07.11.2025
Справа № 482/2366/25
Номер провадження 2/482/1220/2025
Іменем України
07 листопада 2025 року місто Нова Одеса
Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Баранкевич В.О., розглянувши матеріали позовної заяви акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Новоодеського районного суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вивчивши матеріали цивільної справи судом встановлено наступне.
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вказаним позовом у зв'язку з необхідністю стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судом у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №1944410 від 29.10.2025 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
Суд перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що справа не підсудна Новоодеському районному суду Миколаївської області, виходячи з наступного.
Щодо територіальної юрисдикції (підсудності).
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом підсудності.
Відповідно до положень ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вказане правило загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.
Коли відповідачем є громадянин - фізична особа, то позови пред'являються до суду за місцем його проживання «actor sequitur forum rei». Такий принцип організації підсудності отримав назву принципу інтересу: особа, зацікавлена у захисті свого права, звертається до того суду, на території юрисдикції якого знаходиться відповідач. Але відповідає цей принцип не стільки інтересам заявника, скільки інтересам відповідача. Пред'явлення позову не тотожно його правомірності, а отже, невиправдане утруднення прав та свобод відповідача неприпустимо. Пред'явлення позову за місцем проживання відповідача створює сприятливі умови для захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах з позивачем, оскільки самим пред'явленням позову він поставлений у скрутніше становище за позивача.
Суд враховує, що категорії справ, підсудність у яких може визначатись за вибором позивача, визначені у ст. 28 ЦПК України.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві (зокрема постанови від 17.11.2021 року у справі № 755/5684/18-ц, провадження № 61-9249св21; від 29.10.2020 року у справі № 263/14171/19, провадження № 61-21991св19; від 04.05.2020 року у справі № 127/32955/19, провадження № 61-3560св20).
Однак, суд зазначає, що позовна заява не містить посилань на відповідні правові норми щодо підсудності справи, так, позивач, не зазначає, за правилами якої статті (частини статті) ЦПК України остання звертається саме до Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертаючись до Новоодеського районного суду Миколаївської області зазначає, що місцем проживання відповідача - ОСОБА_1 є - АДРЕСА_1 .
Так, відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно з ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Для визначення підсудності цивільної справи значення має саме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування.
Згідно з Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 265, місце проживання фізичної особи має бути зареєстровано у передбаченому порядку.
Суд у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України здійснив запит у Єдиний державний демографічний реєстр з метою визначення підсудності.
Згідно отриманої судом інформації з Єдиного державного демографічного реєстру № 1944410 від 29.10.2025 про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі ОСОБА_1 , встановлено, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 01.11.2016 року , що не відноситься до територіальної підсудності Новоодеського районного суду Миколаївської області.
Так, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).
Стаття 32 ЦПК України передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи викладене, дослідивши і оцінивши юридичну природу спірних правовідносин, з метою дотримання правил підсудності та додержання як вимог національного процесуального законодавства, так і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на «суд, встановлений законом», суд дійшов висновку про необхідність направлення даної цивільної справи за підсудністю до Заводського районного суду міста Миколаєва.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 31, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Цивільну справу № 482/2366/25 (провадження № 2/482/1220/2025) за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, передати за підсудністю до Заводського районного суду міста Миколаєва (54613, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Радісна,3).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.О. Баранкевич