№ провадження 1-кс/606/379/25
Справа № 606/1884/25
05 листопада 2025 року м. Теребовля
Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211080000230 від 03.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудники Підгаєцького району, Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має утриманні двох малолітніх та двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Слідчий СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ст.лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням прокурора Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025211080000230від 03.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України звернулася до слідчого судді Теребовлянського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_4 , не маючи на те передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, дозволу на носіння і зберігання бойових припасів, придбав і переніс наступальну осколкову ручну гранату, після чого зберігав даний бойовий припас в кімнаті житлового будинку, в якій проживав окремо від дружини, до 03.11.2025.
03.11.2025, приблизно о 05 годні 40 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , вступив у словесну суперечку з дружиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході словесного конфлікту ОСОБА_4 почав погрожувати ОСОБА_7 , що покінчить життя самогубством, шляхом підриву гранати.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, тримаючи в лівій руці гранату, яку взяв із серванту з кімнати житлового будинку, в якій окремо проживав, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, здійснив висмикування запобіжної чеки.
Після цього ОСОБА_4 усвідомлюючи, що він привів у готовність до дії вибухову гранату, перейшов в іншу кімнату будинку, кинув бойову гранату на підлогу, внаслідок чого остання вибухнула.
Відповідно до висновку вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/120-25/13772-ВТХ від 03.11.2025 надані на дослідження об'єкти, вилучені 03.11.2025, в ході огляду місця події в будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , являються осколками гранати GHO-1, що є бойовим припасом, а саме: наступальною осколковою ручною гранатою GHO-1.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання бойового припасу, без передбаченого законом дозволу.
04.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. З урахуванням викладеного, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, тому йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 та просив задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо поданого клопотання, просив не застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що він купив гранати на базарі щоб полохати курей, думав, що вони горохові, а не бойові. Наміру завдати шкоди не мав.
Захисник в судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби. Зазначив, що ризики, наведені органом досудового розслідування є непідтвердженими.
Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025211080000230 від 03.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
04.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме даними, які містяться у: протоколі огляду місця події від 03.11.2025; протоколах допиту свідка ОСОБА_7 ; висновком судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/120-25/13772-ВТХ.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 .
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та встановлені у судовому засіданні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, які наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні.
Існування ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) підтверджується тим що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Усвідомлюючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення та розмір покарання, яке йому загрожує, може з метою уникнення від відповідальності умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами, так як ОСОБА_4 є батьком двох малолітніх та двох неповнолітніх дітей і, згідно зі ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» може здійснювати виїзд закордон.
На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також існує ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки свідки відомі ОСОБА_4 та є його близькими родичами (дружина та неповнолітні діти), які проживають з ним за однією адресою, а відтак він зможе чинити на них відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння, він може схиляти їх до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, зазначений стороною обвинувачення щодо перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки в ході досудового розслідування не встановлено походження бойового припасу, підрив якого здійснив ОСОБА_4 .
При обрані ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, такий не обмежить його спілкування з особами, в тому числі з тими, в яких останній міг придбати гранату.
Окрім цього, способом вчинення злочину, інкримінованому ОСОБА_4 є підрив наступальної осколкової ручної гранати в кімнаті житлового будинку, в якому проживає 5 цивільних осіб, з яких двоє, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є малолітніми та двоє, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - неповнолітніми особами.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування належним чином підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та є усі підстави для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочину, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України та встановлені в судовому засіданні.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_4 та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та уникнути ризикам у провадженні.
Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання слідчого СВ ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області слід задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 181, 182, 183, 184, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудники Підгаєцького району, Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх та двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 січня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- уникати спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 03 січня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 07.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1