Справа № 606/1332/25
(Заочне)
03 листопада 2025 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1441838 від 10.01.2021 у розмірі 9840,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 10.01.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №1441838 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором позичальника.
Відповідно до умов договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену в особистому кабінеті.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було виконано умови договору та перераховано відповідачу кредитні кошти в сумі 3000,00 грн.
07.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" укладено договір факторингу №1-07092021, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" приймає їх, у тому числі, і право вимоги за вищевказаним кредитним договором.
07.09.2021 між ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" та ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" укладено договір факторингу №2-07/09/2021, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" передає ТОВ " ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" за плату належні йому права вимоги, ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" приймає їх, у тому числі, і право вимоги за кредитним договором №1441838 від 10.01.2021.
Відповідач свої зобов'язання по сплаті суми тіла кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконував, а тому станом на 12.06.2025 у нього виникла заборгованість у сумі 9840,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 3000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 6840,00 грн.
Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму боргу у розмірі 9840,00 грн., сплачений судовий збір при подачі позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. та 10500,00 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14.08.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Ухвалою суду від 29.09.2025 у зв'язку із повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями справу суддею прийнято до провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.11.2025.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак ним у позові вказано про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання повістки про з'явлення до суду за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.
Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного вирішення справи не заперечує позивач.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 10.01.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №1441838 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.1 договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.
Згідно з п. 1.2, п. 1.3 кредитного договору, сума кредиту складає 3000,00 грн., строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору.
Відповідно до пункту 1.4 договору, тип процентної ставки - фіксована. Пунктом 1.4.1 договору визначено, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору; в межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п.4.1 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 договору.
Відповідно до п. 2.1 договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 2.4. кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) на користь клієнта.
Пунктом 4.1.1 договору передбачено, що у випадку неможливості виконання зобов'язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до договору.
Згідно пункту 4.2.1 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1-4.1.6 договору, за цим договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.
У п.4.2.2 вказано про те, що клієнт підписуючи цей договір, дає згоду на його автопролонгацію - продовження дії договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3, 4.1.5 договору) ще на 15 календарних днів.
Пунктом 4.2.5 договору визначено, що загальна кількість автопролонгацій за договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в п.1.3 договору та періоди пролонгацій). Тобто, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким, що настав.
Як слідує із договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором, що підтверджується розділом 10 Договору "Реквізити та підписи сторін". Тобто, договір вчинений в електронній формі, яка відповідно до статті 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми. Цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором також підписані і Паспорт споживчого кредиту, графік платежів.
Із листа ТзОВ "Універсальні платіжні рішення" Вих. № 2643_250702150847 від 02.07.2025 слідує, що 10.01.2021 16:18:06 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 3000,00 грн., маска картки № НОМЕР_2 .
07.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" укладено договір факторингу №1-07092021, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" приймає їх, у тому числі, і право вимоги за кредитним договором №1441838, що відображено у витягу з реєстру боржників до договору факторингу.
07.09.2021 між ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" та ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" укладено договір факторингу №2-07/09/2021, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП" передає ТОВ " ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" за плату належні йому права вимоги, ФК "АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" приймає їх, у тому числі, і право вимоги за кредитним договором №1441838, що відображено у витягу з реєстру боржників до договору факторингу.
Із матеріалів справи слідує, що відповідач свої зобов'язання по сплаті суми тіла кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконував, тому станом на 12.06.2025 року у нього виникла заборгованість у сумі 9840,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 3000,00 грн., простроченої заборгованості за процентами - 6840,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини першої статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини першої 1 статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до частини першої статті 1049, статті 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В ході розгляду справи встановлено, що фінансова установа виконала свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти.
Однак, в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 9840,00 грн.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву, а також не надав заперечень щодо розрахунку заборгованості та не спростував доказів наданих позивачем.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина третя статті 133 ЦПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У матеріалах справи наявний договір № 09/07/2025 від 09.07.2025 про надання правової допомоги між ТОВ "ФК "АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" та адвокатом Пархомчуком С.В., а також акт про отримання правової допомоги від 01.09.2025. Згідно акту на підготовку до подання до суду позову, написання позовної заяви та клопотань адвокатом було витрачено 5 годин, загальна сума витрат на правову допомогу склала 10500,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, суми боргу, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Суд робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Теребовлянському районному суді, у розмірі 3000,00 грн., так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.
З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" заборгованість за кредитним договором № 1441838 від 10.01.2021 у розмірі 9840 (дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., з яких 3000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 6840 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН", місцезнаходження: 01042, вул. Саперне Поле, 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 44002941;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складено 07.11.2025.
Суддя А.В.Мельник