03.11.2025 Справа №607/17651/25 Провадження №3/607/6694/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 11 серпня 2025 року о 08 год. 20 хв. в м.Тернопіль, по вул.Текстильна, 1А, керував транспортним засобом марки AUDI A6, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820, результат огляду 0,66 проміле (тест №2103 від 11 серпня 2025 року). Із даним результатом ОСОБА_1 був не згідний та погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Результат огляду в медичному закладі підтверджується висновком лікаря №331 від 11 серпня 2025 року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнав та пояснив, що 11 серпня 2025 року автомобіль під його керування був зупинений працівниками ТЦК для перевірки військово-облікових документів. В автомобілі окрім нього на передньому сидінні перебував син - інвалід з дитинства. Після зупинки до нього підійшли працівники поліції які повідомили, що він вживав алкогольні напої. Після цього він пройшов огляд на місці зупинки та згодом працівники поліції доставили його у медичний заклад. У медичному закладі він повторно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. Вважає висновок лікаря за результатами огляду у медичному закладі незаконним. Просить врахувати, що посвідчення водія йому необхідне для регулярних перевезень сина на лікування.
Захисник Недокус В.І. в судовому засіданні підтримав раніше заявлене ним клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи, зазначені у письмовому клопотанні. У клопотанні ОСОБА_2 зазначає, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . У діях ОСОБА_1 не було ознак порушення ПДР, при цьому його було зупинено для перевірки військово-облікових документів. Працівник поліції не повідомляв ОСОБА_1 причину зупинки у відповідності до ст..35 ЗУ «Про національну поліцію», натомість він вимагав надати для перевірки військово-облікові документи. На переконання адвоката Недокуса В.І., вказана обставина свідчить про незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , тому він вважає, що усі інші докази в справі не можуть бути прийняті судом до уваги для доведення винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також зазначає, що працівники поліції порушили вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, оскільки не встановлювали наявність в діях водія ознак алкогольного сп'яніння. Перебуваючи в медичному закладі ОСОБА_1 належним чином реагував на всі вказівки лікаря, однак лікар зробив неправомірний висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а на зауваження водія щодо такого висновку лікар відповіла: «усі зауваження разом із адвокатом надавайте до суду». Окрім цього, адвокат Недокус В.І. вважає недопустимим доказом долучений до матеріалів справи відеозапис з н/к 856385, оскільки в протоколі зазначено, що зупинка працівниками поліції ОСОБА_1 відбулась 11 серпня 2025 року о 08:00:00, однак відеозапис починається о 08:24:33. Просить врахувати, що ОСОБА_1 здійснює догляд за сином, який є інвалідом з дитинства, тому право керування необхідне ОСОБА_1 для належного догляду за сином та надасть можливість фінансово забезпечувати сім'ю.
Проаналізувавши зібрані по справі доказ, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Попри те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, його винуватістьдоводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, перевіреними на їх допустимість, належність та достатність, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 419361 від 11 серпня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 11 серпня 2025 року о 08 год. 20 хв. в м.Тернопіль, по вул.Текстильна, 1А, керував транспортним засобом марки AUDI A6, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820, результат огляду 0,66 проміле (тест №2103 від 11 серпня 2025 року). Із даним результатом ОСОБА_1 був не згідний та погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Результат огляду в медичному закладі підтверджується висновком лікаря №331 від 11 серпня 2025 року;
- роздруківкою приладу ALCOTEST 6820 №ARLK-0020, за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння від 11 серпня 2025 року, відповідно до якої результат огляду становить 0,66 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Результат огляду 0,66 проміле;
- відеозаписами, що містяться на оптичному носію інформації - диску DVD-R. Зокрема, на 00:02:55 хв. відеозапису під назвою export_4i6mn зафіксовано, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Після цього працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився. Результат огляду 0,66 проміле (00:30:16 хв. відеозапису). Із вказаним результатом ОСОБА_1 не був згідний та погодився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі. За результатом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння (01:06:18 - перше обстеження, результат 0,63 проміле; 01:27:58 - друге обстеження через 20 хв., результат 0,62 проміле). В ході обстеження лікар підтвердив наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, зокрема наявність запаху алкоголю з порожнини рота;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 серпня 2025 року;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №331 від 11 серпня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведені докази, суд критично оцінює доводи адвоката Недокуса В.І. про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки зазначені доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та повністю спростовані дослідженими судом доказами.
Також суд враховує, що на 00:02:55 хв. відеозапису під назвою export_4i6mn зафіксовано, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Вказані ознаки алкогольного сп'яніння також зафіксовані в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У зв'язку з наведеним, суд вважає безпідставними посилання адвоката Недокуса В.І. на порушення працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Крім того, в ході обстеження лікар підтвердив наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, зокрема наявність запаху алкоголю з порожнини рота.
Також слід зазначити, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не містить такого елементу, як причина зупинки транспортного засобу. Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності. У зв'язку з наведеним, посилання адвоката Недокуса В.І. на недопустимість доказів через відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, суд вважає безпідставними.
Не заслуговують на увагу доводи адвоката Недокуса В.І. і про те, що відеозапис із н/к №856385 є недопустимим доказом через розбіжність у зазначенні часу - в протоколі зазначено, що зупинка працівниками поліції ОСОБА_1 відбулась 11 серпня 2025 року о 08:00:00, однак відеозапис починається о 08:24:33. Суд зазначає, що вказані неточності (розбіжності) не впливають на допустимість вказаного доказу та не простовують висновок суду про керування ОСОБА_1 11 серпня 2025 року о 08 год. 20 хв. в м.Тернопіль, по вул.Текстильна, 1А, транспортним засобом марки AUDI A6, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
На переконання суду, доводи ОСОБА_1 та адвоката Недокуса В.І. зводяться до формальних неточностей, які із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Надані ОСОБА_1 та його захисником Недокусом В.І. консультаційні висновки, протоколи обстежень, медичні висновки та виписки із медичних карт не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_1 та не є підставою для його звільнення від встановленої законом відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання про наявність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, сімейний стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статями 7, 9, 23, 36, 40-1, 130, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня отримання постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій