР_4 перетнув державний кордон на виїзд з України в пункті пропуску «Бориспіль - аеропорт» рейсом 296 сполученням «Київ - Доха», та до сьогоднішнього дня державний кордон на в?їзд в Україну не перетинав.
У зв?язку з викладеним, повідомлення про підозру від 28.04.2020 на українській та арабській мовах для його вручення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться за місцем мешкання в Республіці Ірак було направлено на адресу Посольства Республіки Ірак в Україні.
23.11.2020 було складено та затверджено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри на українській та арабській мовах для його вручення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться за місцем мешкання в Республіці Ірак, та направлено до Посольства Республіки Ірак в Україні.
Підставою для зміни підозри є відповідь ГУДМС України в Дніпропетровській області N? 1201.3.1-9473/12.2-20 від 02.09.2020 року на запит старшого слідчого ОСОБА_12 , відповідно до якого є уточнено прізвище та ім?я підозрюваного.
23.11.2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошений в міжнародний розшук.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:
- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;
- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;
- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;
- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
У судовому засіданні слідчим суддею досліджені документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_7 до вчинення злочину, у якому він підозрюється.
Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій підозрюваного, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 злочину за викладених у клопотанні обставин.
Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного слідчий посилається на те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, тому на орган досудового розслідування покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від правоохоронних органів та суду, а також враховуючи те, що підозрюваний був належним чином повідомлений про підозру.
Таким чином ігноруючи виклики слідчого, дають підстави вважати, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування.
Також не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень підозрюваним.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже з урахуванням тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається, що передбачено ч.4 ст.183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 281, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання т.в.о. слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160000000947 від 05.12.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №12017160000000947 від 05.12.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та громадянина Республіки Ірак, посвідка на тимчасове проживання на Україні НОМЕР_1 , видана 19.11.2013 орган 1201, дійсна до 31.07.2018, з середньою освітою, який був студентом 6-го курсу Одеського Національного Медичного Університету, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин з часу його доставки до місця кримінального провадження питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід підлягає розгляду слідчим суддею, судом за її участю у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1