490/9370/25
нп 1-кс/490/4487/2025
07.11.2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9370/25
про застосування запобіжного заходу
07 листопада 2025 року слідчий суддя Центральногорайонного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Новополтавка, Новобузького району, Миколаївської області, маючого вищу освіту, одруженого, має на утриманні дітей 2011 та 2018 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Слідчий, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у кримінальному проваджені №12025150000000942 від 04 листопада 2025 року, з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Клопотання мотивує тим, що 04 листопада 2025 року близько 17:30 години у вечірній (темний) час доби за відсутності опадів водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по сухій чистій, без пошкоджень, асфальтованій та освітленій міським електроосвітленням (вуличними ліхтарями) проїжджій частині автодороги Н-24 «Благовіщенське-Миколаїв» (в межах міста Нова Одеса Миколаївського району Миколаївської області по вулиці Центральній), в напрямку від міста Вознесенськ до міста Миколаєва, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного відповідними дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 розділу 33 та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 розділу 34 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР України), та розташованого в районі 190 км вказаної автодороги.
В цей час проїжджу частину автодороги Н-24 почали перетинати пішоходи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , рухаючись по даному пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху даного транспортного засобу.
Рухаючись в обраному напрямку, водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 18.1 ПДР України, а саме: будучи зобов'язаним знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не зменшив швидкість та в разі потреби не зупинився, щоб дати дорогу вказаним пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, хоча зобов'язаний був це зробити та мав таку можливість, навпаки, продовжив рух у обраному напрямку, не давши дорогу пішоходам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перетинали проїжджу частину автодороги Н-24 «Благовіщенське-Миколаїв» по вищевказаному нерегульованому пішохідному, рухаючись зліва направо відносно напрямку руху даного транспортного засобу, та скоїв наїзд на ОСОБА_8 .
Внаслідок вказаної ДТП пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці події.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. Обґрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України для обрання вказаного виду запобіжного заходу. На думку прокурора, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Захисник в судовому засіданні проти застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував, просив визначити розмір застави в мінімальному розмірі.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до матеріалів клопотання до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження № 12025150000000942 від 04 листопада 2025 року за ч. 2 ст. 286 КК України.
04.11.2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КК України.
05.11.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення.
Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.11.2025 та схемою до нього, де зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення та відповідна слідова інформація; рапортами про реєстрацію в ЄО ВП №6 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області факту зазначеної ДТП; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду предмета (відеозапису) та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінюючи наведені прокурором в судовому засіданні ризики,передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 8 років позбавлення волі. Може незаконно впливати на свідка та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки зможе впливати на них з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного, тим самим матиме можливість уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення
Також суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжкого, за яке передбачено покарання у вигляді від 3 до 8 років позбавлення волі. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та вчинене проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, він є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині суд вважає обґрунтованими та належно вмотивованими.
Тому з урахуванням обставин справи, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та час його вчинення (в умовах воєнного стану), а також його спрямування (проти безпеки руху та експлуатації транспорту), суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 вчинення кримінального правопорушення (проти безпеки руху та експлуатації транспорту), інші дані про його особу, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на його утриманні перебуває двоє дітей (малолітній та неповнолітній) та ризики зазначені судом, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 ,00 гривень з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами статей 177,178, 182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить з моменту затримання з 04 листопада 2025 року до 30 грудня 2025 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу в розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 ,00 гривень (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок підозрюваний звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_6 покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися з с. Новополтавка, Баштанського району, Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно ч.8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1