Справа № 521/13316/25
Номер провадження № 2/521/6295/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ганошенка С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Присяжнюка О.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося 31.07.2025 року до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором № 7877356 від 10.05.2024 року у розмірі 6000,00 грн.
Вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" - Кредитний договір 7877356 від 10.05.2024 року. Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https:// creditplus.ua з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена от. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
28.03.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 28032025, у відповідності до умов якого, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.01.2025 року до Договору факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025 року (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 21131,96 грн.:
-5632, 84 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-10139,12 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-5360,00 грн. - сума заборгованості за пенею (штрафами).
У зв'язку з чим позивач звернувся із відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 7877356 від 10.05.2024 року у розмірі 21131,96 грн. та судовий збір - 3028, 00 грн.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року відкрито провадження по справі, встановлено порядок спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься його заява про підтримання позовних вимог, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, крім того, зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач в судові засідання 17.09.2025 року та 04.11.2025 року не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за місцем реєстрації та розміщення оголошення на сайті суду. На адресу суду повернулися поштові відправлення із судовою повісткою направленою відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду останній не подавав.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, яка причини неявки не повідомила, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" - Кредитний договір №7877356 від 10.05.2024 року. Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https:// creditplus.ua з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена от. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
28.03.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 28032025, у відповідності до умов якого, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.01.2025 року до Договору факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025 року (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 21131,96 грн.:
5632, 84 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
10139,12 грн. - сума заборгованості за відсотками;
5360,00 грн. - сума заборгованості за пенею (штрафами).
У кредитних договорах, підписаних відповідачем визначено умови кредитування, а саме: суму кредиту, строк, на який надано кредит, процентна ставка.
Окрім того, в матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту стосовно інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписана відповідачем ОСОБА_1 з якої вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, а саме валюти кредиту, кредитного ліміту, строку кредитування, процентної ставки та її типу, комісії, а також , що він був повідомлений про розмір пені та штрафу за порушення умов кредитування.
Звертаючись з позовом до суду, позивач ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" зазначив, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором №7877356 від 10.05.2024 року в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 21131,96 грн. Наведене підтверджується розрахунками заборгованості. У той же час, судом встановлено що відповідач також просить суд стягнути з відповідача у тому числі і заборгованість у сумі 5360,00 грн. -за пенею (штрафами).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
У той же час, відповідно до Закону України від 15.03.2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу, включаючи дату ухвалення судового рішення.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який застосував суд першої інстанції, відхиляючи відповідні позовні вимоги, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування комісії у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Кредитний договір №7877356 від 10.05.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА" був укладений 19.05.2024 року, під час дії воєнного стану.
Отже, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за пенею та штрафами у сумі -5360,00 грн.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.
Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
З урахуванням наведеного, суд прийшов висновку, що до позивача, що діє відповідно Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг", перейшли усі права, як кредитора за кредитними договорами, боржником за яким є відповідач.
Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові N 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за N 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за N 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за N 667/11010/14-ц.
За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_2 , як на користь первісних кредиторів, так і на користь позивача, а тому суд приходить висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", як нового кредитора.
На підставі викладеного, суд прийшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, відповідач має сплатити позивачу заборгованість за Кредитним договором №7877356 від 10.05.2024 року у розмірі 15771, 96 грн.
Відповідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом ТОВ Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" сплатило судовий збір в розмірі 3028 грн. Наведене підтверджується платіжною інструкцією.
За таких обставин, на підставі положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2259,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7877356 від 10.05.2024 року - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за Кредитним договором №7877356 від 10.05.2024 року у розмірі 15771, 96 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) судовий збір у розмірі 2259,96 грн.
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 07.11.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО