07.11.2025 Справа №607/24601/24 Провадження №2/607/928/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача Дзюбатого А.В., представників відповідачів - адвокатів: Демковича Ю.Й., Мельника Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
Представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , в якому просить стягнути із відповідачів солідарно суму завданих Головному управлінню Національної поліції в Тернопільській області збитків в розмірі 3 899 973, 60 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в ГУНП в Тернопільській області в період з 04 по 30 вересня 2023 року відповідно до наказу Національної поліції України від 29.08.2023 «Про проведення планового внутрішнього аудиту та відрядження працівників» аудиторською групою в складі працівників УВА НП України, ГУНП в Львівській та Херсонській областях проведено плановий внутрішній аудит щодо оцінки діяльності ГУНП в Тернопільській області в частині надходження і використання бюджетних коштів та інших активів, функціонування системи внутрішнього контролю за період з 01.04.2021 по 31.08.2023.
За результатами проведеного планового внутрішнього аудиту до ГУНП Тернопільській області 02.10.2023 надійшов Аудиторський звіт №25 від 29.09.2023 щодо оцінки діяльності ГУНП в Тернопільській області за період 01.04.2021 по 31.08.2023 (надалі - Аудиторський звіт №25), в якому вказується про ряд недоліків, виявлених в ході аудиторської перевірки.
Зокрема, під час проведення планового внутрішнього аудиту за результатами проведеної вибіркової інвентаризації фактичної наявності необоротних активів та запасів у матеріально відповідальної особи провідного інспектора відділу забезпечення одностроєм та матеріально технічними засобами УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 встановлено знищення (псування) запасів, а саме добових польових наборів продуктів.
Станом на 12.09.2023 у підзвіті матеріально відповідальної особи провідного інспектора ВЗО МТЗ УЛМТЗ ГУНП ОСОБА_1 рахувалися добові польові набори продуктів в кількості 20 160 комплектів на загальну суму 7 330 176, 00 грн (вартість 1 комплекту становить 363,60 грн), які в бухгалтерському обліку головного управління обліковуються на субрахунку 1511 «Продукти харчування».
Аудитом встановлено, що вищевказані добові польові набори продуктів отримані ГУНП в Тернопільській області згідно з розподілом добових польових наборів продуктів (оперативний резерв НП України), за підписом директора Департаменту управління майном Національної поліції України Реви Івана, затвердженого Заступником Голови Національної поліції України генералом поліції третього рангу Тетерею Василем 14.10.2022 за №6169/31/01-2022, та накладної (вимоги) № 22-05/3 від 14.10.2022 з ГУНП в Хмельницький області.
Згідно з накладною (вимогою) № 22-05/3 від 14.10.2022 матеріально відповідальна особа інспектор першої категорії УЛМТЗ ГУНП у Хмельницької області Ярмошук Анатолій передав, а матеріально відповідальна особа провідний інспектор ВЗО МТЗ УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Кріль Віталій прийняв добові польові набори продуктів в кількості 20 160 комплектів на загальну суму 7 330 176,00 гривень.
Під час аудиту встановлено, що дані набори на складі УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області відсутні, та в поданому встановлено, що вказані набори зберігаються в складському приміщенні в селі Велика Лука, Великоберезовицької селищної громади, Тернопільського району вул. Центральна, 50. Договір відповідального зберігання наборів для аудиту не надано.
Проведеним 12.09.2023 аудиторами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та начальником УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Коником A.B., оглядом складу розташованого на околицях села Велика Лука Великоберезовицької селищної громади Тернопільського району, Тернопільської області, де зберігаються добові польові набори продуктів в кількості 20 160 комплектів виявлено, що значна кількість наборів знищені, пошкоджені та зіпсовані, скоріше за все мишами, сліди (екскременти) яких виявлено зовні на картонних коробках в яких зберігаються набори (по сім наборів в коробці), в середині коробок, а також виявлено живих та мертвих мишей.
З метою з'ясування кількості знищених/зіпсованих та пошкоджених добових польових наборів продуктів та зовні не пошкоджених наборів, в присутності членів аудиторської групи, протягом 13.09.2023-22.09.2023 в матеріально відповідальної особи ОСОБА_1 інвентаризаційною комісією проведено суцільну інвентаризацію добових польових наборів продуктів, якою встановлено знищення (псування) 10 726 шт. даних наборів на загальну суму 3 899 973,60 грн., нестачу 51 шт. наборів на суму 18 543,60 грн., а також 9 383 шт. наборів упаковка яких не пошкоджена на суму 3 411 658,80 грн.
Нестача 51 шт. наборів на суму 18 543,60 грн. виникла внаслідок не відображення за даними бухгалтерського обліку ГУНП в Тернопільській області операції з видачі добових польових наборів продуктів працівникам ГУНП в Тернопільській області згідно відомостей на видачу та на підставі розподілу майна з резерву НПУ, затвердженого заступником Голови НПУ Федорюком Геннадієм 22.06.2023, яким ГУНП в Тернопільській області виділено 500 шт. добових польових наборів продуктів.
Відзначає, що проведеним візуальним обстеженням складського приміщення, де зберігаються набори, спеціального обладнання для створення відповідних температурних умов зберігання продуктів не встановлено.
Відповідно до умов Договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного між ГУНП в Тернопільській області та ОСОБА_1 , матеріально відповідальна особа, що виконує роботу безпосередньо пов'язану з збереженням (відпуском) або перевезенням переданих йому матеріальних цінностей приймає на себе повну матеріальну відповідальність за ввірені йому матеріальні цінності та у встановленому законом порядку несе відповідальність за їх збереження.
Посадовою інструкцією заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення одностроєм та матеріально-технічними засобами УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Макарова А.О., затвердженої 31.12.2021 начальником ГУНП в Тернопільській області генералом поліції третього рангу Богомолом О.М. та зареєстрованої за вих. №894/4/1-2021, яка не підписана підполковником поліції Макаровим А.О. та не погоджена начальником УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Коником A.B., у Розділі II даної інструкції, визначено завдання та обов'язки підполковника поліції Макарова А.О.
Відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області 13.09.2022 №13 дск заступник начальника управління - начальник відділу забезпечення одностроєм та матеріально-технічними засобами УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області підполковник поліції Макаров А.О. в період з 14.09.2022 по 27.12.2022 перебував у відрядженні, а виконання обов'язків за його посадою відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області від 13.09.2022 №318 о/с з 14.09.2022 було покладено на начальника відділу з питань житлового забезпечення, управління об'єктами державної власності та капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНГІ в Тернопільській області Драгана Мирослава Орестовича.
В ході проведення дисциплінарного провадження опитаний начальник УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області державний службовець категорії «Б» ОСОБА_3 , пояснив, що на виконання вказівки НП України на тимчасове зберігання було передано вказану кількість польових добових наборів, які було поміщено на складі в АДРЕСА_1 . Дане приміщення належить ФОП ОСОБА_7 . Із вказаним підприємцем була досягнута усна домовленість на зберігання продуктів на складі. Враховуючи невизначеність ситуації, яка могла статися у воєнний час, даний підприємець категорично відмовився від укладання будь яких угод, запевнивши, що термін зберігання необмежений.
Попередньо було проведено обстеження на предмет належних умов зберігання. На цей момент і в подальшому на складі зберігалися продукти харчування в мішках, сітках та ящиках.
На період поміщення на зберігання даних польових добових наборів (жовтень місяць 2022 року) умови зберігання відповідали зазначеним нормам на упаковці.
Однією із функцій УЛМТЗ є здійснення контролю за обліком, правильним використанням та збереженням майна в підрозділах ГУНП, а у разі виявлення порушень унесення керівництву ГУНП пропозиції щодо проведення перевірок, службових розслідувань та притягнення винних осіб до відповідальності.
Начальник УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Коник A.B. та начальник відділу з питань житлового забезпечення, управління об'єктами державної власності та капітального будівництва УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Драган М.О. відносяться до категорії персоналу «державний службовець», а ОСОБА_1 не відноситься до категорії персоналу «державний службовець» та являється вільнонайманим працівником.
Представник позивача зазначає, що проведеними службовими розслідуваннями встановлено факти порушення дисципліни у всіх відповідачів. Отже, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, встановлених Законом, та тільки за пряму дійсну шкоду, незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Оскільки з вчинених відповідачами діянь не представляється можливим встановити яка саме дія та в якій мірі спричинила настання негативного наслідку, а отже відповідальність відповідачі повинні нести солідарно.
За наведених вище підстав, представник позивача просить суд позов задовольнити.
16.12.2024 Судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мельник Ю.О., який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки аудит встановив, що зазначені добові польові набори продуктів були отримані ГУНП в Тернопільській області відповідно до розподілу оперативного резерву НП України. Розподіл затверджений Заступником Голови Національної поліції України генералом поліції третього рангу Тетерею Василем 14 жовтня 2022 року (наказ №6169/31/01-2022). Отримання було оформлено накладною №22-05/3 від 14 жовтня 2022 року, підписаною директором Департаменту управління майном Національної поліції України Ревою Іваном. Добові набори були передані з ГУНП в Хмельницькій області.
З жовтня 2021 року ОСОБА_1 перебував на посаді провідного інспектора відділу забезпечення одностроєм МТЗ УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області і в коло його посадових обов'язків не входили обов'язки комірника, завідувача складу, тощо.
Так, йому було надана накладна (вимога) №22-05/3 через начальника УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Коника Андрія, яку він підписав за його наказом, щодо прийняття ОСОБА_1 від інспектора 1 категорії, УЛМТЗ ГУНП в Хмельницькій області Ярмошука Анатолія добових польових наборів продуктів в кількості 20160 шт. Хоча фактично він їх на зберігання не приймав і не міг приймати виходячи із зазначеного нижче.
Стосовно вищевказаних добових польових наборів продуктів представник відповідача повідомив, що вони зберігалися на складі за адресом с.Велика Лука, Тернопільського району. Назва організації, якій належить дане складське приміщення відповідачу невідома. За чиїм розпорядженням на даний склад були переміщені добові польові набори продуктів ОСОБА_1 невідомо.
Інформація про укладання договору з організацією, якій належить складське приміщення та чи укладався він, ОСОБА_1 невідомо. В перемовинах з власником складського приміщення, щодо зберігання добових наборів продуктів він не був залучений. Був задіяний лише для розвантаження добових наборів продуктів, які були доставлені у м. Тернопіль. Чи відповідають умови зберігання на складському приміщенні ОСОБА_1 було невідомо.
Він не мав можливості здійснювати контроль за станом збереження та умовами зберігання добових наборів продуктів через відсутність у нього необхідних повноважень, а також через відсутність будь-яких наказів чи розпоряджень щодо цього та відповідно будь-яких умов, які йому зобов'язане було забезпечити ГУНП.
Відповідно до ст.138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівники визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
Відповідно до ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише у межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Станом на дату розгляду справи, позивачем не було надано, ні довіреності на ім'я ОСОБА_1 , яка б уповноважувала його на прийняття чи зберігання добових польових наборів продуктів, ні іншого документу, який підтверджує покладення відповідних обов'язків на відповідача.
Таким чином, відсутність у матеріалах справи відповідних довіреностей, договорів або інших підтверджуючих документів свідчить про те, що відповідач не був належним чином уповноважений на прийняття чи зберігання добових польових наборів продуктів.
Більше того, згідно з вимогами чинного законодавства, господарські операції повинні оформлятися документально з дотриманням встановлених правил, що забезпечує можливість підтвердження фактів виконання таких операцій. Відсутність таких документів є підставою для висновку про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими.
Окрім того, як зазначає сам позивач у своїй заяві, аудиторський звіт № 25, у якому вказується на знищення (псування) добових польових наборів продуктів, датований 29 вересня 2023 року.
Головне Управління національної поліції в Тернопільській області отримало аудиторський звіт № 25 02.10.2023 року. Таким чином, день виявлення шкоди - це дата складання цього звіту.
Отож, позов подано після завершення стооку, визначеного частиною третьою статті 233 КЗпП України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, звернення до суду поза межами річного строку є порушенням статті 233 КЗпП України, що автоматично позбавляє позивача права на задоволення його вимог.
17.12.2024 Судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокатом Демковичем Ю.Й., який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки як було встановлено, згадане майно за усною домовленістю через відсутність можливостей для їх зберігання в ГУНП у Тернопільській області, було поміщене на складі за адресом с. Велика Лука Тернопільського району.
Назва організації, якій належить дане складське приміщення позивачу невідома. За чиїм розпорядженням на даний склад були переміщені добові польові набори продуктів позивачем не наведено. Матеріальна шкода полягає в тому, що гризунами, зокрема мишами, пошкоджено запаси добових польових наборів продуктів на загальну суму 3899973,60 грн.
Позивач звернувся із позовом про повну матеріальну солідарну відповідальність відповідачів у порядку КЗпП України (випадки настання повної матеріальної відповідальності працівника передбачає стаття 134 КЗпП України).
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протиправних умисних дій або ж дій, які б свідчили про їх бездіяльність, щодо отримання на зберігання добових польових наборів або ж про існування у них обов'язку по забезпеченню їх збереження.
Окрім цього, на період тимчасового виконання ОСОБА_2 обов'язків заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення одностроєм та матеріально-технічними засобами УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області, а саме - із 13.09.22 по 27.12.22, не було зафіксовано та достеменно встановлено фактів пошкодження гризунами згаданого майна.
Також, відсутні докази покладення на останніх повної матеріальної відповідальності щодо зберігання добових польових наборів та випадків покладення на них вказаного виду відповідальності.
За наведених обставин вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 03.03.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.
У судовому засіданні представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській областіпозов підтримав з викладених у позовній заяві підстав та просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мельник Ю.О. в судовому засіданні, щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві на позов.
Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Демкович Ю.Й. в судовому засіданні, щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві на позов.
Третя особа ОСОБА_4 та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини неявки.
Представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Лукашова О.Є. подала письмові пояснення в яких вказала, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_4 належить на праві власності нежитлового приміщення, виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, а саме, складське приміщення, А та В, яке розташоване за адресом: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України, ОСОБА_4 , будучи фізичною особою-підприємцем, з метою сприяння обороноздатності та забезпечення потреб правоохоронних органів, на підставі усних домовленостей безоплатно надав частину для користування зазначеного приміщення ГУ Національної поліції в Тернопільській області.
Зокрема, як відомо ОСОБА_4 на даному складі ГУ Національної поліції в Тернопільській області зберігало добові польові набори продуктів, які належали ГУ Національної поліції в Тернопільській області.
Між ОСОБА_4 та ГУ Національної поліції в Тернопільській області не укладалося договору безоплатного користування майном (позички) чи договору зберігання. Також, ОСОБА_4 не брав на себе жодних письмових чи усних зобов'язань щодо охорони або відповідальності за збереження майна.
Працівники ГУ Національної поліції в Тернопільській області самостійно організовували транспортування добових польових наборів продуктів до складського приміщення та їх вивезення. Увесь облік майна, переміщення та контроль за його станом здійснювали виключно працівники поліції.
Складське приміщення, яке ОСОБА_4 надав у безоплатне користування, відповідає належним умовам для зберігання продуктів харчування. Приміщення обладнане вентиляцією, ізольоване від впливу зовнішніх погодних умов, має належний рівень захисту від вологи та температурних коливань, що забезпечує відповідність умов зберігання санітарно-гігієнічним нормам. Зазначене приміщення використовувалося для зберігання продуктів харчування. Проте, контроль за дотриманням цих умов зберігання здійснювався виключно працівниками поліції.
Враховуючи виклики, зумовлені воєнним станом, ОСОБА_4 керувався виключно суспільною необхідністю та міркуваннями підтримки правоохоронних органів у складний для країни час.
Представник третьої особи пояснив, що договір у письмовій формі між сторонами не укладався, сторони не мають визначених зобов'язань щодо збереження майна.
Відповідно, власник приміщення не є зберігачем і не несе відповідальності за пошкодження майна, якщо він не приймав на себе такі зобов'язання. Без письмового договору немає чітко визначених обов'язків сторін щодо: забезпечення належних умов зберігання майна; відповідальності за збереження; порядку відшкодування збитків. Отже, ОСОБА_4 не несе жодної відповідальності за можливі збитки, втрати чи пошкодження майна, що перебувало у складському приміщенні.
Третя особа вважає, що у даному випадку відповідальність покладається на сторону, яка використовувала приміщення та здійснювала контроль за продукцією, а ОСОБА_8 , як власник приміщення, не має жодного відношення до збереження добових польових наборів продуктів. Справу просить розглядати у в відсутності третьої особи.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.
В ГУНП в Тернопільській області в період з 04 по 30 вересня 2023 року відповідно до наказу Національної поліції України від 29.08.2023 «Про проведення планового внутрішнього аудиту та відрядження працівників» аудиторською групою в складі працівників УВА НП України, ГУНП в Львівській та Херсонській областях проведено плановий внутрішній аудит щодо оцінки діяльності ГУНП в Тернопільській області в частині надходження і використання бюджетних коштів та інших активів, функціонування системи внутрішнього контролю за період з 01.04.2021 по 31.08.2023.
За результатами проведеного планового внутрішнього аудиту до ГУНП Тернопільській області 02.10.2023 надійшов Аудиторський звіт №25 від 29.09.2023 щодо оцінки діяльності ГУНП в Тернопільській області за період 01.04.2021 по 31.08.2023 (надалі - Аудиторський звіт №25), в якому вказується про ряд недоліків, виявлених в ході аудиторської перевірки.
Зокрема, під час проведення планового внутрішнього аудиту за результатами проведеної вибіркової інвентаризації фактичної наявності необоротних активів та запасів у матеріально відповідальної особи провідного інспектора відділу забезпечення одностроєм та матеріально технічними засобами УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 встановлено знищення (псування) запасів, а саме добових польових наборів продуктів.
Станом на 12.09.2023 у підзвіті матеріально відповідальної особи провідного інспектора ВЗО МТЗ УЛМТЗ ГУНП ОСОБА_1 рахувалися добові польові набори продуктів в кількості 20 160 комплектів на загальну суму 7 330 176, 00 грн (вартість 1 комплекту становить 363,60 грн), які в бухгалтерському обліку головного управління обліковуються на субрахунку 1511 «Продукті харчування».
Аудитом встановлено, що вищевказані добові польові набори продуктів отримані ГУНП в Тернопільській області згідно з розподілом добових польових наборів продуктів (оперативний резерв НП України), за підписом директора Департаменту управління майном Національної поліції України Реви Івана, затвердженого Заступником Голови Національної поліції України генералом поліції третього рангу Тетерею Василем 14.10.2022 за №6169/31/01-2022, та накладної (вимоги) № 22-05/3 від 14.10.2022 з ГУНП в Хмельницький області.
Згідно з накладною (вимогою) № 22-05/3 від 14.10.2022 матеріально відповідальна особа інспектор першої категорії УЛМТЗ ГУНП у Хмельницької області Ярмошук Анатолій передав, а матеріально відповідальна особа провідний інспектор ВЗО МТЗ УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Кріль Віталій прийняв добові польові набори продуктів в кількості 20 160 комплектів на загальну суму 7 330 176,00 гривень.
Під час аудиту встановлено, що дані набори на складі УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області відсутні, та в подальшому встановлено, що вказані набори зберігаються в складському приміщенні в селі Велика Лука, Великоберезовицької селищної громади, Тернопільського району вул. Центральна, 50. Договір відповідального зберігання наборів для аудиту не надано.
Проведеним 12.09.2023 аудиторами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та начальником УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Коником A.B., оглядом складу розташованого на околицях села Велика Лука Великоберезовицької селищної громади Тернопільського району, Тернопільської області, де зберігаються добові польові набори продуктів в кількості 20 160 комплектів виявлено, що значна кількість наборів знищені, пошкоджені та зіпсовані, скоріше за все мишами, сліди (екскременти) яких виявлено зовні на картонних коробках в яких зберігаються набори (по сім наборів в коробці), в середині коробок, а також виявлено живих та мертвих мишей.
За вказаними фактами виявлених недоліків в ГУНП в Тернопільській області було призначено службові розслідування відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 .
Опитаний в ході дисциплінарного провадження провідний інспектор ВЗО МТЗ УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 пояснив, що в жовтні 2022, точної дати не пригадує, перебуваючи на своєму робочому місці, виконуючи свої службові обов'язки на посаді провідного інспектора відділу забезпечення одностроєм МТЗ УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області йому була надана накладна (вимога) №22-05/3 через начальника УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Коника A.B. щодо прийняття ним від інспектора 1 категорії УЛМТЗ ГУНП в Хмельницькій області Ярмошука Анатолія добових польових наборів продуктів в кількості 20160 шт., про що в подальшому він проставив свій підпис про отримання. Однак, чому саме йому було запропоновано проставити свій підпис у даній накладній про отримання вказаного майна йому не відомо, так як він не є ні комірником, ні завідувачем складським приміщенням.
Окрім цього, 15.11.2022 йому стало відомо від членів інвентаризаційної комісії, до якої входили працівники ГУНП в Тернопільській області, що вказані добові польові набори продуктів в кількості 20160 шт., рахуються відповідно до бухгалтерського обліку УФЗБО ГУНП в Тернопільській області за ним, однак вважає, що вищевказане майно на нього було закріплене неправомірно, так як він не є ні комірником, ні завідувачем складським приміщенням, в обов'язки яких входить зберігання даного майна.
Також додав, що УФЗБО ГУНП в Тернопільській області, коли закріплювало за ним вищевказане майно (добові польові набори продуктів в кількості 20160 шт.) посилались на договір, укладений між начальником СУНП в Тернопільській області та ним, який був складений 19.11.2019, в той час, коли він перебував на посаді інспектора відділу з питань житлового забезпечення УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області та вважає, що мав відповідати лише за комп'ютерну техніку та меблі, якими користуються працівники УЛМТЗ в Тернопільській області.
Поряд із цим, він додав, що з 05.10.2021 перебуває на посаді провідного інспектора відділу забезпечення одностроєм МТЗ УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області, з цього періоду із ним договір про матеріальну відповідальність не укладався та не переукладався. А тому вважає, що договір про матеріальну відповідальність від 19.11.2019, на який посилалось УФЗБО ГУНП в Тернопільській області на момент підписання ним накладної про отримання добових польових наборів продуктів в кількості 20160 шт. не дійсним.
Стосовно вищевказаних добових польових наборів продуктів також повідомив, що вони зберігалися на складі за адресом с. Велика Лука, Тернопільського району. Назва організації, якій належить дане складське приміщення йому невідома. Інформація про укладання договору з організацією, якій належить складське приміщення та чи укладався він, йому невідомо. До перемовин з власниками складського приміщення щодо зберігання добових наборів продуктів не був залучений. Був задіяний лише для розвантаження добових наборів продуктів в середині жовтня 2022 року. Чи відповідають умови зберігання в даному складському приміщенні умовам зазначеним на упаковці добових наборів продуктів йому також невідомо.
Також, ОСОБА_1 пояснив, що здійснювати контроль за станом збереження та умовами зберігання добових наборів продуктів у нього не було можливості через відсутність необхідних повноважень, тобто це не входить в коло його посадових обов'язків, а також через відсутність будь-яких наказів чи розпоряджень щодо цього та відповідно будь-яких умов, які йому зобов'язане забезпечити головне управління. Ні службового транспорту, ні ключів від складського приміщення він не мав та їх ніхто не надавав. Крім цього, він вважає, що не зобов'язаний здійснювати контроль за добовими наборами продуктів через те, що договір від 19.11.2019 про матеріальну відповідальність втратив чинність та є нікчемним, тому що з інспектором відділу з питань житлового забезпечення УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області не може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність відповідно до ст.135-1 КЗПП України.
Робота на посаді інспектора відділу забезпечення одностроєм та матеріально технічними засобами УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області пов'язана із підготовкою документів для отримання однострою поліцейськими, підготовкою атестатів та підготовкою довідок-розрахунків.
Також, йому відомо, що зі складу в с. Велика Лука в рахунок розподілу було забрано 112 штук добових польових наборів продуктів. Перевезення добових наборів продуктів здійснював заступник начальника управління - начальник відділу забезпечення одностроєм та матеріально-технічними засобами УЛМТЗ ГУНГІ в Тернопільській області підполковник поліції Макаров А.О. на склад УЛМТЗ. На початку липня 2023 року підполковник поліції Макаров А.О. їздив в с. Велика Лука за наборами продуктів для підрозділу управління КОРД ГУНП в Тернопільській області і з його слів стало відомо про незначне пошкодження гризунами. Також, в середині серпня підполковник поліції Макаров А.О. їздив за добовими наборами продуктів для ВВТС ГУНП в Тернопільській області в с. Велика Лука, де виявив значне пошкодження добових наборів продуктів. Оскільки керівництво УЛМТЗ головного управління особисто виявило сліди псування добових наборів продуктів, тож повідомляти йому не було потреби.
В ході проведення дисциплінарного провадження встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_10 відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області від 29.08.2023 №271 о/с звільнений зі служби в поліції п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 31.08.2023. Відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області 13.09.2022 №13 дск заступник начальника управління - начальник відділу забезпечення одностроєм та матеріально-технічними засобами УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області підполковник поліції Макаров А.О. в період з 14.09.2022 по 27.12.2022 перебував у відрядженні, а виконання обов'язків за його посадою відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області від 13.09.2022 №318 о/с з 14.09.2022 було покладено на начальника відділу з питань житлового забезпечення, управління об'єктами державної власності та капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Тернопільській області Драгана Мирослава Орестовича.
Опитаний в ході проведення дисциплінарного провадження начальник відділу з питань житлового забезпечення, управління об'єктами державної власності та капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Тернопільській області державний службовець категорії «Б» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Розношинці Збаразького району Тернопільської області пояснив, що з 13.09.2022 по 27.12.2022 він тимчасово виконував обов'язки заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення одностроєм та матеріально-технічними засобами УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області.
У жовтні 2022 року ГУНП в Тернопільській області, як йому стало відомо отримано 20160 штук польових наборів продуктів від ГУНП в Хмельницькій області та які були розміщені на складі в с. Велика Лука Тернопільського району на складах належних ФОП ОСОБА_7 . На яких саме умовах дані польові набори зберігались йому не відомо.
З січня 2023 року про переміщення добових наборів продуктів, їх переміщення та видачу даних наборів йому нічого не було відомо та відповідно контролю за їх зберіганням у зазначений період він не здійснював, оскільки вважає, що це не входило до його функціональних обов'язків.
Про пошкодження добових наборів продуктів йому стало відомо під час здійснення планового внутрішнього аудиту.
В ході проведення дисциплінарного провадження опитаний начальник УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області державний службовець категорії «Б» ОСОБА_3 , пояснив, що на виконання вказівки НП України на тимчасове зберігання було передано вказану кількість польових добових наборів, які було поміщено на складі в АДРЕСА_1 . Дане приміщення належить ФОП ОСОБА_4 . Із вказаним підприємцем була досягнута усна домовленість на зберігання продуктів на складі. Враховуючи невизначеність ситуації, яка могла статися у воєнний час, даний підприємець категорично відмовився від укладання будь яких угод, запевнивши, що термін зберігання необмежений.
Попередньо було проведено обстеження на предмет належних умов зберігання. На цей момент і в подальшому на складі зберігалися продукти харчування в мішках, сітках та ящиках.
На період поміщення на зберігання даних польових добових наборів (жовтень місяць 2022 року) умови зберігання відповідали зазначеним нормам на упаковці.
В ході дисциплінарного провадження встановлено, що відповідно до наказу НП України від 18.11.2016 №1186 дск., та наказу ГУНП в Тернопільській області від 05.12.2016 №2400 дск., начальник УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Коник A.B. та начальник відділу з питань житлового забезпечення, управління об'єктами державної власності та капітального будівництва УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Драган М.О. відносяться до категорії персоналу «державний службовець», а ОСОБА_1 не відноситься до категорії персоналу «державний службовець» та являється вільнонайманим працівником.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 ЦПК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст.76, 77 ЦПК України).
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли в даній ситуації стосуються відшкодування відповідачами матеріальної шкоди, у зв'язку із знищенням (псуванням) запасів, а саме добових польових наборів продуктів на загальну суму 3 899 973, 60 гривень.
У преамбулі до КЗпП України вказано, що Кодекс визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.
Згідно ст. 1 КЗпП України Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Положеннями ч.ч. 1, 4 ст. 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Дія цього Кодексу та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначені Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Дослідивши надані стороною позивача докази, Суд встановив, що згідно з накладною (вимогою) № 22-05/3 від 14.10.2022 матеріально-відповідальна особа інспектор першої категорії УЛМТЗ ГУНП у Хмельницькій області Ярмошук Анатолій передав, а матеріально відповідальна особа провідний інспектор ВЗО МТЗ УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Кріль Віталій прийняв добові польові набори продуктів в кількості 20 160 комплектів на загальну суму 7 330 176,00 гривень.
Відповідно до ст.135-1 КЗпП України, письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та:
1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами роботодавця, наданими йому для виконання роботи.
Як слідує із пункту 1 частини 1 статті 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
Представник позивача в обґрунтування вимог позовної заяви посилається на те, що ОСОБА_1 являється матеріально відповідальною особою, за яким рахувалися добові польові набори продуктів в кількості 20 160 комплектів. Однак, при ознайомленні з посадовою інструкцією інспектора відділу з питань житлового забезпечення УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області Кріля Віталія Михайловича, Судом встановлено, що посада останнього не відноситься до переліку посад визначених постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. №447/24 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 14 вересня 1981 року №259/16-59), в якій передбачений перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва.
Договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва не зазначені, юридичної сили не мають і не можуть бути підставою для покладання матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з їх вини шкоди.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 6-16цс12, підстав відступити від зазначеного висновку судом не встановлено.
Слід зазначити, що згідно із листом Мінекономіки від 26.04.2024 № 4706-05/30662-09 Перелік № 447/24 на даний час є чинним.
Отож, при розгляді справи, стороною позивача не було доведено належними та достатніми доказами, що відповідач ОСОБА_1 є матеріально відповідальною особою за збереження добових польових наборів продуктів в кількості 20 160 комплектів на якого, згідно закону покладена повна матеріальна відповідальність.
Що ж стосується позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посади яких відносяться до категорії персоналу «державний службовець», Суд зазначає наступне.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи начальником відділу з питань житлового забезпечення, управління об'єктами державної власності та капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Тернопільській області та державний службовець категорії «Б», в період із 13.09.2022 по 27.12.2022 тимчасово виконував обов'язки заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення одностроєм та матеріально-технічними засобами УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області.
Відповідач ОСОБА_3 обіймав посаду начальника УЛМТЗ ГУНП в Тернопільській області та був державним службовцем категорії «Б».
Вказані особи в силу обійманих ними посад у ГУНП в Тернопільській області є державними службовцями на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», зокрема в частині положень, які регулюють матеріальну відповідальність державних службовців.
Так, відповідно до положень ст. 81 Закону України «Про державну службу» Державний службовець зобов'язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов'язків.
Шкодою, заподіяною державним службовцем державі, є також виплачене державою відшкодування шкоди, заподіяної державним службовцем третій особі внаслідок неналежного виконання ним посадових обов'язків.
У разі спільного заподіяння шкоди кількома державними службовцями кожен із них несе відповідальність у розмірі, пропорційному ступеню вини.
Під час визначення розміру відшкодування враховуються майнове становище державного службовця, співвідношення розміру заподіяної шкоди до його заробітної плати, ризик виникнення шкоди, досвід державної служби, надані державному службовцю накази (розпорядження), а також інші обставини, у зв'язку з якими повне відшкодування державним службовцем шкоди буде необґрунтованим.
Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Демковича Ю.Й. вказав, що при вирішення питання щодо наявності підстав та порядку відшкодування шкоди держаними службовцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід виходити із положень Кодексу законів про працю України, які регулюють випадки повної матеріальної відповідальності, зокрема ст. 134 Кодексу законів про працю України що відповідає вимогам ч.3 ст. 5 Закону України «Про державну службу, яка передбачає, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Такого висновку слід дійти виходячи із того, вказав представник відповідачів, що норми Закону України «Про державну службу» не передбачають випадків за яких підстав державні службовці підлягають повній матеріальній відповідальності та в якому порядку.
Представник відповідачів адвокат Демкович Ю.Й. зазначив, що у ст. 134 Кодексу законів про працю України передбачені усі випадки коли працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації. Просить врахувати що під жоден із випадків повної матеріальної відповідальності, які передбачені ст. 134 Кодексу законів про працю України, не підпадають дії відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому повна матеріальна відповідальність до них не може бути застосована, в зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог до вказаних відповідачів у повному обсязі.
Із таким твердженням представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Демковича Ю.Й. суд не погоджується, оскільки аналіз положень ст. 81 Закону України «Про державну службу» дає підстави вважати, що державний службовець у випадку неналежного виконання ним посадових обов'язків та завданні у зв'язку із цим шкоди державі, зобов'язаний здійснити повне відшкодування державі заподіяну шкоду.
Такий висновок обґрунтовується змістом положень ч.1 ст. 81 вказаного Закону, які передбачають, що державний службовець зобов'язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов'язків.
Наведені положення не містять жодних вказівок чи застережень про обмежену відповідальність державного службовця, що дає підстави зробити висновок про те, що відшкодування здійснюється у повному розмірі завданої шкоди.
Більше того, положення ч.4 ст. 81 Закону України «Про державну службу» передбачають, що під час визначення розміру відшкодування враховуються майнове становище державного службовця, співвідношення розміру заподіяної шкоди до його заробітної плати, ризик виникнення шкоди, досвід державної служби, надані державному службовцю накази (розпорядження), а також інші обставини, у зв'язку з якими повне відшкодування державним службовцем шкоди буде необґрунтованим.
У наведених положеннях законодавець прямо говорить про повне відшкодування державним службовцем завданої шкоди та не зазначає про обмежений розмір відповідальності державного службовця.
Також, у вказаних положеннях законодавець вказав, які обставини слід враховувати при визначенні розміру відшкодування в сторону її зменшення, однак виходячи із повного розміру такого відшкодування.
Отже, суд вважає, що державні службовці внаслідок неналежного виконання ними посадових обов'язків відшкодовують завдану ними державі шкоду у повному розмірі, на підставі положень Закону України «Про державну службу» (Глава 3 Закону), а не на підставі Кодексу законів про працю України.
Проте, при вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як державних службовців, 3899973,60 гривень в якості відшкодування збитків завданих ГУНП в Тернопільській області в результаті знищення (псування) добових польових наборів продуктів, відповідно до положень ст. 81 Закону України «Про державну службу», суд виходить із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту завдання ГУНП в Тернопільській області матеріальної шкоди на вказану суму.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно ст. ст. 76, 80, 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Тому, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що матеріалами справи не доведено розмір завданої матеріальної шкоди позивачу, оскільки суду не було надано доказів, які б беззаперечно доводили, яку кількість добових польових наборів продуктів було знищено (пошкоджено), або використано за призначенням, чи із простроченим терміном зберігання.
Відповідачі у справі в заявах по суті справи та наданих суду поясненнях не визнавали розміру шкоди, яку заявив позивач до відшкодування.
Тому, беручи до уваги те, що представник позивача наполягав саме на заявлених вимогах в заявленому розмірі, суд позбавлений можливості об'єктивно та законно вирішити спір щодо відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки позивачем не доведено розміру завданої йому матеріальної шкоди, а тому у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити за їх недоведеністю.
Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати у справі суд покладає на позивача.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Головного управління Національної поліції в Тернопільській області до ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю заявлених позовних вимог.
У задоволенні позовних вимог Головного управління Національної поліції в Тернопільській області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити за недоведеністю заявлених позовних вимог.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, адреса місця знаходження: вул.Валова, 11, м.Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи 40108720.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_5 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич