24.10.2025 Справа №607/7471/25 Провадження №2/607/2808/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Бойко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договором позики,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ФК «ЄАПБ») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договором позики, зокрема:
за договором позики № 4849283 від 11 серпня 2023 р. в розмірі 22 550,00 грн., з яких:
-5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-17 550,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за договором про надання фінансового кредиту № 34570-08/2023 від 27 серпня 2023 р. в розмірі 6 226,61 грн., з яких:
-6 171,43 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-55,18 грн. - сума заборгованості за відсотками.
за договором про споживчий кредит № 9730400 від 03 вересня 2023 р. в розмірі 20 905,94 грн., з яких:
-4 582,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-15 823,94 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-500 грн. - заборгованість за комісією.
Всього позивач просить стягнути за вказаними правочинами заборгованість у розмірі 49 682,55 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 11.08.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4849283. 14.06.2021 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 19 від 27.02.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 550,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою богу; 17 550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Крім цього, 27 серпня 2023 між ТзОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 34570-08/2023. 20.06.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20062024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 20.06.2024 до договору факторингу №20062024 від 20.06.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 6 226,61 грн, з яких: 6 171,43 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 55,18 грн - сума заборгованості за відсотками.
Також, 03 вересня 2023 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9730400. 27 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27022024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 27 лютого 2024 року до договору факторингу № 27022024 від 27 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 905,94 грн, з яких: 4 582,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 823,94 грн - сума заборгованості за відсотками; 500,00 грн - заборгованість за комісією.
Оскільки, позичальник не виконав свої зобов'язання добровільно, позивач до якого перейшло право вимоги за вказаними правочинами, звернувся до суду за захистом своїх прав, а тому просить стягнути із відповідача у свою користь зазначену суму заборгованості.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.04.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, з невідомих суду на те причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив.
11 серпня 2023 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4849283.
Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов?язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.
Як зазначено у пунктах 2.1, 2.2.,2.3, 2.4 зазначеного договору, сума позики складає 5000 грн. Строк позики 30 днів. Базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) 2,21 %, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) 2,50%. Сторонами у вказаному договорі визначено, що дата надання позики 11.08.2023, дата повернення - 10.09.2023, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики 1,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (не застосовується в період воєнного стану) 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1081,20%, орієнтовна загальна вартість позики 6125 грн.
Відповідно до пункту 20 зазначеного договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Доказів про виконання зобов'язань первинним кредитором ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за вказаним правочином №4849283 у частині перерахування кредитних коштів відповідачу, матеріали справи не містять.
Крім цього, 14.06.2021 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. договору факторингу, фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов?язання, плату за Позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід?ємною частиною договору.
Згідно п.1.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Також, між ТзОВ «ФК ЄАПБ» та ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» було укладено додаткові угоди №2 від 28.07.2021, №20 від 27.02.2024, якими внесено зміни до п.1.3 договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 щодо реєстрів боржників.
Актом прийому-передачі реєстру боржників №19 від 27.02.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 укладеним між Фактором («ТзОВ «ФК «ЄАПБ») та Клієнтом (ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»), підтверджено передачу реєстру боржників №19 від 27.02.2024.
Відповідно до витягу із Реєстру боржників №19 від 27.02.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, зазначено, що ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором 4849283 в сумі 22 550,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою богу; 17 550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №4849283 від 11.08.2023 за період з 27.02.2024 по 28.02.2025, який склав позивач, вбачається, що ОСОБА_1 нараховано заборгованість в розмірі 22 500,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 550,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Крім цього, 27 серпня 2023 року між ТзОВ «Аванс кредит» (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту № 34570-08/2023, згідно із пунктом 1.1 якого вказане Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 27.08.2023. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 20.08.2024 (пункт 1.2).
Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредитування вказаного в п.1.2 цього договору. (п.1.4.1).
Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441-11хх-хххх-0753 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6).
Зазначений договір підписано електронним підписом позичальника шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W0450.
Крім цього, відповідачем шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W0450 підписано Паспорт споживчого кредиту, де зазначено суму кредиту 3000 грн., строк кредитування 360 днів, процентна ставка, відсотків річних 2,50% в день, що становить 912,50% річних.
Також, сторонами було укладено додаткову угоду до вказаного договору, у електронній формі, яку відповідач підписав електронним підписом у вигляді надісланого йому одноразового ідентифікатора W1267, згідно із пунктом 1 якої, сторони домовились пункт 1.1. договору викласти у такій редакції: Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 7199 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається на 161 днів. Дата надання кредиту 27.08.2023…..Процентна ставка становить 0,01% в день (3,65 процента річних) та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору.
Доказів про виконання зобов'язань первинним кредитором ТзОВ «Аванс кредит» за договором про надання фінансового кредиту №32570-08/2023, матеріали справи не містять.
20.06.2024 між ТзОВ «Аванс кредит» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20062024.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід?ємною частиною цього договору.
Актом прийому -передачі реєстру боржників від 20.06.2024 за договором факторингу №20062024 від сторони підтвердили передачу реєстру боржників, після чого від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до Витягу із Реєстру боржників від 20.06.2024 до договору факторингу №20062024 від 20.06.2024, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №34570-08/2023 в сумі 6 226,61 грн, з яких: 6 171,43 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 55,18 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №34570-08/2023 від 27.08.2023 за період з 20.06.2024 по 28.02.2025, який склав позивач, вбачається, що ОСОБА_1 нараховано заборгованість в розмірі 6 226,61 грн, з яких: 6 171,43,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 55,18 грн - сума заборгованості за відсотками.
Також, 03 вересня 2023 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9730400 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитного договору, порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн. (п.1.2).
Кредит надається загальним строком на 120 днів з 03.09.2023 (дата надання кредиту) і складається із пільгового та поточного періодів (п.1.3). Пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 03.10.2023. (п.1.3.1). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01.01.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 03.10.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 01.01.2024 (останнього для строку кредитування) (п.1.4).
Пунктом 1.5 зазначеного договору передбачено, що загальні витрати позивальника за пільговий період складають 2375 грн. в грошовому виразі та 11215,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позивальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 15875,00 грн. в грошовому виразі та 7624,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7375 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позивальника (за весь строк кредитування) складає 20875 грн.
Комісія за надання кредиту 500 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1).
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1875 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. (п.1.5.2).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 13500 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3).
Відповідно до п.2.1. договору, кредитні кошти надаються ТзОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти НОМЕР_1 .
Згідно з п.1.1. договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками(в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав?язування її придбання. (п. 5 Кредитного договору).
Як вбачається із копії платіжного доручення №109258230 від 03.09.2023, ТзОВ «Мілоан» перерахувало кошти у розмірі 5000 грн. ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 згідно договору 9730400. Таким чином, позивачем доведено, що первісний кредитор ТзОВ «Мілоан» виконав свої зобов'язання за договором про споживчий кредит № 9730400, який було укладено із відповідачем.
27 лютого 2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК«ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27022024, у відповідності до умов якого ТзОВ «Мілоан» передає ТзОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід?ємною частиною цього договору.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 27 лютого 2024 року до Договору факторингу № 27022024 від 27 лютого 2024 року, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 905,94 грн, з яких: 4 582 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 823,94 грн - сума заборгованості за відсотками; 500,00 грн - заборгованість за комісією.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За правилом ч. 1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України, передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи договір позики №4849283 від 11.08.2023, укладений між ТзОВ «1 Безпечне Агентство необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 ; договір про надання фінансового кредиту №34570-08/2023 від 27.08.2023, укладений між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 ; договір про споживчий кредит №9730400 від 03.09.2023, укладений між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 вчинено в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін, у тому числі відповідача ОСОБА_1 , підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
За таких підстав, суд приходить до переконання, що між первинними кредиторами та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4849283 від 11.08.2023, договір про надання фінансового кредиту №34570-08/2023 від 27.08.2023; договір про споживчий кредит №9730400 від 03.09.2023.
Статтею 1077 ЦК України, передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
У відповідності до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав..
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України, свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок міститься у постанові ВС України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.
За змістом ст.1077, ст.1078 ЦК України фактор вправі передати в розпорядження клієнта лише право дійсної грошової вимоги. При цьому відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються.
Отже, за змістом наведених нормативних актів позивач як фактор мав право отримати від клієнтів докази існування заборгованості за укладеними кредитним договором із відповідачем.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України, визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними правочинами та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (подібні висновки містить постанова Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 20 травня 2022 року у справі № 336/4796/18, від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19).
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.
Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази надані позивачем, вважає, що позов ТзОВ «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договором позики, слід задовольнити частково, у частині вимог позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №9730400 від 03.09.2023, укладеного між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі укладеного договору факторингу від 27 лютого 2024 року № 27022024 на загальну суму 20 905,94 грн., з яких 4582 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 15823,94 грн. нараховані відсотки у межах строку кредитування та 500 грн. нарахованої комісії, яка передбачена договором. При цьому, надання такого кредиту відповідачу підтверджено копією платіжного доручення №109258230 від 03.09.2023, згідно якого ТзОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти у розмірі 5000 грн. ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 .
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за договором позики №4849283 від 11.08.2023 та договором про надання фінансового кредиту №34570-08/2023, суд вважає, що такі вимоги не підлягають до задоволення. При цьому, суд звертає увагу, що на підтвердження заявлених вимог по вказаних правочинах, позивач не подав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували перерахування (виплату) кредитних коштів первинними кредиторами на користь відповідача за вищевказаними правочинами, як наслідок виконання ними своїх кредитних зобов'язань у повному обсязі. Самі ж розрахунки заборгованості, складені ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суд не вважає таким доказом, в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Крім того, у позовній заяві представник позивача просив розглянути справу без його участі, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.
Відтак, суд, враховуючи вище наведені обставини, оцінивши та дослідивши докази, а також у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором про споживчий кредит №9730400 від 03.09.2023 в сумі 20 905,94 грн., з яких: 4582 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 15823,94 грн. нараховані відсотки у межах строку кредитування, 500 грн. нарахованої комісії. У решті вимог позивачу слід відмовити за наведених вище підстав.
Крім цього, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, сума судового збору підлягає стягненню із відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог, що буде складати 1274,18 грн. (42,08 відсотки від усієї суми заявлених вимог).
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд ,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, р/рахунок IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором про споживчий кредит № 9730400 від 03 вересня 2023 р. в розмірі 20 905 (двадцять тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 94 коп., а також 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 18 коп. судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.
У решті вимог, відмовити.
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан