Іменем України
31.10.2025 Справа №607/22846/25 Провадження №1-кс/607/6493/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кальне Козівського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, у якого на утриманні перебуває малолітня дитина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
31.10.2025 заступник начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 та іншими, на даний час невстановленими, особами з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а також сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, та розробили злочинну схему щодо організації незаконного переправлення та сприяння незаконному переправленню через державний кордон України військовозобов'язаних чоловіків, яким заборонено перетинати державний кордон України відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із введенням 24.02.2022 на території України воєнного стану, шляхом переведення зазначених осіб поза пунктом пропуску державного кордону України, при цьому надаючи поради, вказівки щодо способів перетину та засоби для перетину державного кордону України за грошову винагороду.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 здійснювали на території України пошук військовозобов'язаних чоловіків призовного віку, які мали умисел уникнути від проходження військової служби за мобілізацією, для незаконного переправлення їх поза межами пункту пропуску державного кордону України до країни Європейського союзу, а саме до Республіки Угорщина.
На початку серпня 2025 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та іншими, на даний час невстановленими, особами відповідно до розробленої схеми злочинної діяльності підшукали ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (анкетні дані змінені), який будучи військовозобов'язаною особою, якій на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі країни забороняється, мав намір виїхати за межі території України поза пунктом пропуску за обумовлену суму грошових коштів.
Надалі 19.09.2025 о 13 год. 36 хв., перебуваючи на території станції технічного обслуговування в м. Тернополі, поблизу вулиці Будного, 21, неподалік АЗС «Моttо», ОСОБА_7 під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) надав останньому вказівки та поради стосовно можливості незаконного перетину державного кордону України та запевнив останнього про те, що йому будуть надані засоби для перевезення його із м. Тернополя до державного кордону України, що на території Закарпатської області, для переправлення його на територію Європейського союзу поза пунктом пропуску через державний кордон України, та повідомив про способи незаконного перетину кордону, перший з яких пішою ходою поза межами пунктів пропуску, вартість якого становить 12000 доларів США, а інша пропозиція за допомогою автомобілів через пункт пропуску державного кордону України вартістю 15000 доларів США.
ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) погодився на пропозицію перетнути кордон пішою ходою поза межами пунктів пропуску за 12000 доларів США.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , діючи відповідно до розробленої схеми злочинної діяльності, 10.10.2025 на території станції технічного обслуговування в м. Тернополі поблизу вулиці Будного, 21, неподалік АЗС «Моttо», під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) розповів останньому про умови та механізм незаконного перетину державного кордону України поза межами пункту пропуску, які надають можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, при цьому надав останньому вказівки та поради щодо його перетину та обговорив спосіб передачі грошових коштів.
20.10.2025 приблизно о 19 год. 17 хв. на території станції технічного обслуговування в м. Тернополі поблизу вулиці Будного, 21, неподалік АЗС «Моttо», ОСОБА_7 під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) повідомив, що вартість послуги щодо організації переправлення останнього через державний кордон України поза пунктом пропуску у зв'язку із певними обставинами змінюється та становитиме 13000 доларів США, та домовився про спосіб передачі грошових коштів із залученням знайомої ОСОБА_8 (анкетні дані змінені), а саме ОСОБА_9 .
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , діючи відповідно до розробленої схеми злочинної діяльності, 21.10.2025 приблизно о 17 год. 33 хв. на території станції технічного обслуговування в м. Тернополі поблизу вулиці Будного, 21, неподалік АЗС «Моttо», зустрівся із ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) та ОСОБА_9 та надав останнім вказівки та поради стосовно можливості незаконного перетину державного кордону України. Також повідомив ОСОБА_9 про те, що будуть надані засоби для перевезення ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) із м. Тернополя до державного кордону України, що на території Закарпатської області, але для реалізації його переправлення на територію Європейського союзу поза пунктом пропуску через державний кордон України необхідно буде йому надати 13000 доларів США для завершення злочину до кінця.
Надалі ОСОБА_7 приступив до виконання задуманого спільного зі ОСОБА_4 злочинного плану, пов'язаного із організацією такого незаконного переправлення, шляхом надання засобів для перетину ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) державного кордону України поза межами пункту пропуску, а також підшукування місця та напрямку для такого перетину.
29.10.2025 приблизно о 06 год. 00 хв. ОСОБА_10 , діючи з відома ОСОБА_7 і ОСОБА_4 , прибув на автомобілі марки та моделі «Mazda CX-5» з транзитними номерними знаками 03 НМ 4695, до місця проживання ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) у місті Тернополі з метою перевезення останнього з м. Тернополя до м. Ужгорода Закарпатської області.
Після прибуття до м. Ужгорода зазначені особи продовжили рух у напрямку готелю «Шервуд», що розташований за адресою: вул. Об'їзна, 28, м. Ужгород.
Того ж дня 29.10.2025 приблизно о 18 год. 40 хв. ОСОБА_9 зустрілася з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на станції технічного обслуговування у м. Тернополі, поблизу вул. Будного, 21, неподалік автозаправної станції «Моttо». Під час зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_9 , що ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) наразі перебуває у м. Ужгороді, проте для забезпечення можливості безперешкодного перетину державного кордону України необхідно надати грошові кошти в сумі 13000 доларів США. на що ОСОБА_9 погодилася та передала вказані грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
29.10.2025 о 21 год. 15 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
30.10.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Також необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде дієвим для запобігання вказаним ризикам.
За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 545040 грн, та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити. Зазначив, що з урахуванням розміру неправомірної вигоди, яку отримав ОСОБА_4 , та враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене останнім в умовах воєнного стану, просить визначити розмір застави у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави здатний забезпечити покладені на підозрюваного обов'язки. Вказав, що підозрюваний не знає дійсних анкетних даних свідка ОСОБА_8 , однак обізнаний із особою цього свідка, оскільки організовував перевезення останнього.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що розмір застави, вказаний стороною обвинувачення, є непомірним для підозрюваного, а тому просив визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Додатково зазначив, що з свідком ОСОБА_8 незнайомий та не контактував з ним, а тому не може здійснювати на нього вплив.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
29.10.2025 о 21 год. 15 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
30.10.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) від 02.09.2025; протоколи допиту свідка ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) від 03.09.2025, 21.10.2025, 30.10.2025; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеконтролю особи від 20.09.2025, 15.10.2025; протоколи допиту свідка ОСОБА_9 від 21.10.2025, 30.10.2025, 22.10.2025; протокол огляду місця події від 09.10.2025.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідча суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, яке передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому, враховуючи, що протиправна діяльність, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_4 , пов'язана із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, слідча суддя вважає, що такі обставини свідчать про об'єктивну можливість підозрюваного виїхати за межі України. Відтак слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому підозрюваному відомі особи та місце проживання свідків, оскільки така інформація наявна в матеріалах кримінального провадження. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Так само слідча суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, є доведеним стороною обвинувачення. Так, ОСОБА_4 має широке коло спілкування, а тому не виключено, що організація незаконного перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску свідку ОСОБА_8 (анкетні дані змінені) є неодиночним випадком, а відтак можуть існувати інші особи, перед якими підозрюваний має аналогічні незавершені зобов'язання.
Ураховуючи викладене, характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Також слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.
При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому слідча суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, є одруженим, має на утриманні малолітню дитину, є військовослужбовцем та раніше не судимий. Однак слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Також згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поряд з цим ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, обґрунтовуючи розмір застави у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, прокурор вказав, що такий розмір застави визначенийз урахуванням розміру неправомірної вигоди, яку отримав підозрюваний, та саме такий розмір застави здатний забезпечити покладені на останнього обов'язки.
Разом з тим слідча суддя відхиляє такі доводи прокурора, оскільки в основу визначення розміру застави підозрюваному не може покладатися лише розмір неправомірної вигоди, яку вимагав останній. Будь-які інші виключні випадки прокурором не зазначені.
Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність відомостей про майновий стан ОСОБА_4 , слідча суддя не вбачає підстав для визначення застави у запропонованому прокурором розмірі. При цьому слідча суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у максимальному розмірі, передбаченому для даної категорії злочинів, тобто у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також слідча суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.
Також слідча суддя враховує, що підозрюваний є військовослужбовцем та потребує лікування, що підтверджується наданими медичними документами, а відтак з метою забезпечення права підозрюваного на працю та належний стан здоров'я слідча суддя вважає за можливе не покладати на ОСОБА_4 обов'язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Разом з тим слідча суддя вважає, що доцільним та достатнім для дотримання прав підозрюваного буде встановлення обов'язку не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду за межі Тернопільської області.
Крім цього, з урахуванням пояснень підозрюваного, а також відсутністю дійсних анкетних даних свідка ОСОБА_8 , анкетні дані якого змінені в ході досудового розслідування, слідча суддя вважає, що зазначений стороною обвинувачення обов'язок утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_11 є неконкретизованим та таким, що не може бути виконаний підозрюваним.
Відтак, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави слідча суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_7 у цьому ж кримінальному провадженні;у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України у Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 21 год. 15 хв. 27.12.2025.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2025.
У разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_7 у цьому ж кримінальному провадженні;
- у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України у Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків до 29.12.2025.
У іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1