Справа № 521/19395/25
Номер провадження:1-кс/521/3984/25
06 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470001539 від 14.11.2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бобровиця Чернігівської області, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, не працюючої, не маючої місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -
Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_4 , у невстановленому місці, у невстановлений час та у невстановленої особи незаконно придбала невстановлену кількість, але не менше 56 згортків, із них 50 згортків обмотані у липку стрічку синього, зеленого та чорного кольорів у кожному зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору та 6 згортків обмотані у липку стрічку зеленого та синього кольорів у кожному зіп-пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які містить наркотичний засіб.
Після чого, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почала зберігати при собі з метою подальшого збуту.
Так, 04.11.2025 року приблизно о 13 годині 25 хвилин співробітниками БПОП ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, сквер «Радісний», була зупинена ОСОБА_4 , яка на запитання працівників поліції добровільно повідомила, що має при собі наркотичні засоби, після чого, на місце події була викликана слідчо-оперативна група ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
Під час огляду місця події, 04.11.2025 року у період часу з 16 години 56 хвилин по 18 годину 04 хвилин, у місці зупинення ОСОБА_4 , остання добровільно видала з портфелю, який був одягнений на ній 52 згортків, із них 22 згортків обмотані у липку стрічку синього кольору у кожному зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, 15 згортків обмотані у липку стрічку зеленого кольору у кожному зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, 8 згортків обмотані у липку стрічку синьо-зеленого кольору у кожному зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, 5 згортків обмотані у липку стрічку чорного кольору у кожному зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, 2 згортки обмотані у липку стрічку синього кольору всередині якого зіп-пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які ОСОБА_4 зберігала при собі з метою подальшого збуту. Кристалічну речовину білого кольору під час огляду місця події перевірено за допомогою експрес-тесту LOT: 90232224АТ, за результатом якого встановлено, що вказана речовина містить алкалоїдну основу (потенційний наркотик).
Крім того, під час проведення огляду місця події встановлено, що
ОСОБА_4 залишила для тимчасового зберігання, з метою подальшого збуту, речовину рослинного походження зеленого кольору у чотирьох різних адресах та території скверу «Радісний» Хаджибейського району міста Одеси, інформація про які, зокрема, міститься у мобільному телефоні ОСОБА_4 марки «Xiaоmi Readmi 12C», який остання добровільно видала працівникам поліції під час огляду місця події.
Так, 04.11.2025 року з 18 години 34 хвилин по 18 годину 42 хвилини проведено огляд місця події за адресою: м. Одеса, сквер «Радісний» на ділянці місцевості координати якої 46.443205,30.68201, під час якого в землі виявлено згорток обмотаний у липку стрічку зеленого кольору в якому зіп - пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яку ОСОБА_4 попередньо незаконно придбала у невстановленому місці та невстановлений час та спосіб, з метою подальшого збуту.
04.11.2025 року з 18 години 50 хвилин по 18 годину 57 хвилини проведено огляд місця події за адресою: м. Одеса, сквер «Радісний» на ділянці місцевості координати якої 46.443209,30.681954, під час якого біля пенька в землі виявлено згорток обмотаний у липку стрічку зеленого кольору в якому зіп - пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яку ОСОБА_4 попередньо незаконно придбала у невстановленому місці та невстановлений час та спосіб, з метою подальшого збуту.
04.11.2025 з 19 години 04 хвилин по 19 годину 13 хвилини проведено огляд місця події за адресою: м. Одеса, сквер «Радісний» на ділянці місцевості координати якої 46.443348,30.68217, під час якого біля бетонного паркану в землі виявлено згорток обмотаний у липку стрічку зеленого кольору в якому зіп - пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору.
Також, на ділянці місцевості координати якої 46.443315,30.681922, біля дерева в землі виявлено згорток обмотаний у липку стрічку зеленого кольору в якому зіп - пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яку ОСОБА_4 попередньо незаконно придбала у невстановленому місці та невстановлений час та спосіб, з метою подальшого збуту.
Згідно п. 4 постанови пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» №4 від 26.04.2002 року про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб'єкта кримінального правопорушення та інше.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні наркотичного засобу, з метою збуту.
04.11.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05.11.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
За переконанням слідчого, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 04.11.2025 року, протоколом обшуку за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 від 04.11.2025 року, протоколом огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_4 від 05.11.2025 року та іншими матеріалами в сукупності.
Слідчий звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , мотивуючи клопотання тим, що є об'єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу останній матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 заперечувала в задоволенні клопотання слідчого, вказала, що її підзахисна раніше не судима, свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнає, та є матір'ю малолітньої дитини, просила суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують його доводи, а також вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню за наступних підстав.
Частина 1 ст. 177 КПК України закріплює, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст. 177 КПК України закріплює, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, у своєму клопотанні слідчий зазначає, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 є забезпечення виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зокрема, слідчий суддя вважає доведеними ризик переховування підозрюваної ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки остання підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). Крім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. В умовах зацікавленості підозрюваної у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, вона може безпосередньо або використовуючи зв'язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Також, на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення), вказує той факт, що підозрювана ОСОБА_4 ніде не працює, не має законного джерела доходу, що може спонукати її до вчинення нових злочинів, із метою отримання коштів для забезпечення власного проживання. Крім того є підстави вважати, що ОСОБА_4 отримує дохід у зв'язку з своєю протиправною діяльністю.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я підозрюваної, міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання, у тому числі наявність у неї доньки, відсутність у підозрюваної постійного місця роботи, майновий стан підозрюваної, відсутність судимостей.
Крім того, у практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою тяжкого злочину на початковому етапі розслідування виправдовує тримання його під вартою. Хоча, поряд з цим Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
Доводи сторони захисту в обґрунтування заперечень проти клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідних для тримання під вартою та не є такими, що гарантують виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, нічим не підтверджені та спростовані у ході розгляду клопотання.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу підозрюваного, можна дійти висновку про те, що у разі застосування менш суворого запобіжного заходу буде неможливо запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Разом із цим, слідчий суддя керується положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно з якими при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.
З вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який складає 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваній, що наслідком невиконання зазначених обов'язків є звернення застави в дохід держави і обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або тримання під вартою.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 59 днів. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 03.01.2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_7