Справа № 489/5209/25
Номер провадження 2/489/2749/25
Іменем України
06 листопада 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «Перший український міжнародний банк» або позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості
встановив
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 05.06.2021 на підставі кредитного договору № 2001887993501 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 15000 грн., який пізніше було збільшено до 22252 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.04.2025 складає 40753.8 (сорок тисяч сімсот п'ятдесят три гривні 80 копійок) грн., з яких: 21869.97 грн. - заборгованість за кредитом; 18883.83 грн. - заборгованість процентами;
З цих підстав просив суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 40753.80 грн. та судовий збір.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач подала суду заяву, в якій позовні вимоги визнав.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
05.06.2021 ОСОБА_1 підписала власноручним підписом Заяву № 2001887993501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Паспорт споживчого кредиту, відповідно до яких просила відкрити на її ім'я поточний рахунок у гривнях та надати кредитну картку, просила встановити на її поточний рахунок кредитний ліміт в сумі 15000 грн.; строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту; стандартна процентна ставка складає 47,88% річних, реальна річна процентна ставка складає 47,88% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 12577,58 грн.
Згідно з Довідкою АТ «Перший український міжнародний банк» по договору № 2001887993501 ОСОБА_1 було неодноразово збільшено кредитний ліміт та 03.03.2022 він становив 22252,00 грн.
10.04.2025 за вих. KHO-44.2.2/580 позивачем АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40753,80 грн.
Проте, вимога відповідачем виконана не була і заборгованість по кредитному договору не погашена.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до доданого представником позивача до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за Кредитним договором № 2001887993501 від 05.06.2021 станом на 09.04.2025 утворилася заборгованість у розмірі 40753,80 грн., з яких: 21869,97 грн. - заборгованість за кредитом; 18883,83 грн. - заборгованість за процентами.
Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, враховуючи, Заяву № 2001887993501 від 05.06.2021 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем власноручним підписом, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про нарахування відсотків та їх розмір, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідач визнала позовні вимоги та просила розстрочити сплату заборгованості.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
За таких обставин, для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення відповідач повинна надати суду докази її матеріального стану, тобто відомості про наявне майно, джерела та розмір доходів тощо.
За відсутності доказів матеріального стану суд вважає, що відсутні підстави для розстрочення виконання рішення суду.
Одночасно, суд роз'яснює відповідачу, що в ході виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, державний виконавець зробить запити щодо матеріального стану та доходів відповідача, і вона ознайомившись та зробивши копії з вказаних документів зможе звернутись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду в порядку ст. 435 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 97 від 23.06.2025.
Ураховуючи, що відповідач подав заяву про визнання позову, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що становить 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заборгованість за Кредитним договором № 2001887993501 від 05.06.2021, яка станом на 09.04.2025 становить 40753 грн. 80 коп. коп. (сорок тисяч сімсот п'ятдесят три гривні вісімдесят копійок), з яких: 21869,97 грн. - заборгованість за кредитом; 18883,83 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Повернути з державного бюджету Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк"сплачений відповідно до платіжної інструкції №97 від 23.06.2025 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Інформація про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 06.11.2025.
Суддя В. В. Кокорєв