Справа № 505/2906/25
Провадження № 2/505/2981/2025
06 листопада 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Білоуса В.М.
секретар судового засідання Негрескул Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом в сумі 38450,00 грн. посилаючись на те, що 14 вересня 2019 року між ТОВ «Мілоан» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1010248. Згідно умов даного договору ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 10000,00 грн. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки згідно графіку погашення кредиту, однак свої зобов'язання належним чином не виконав. В подальшому, 13.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимог №43-МЛ, згідно якого, право вимоги за кредитним договором №1010248 від 14 вересня 2019 року перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Просить суд стягнути з відповідача на рахунок ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість в розмірі 38450,00 грн., яка складається з: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22250,00 грн. - заборгованість за процентами, 1200,00 грн. - заборгованість за комісією, 5000 грн. - заборгованість за неустокою/або процентами за порушення грошового забезпечення.
В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з'явився, однак надіслав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судом встановлено, що 14 вересня 2019 року між ТОВ «Мілоан» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1010248, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн., зі сплатою комісії та процентів за користування кредитом. Строк надання кредиту 30 днів, комісія за надання кредиту - 1200 грн., проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. кредитного договору №1010248 від 14 вересня 2019 року - позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Пунктом 7.1. кредитного договору №1010248 від 14 вересня 2019 року передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Укладаючи кредитний договір ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті ОСОБА_1 , якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.
Підтвердженням добровільного укладення позивачем даного договору підтверджує анкета позичальника від 14.09.2019 року, що заповнена відповідачем.
Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 13.12.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимог №43-МЛ.
Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №1010248 від 14 вересня 2019 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ..
Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №1010248 від 14 вересня 2019 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги №43-МЛ від 13.12.2019 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №43-МЛ від 13.12.2019 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 38450,0 грн., з них: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22250,00 грн. - заборгованість за процентами, 1200,00 грн. - заборгованість за комісією, 5000 грн. - заборгованість за неустокою/або процентами за порушення грошового забезпечення.
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направив інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 та виписку по рахунку за період 14.09.2019 року. Відповідно до наданої банком інформації на банківську картку ОСОБА_1 14.09.2019 року здійснено зарахування у сумі 10000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ЗУ «Про електронну комерцію», на правовідносини стосовно кредитного договору №101446787 від 30.03.2023 року поширюється дія цього закону. Частина 3 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У пункті 9.1. кредитного договору №1010248 від 14 вересня 2019 року зазначено, що сторони домовились про те, що цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору або окремих умов цього договору не має наслідком недійсність, нікчемність або не укладеність цього кредитного договору (індивідуальна частина) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір індивідуальна частина) і без включення до нього умов, що визнані недійними, нікчемними, неукладеними.
Таким чином, первинний кредитор ТОВ «Мілоан» передав ТзОВ «ФК «Кредит- Капітал» відповідно до договору відступлення прав вимоги №43-МЛ разом з матеріалами кредитної справи і довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що ОСОБА_1 , з яким укладено кредитний договір №1010248 від 14 вересня 2019 року ідентифікований. Акцепт договору позичальником вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №43-МЛ від 13.12.2019 року, сума заборгованості ОСОБА_1 становить 38450,0 грн., з них: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22250,00 грн. - заборгованість за процентами, 1200,00 грн. - заборгованість за комісією, 5000 грн. - заборгованість за неустокою/або процентами за порушення грошового забезпечення.
Стосовно позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що зобов'язання, яке виникло між сторонами, є грошовим.
Однак, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Даний стан неодноразово продовжено Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Враховуючи вище викладене, дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до умов договору №1010248 від 14 вересня 2019 року комісія за надання кредиту складає 1200 грн..
У постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 Верховний Суд визначив, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послугу, яку вчиняє банк з метою встановлення, зміни правовідносин, а саме: укладення кредитного договору, внесення змін до нього.
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, оскільки, відповідачем не вживаються заходи щодо добровільного погашення суми кредитної заборгованості відповідно до кредитного договору №1010248 від 14.09.2019 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту (за виключенням суми комісії), 22250,00 грн. - заборгованість за процентами, що в загальній сумі становить 32250, 00 грн..
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню частково.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. представник позивача надав копії: договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет»; акт наданих послуг до договору № 1206 від 05.08.2025, згідно якого сума наданих послуг складає 8000 грн.; детальний опис наданих послуг до акту №1206 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2029,97 грн. (з розрахунку 2422,40*83,8%=2029,97 грн.) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. (з розрахунку 8000*83,8%=6704 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанію «Кредит-Капітал», яке знаходиться по вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28, 3-й поверх, м. Львів, заборгованість за кредитним договором №1010248 від 14 вересня 2019 року у розмірі 32250 (тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанію «Кредит-Капітал», яке знаходиться по вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28, 3-й поверх, м. Львів, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 029 (дві тисячі двадцять дев'ять) гривень 97 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанію «Кредит-Капітал», яке знаходиться по вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28, 3-й поверх, м. Львів, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6704 (шість тисяч сімсот чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28, 3-й поверх, м. Львів,79029, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1
Текст повного рішення складено 06 листопада 2025 року.
Суддя: