07.11.2025
Справа № 489/6799/25
Провадження №2/489/3228/25
07 листопада 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив.
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості у розмірі 32000,00 грн., з яких: сума кредиту - 5000 грн., сума процентів за користування кредитом - 18300 грн., нараховані позивачем проценти за 116 календарних днів - 8700 грн. та судові витрати: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Мотивуючи вимоги тим, що 24.04.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1574986 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 5000 грн. строком на 360 днів з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало, надавши кредит у розмірі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки. Відповідачка зайшла на веб-сайт ТОВ «Слон Кредит» де вона мала змогу ознайомитись з текстом примірного кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, тощо. Надалі відповідачка пройшла реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Слон Кредит», обрала бажану суму кредиту, строк кредитування. Укладаючи кредитний договір, сторони передбачили нарахування процентів на наступних умовах: стандартна процентна ставка 1,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 5.1 цього договору. Станом на 24.05.2024 відповідачка не здійснила оплату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту. 24 грудня 2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК ««Фінтранс Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором № 1574986 укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 . Станом на дату укладення Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, строк дії Договору № 1574986 від 24.04.2024 не закінчився, а тому позивач, в межах строку дії вказаного кредитного договору, здійснив нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 8700,00 грн.
Ухвалою суду від 26.08.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
При подачі позовної заяви позивач просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
24 квітня 2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ТОВ Слон Кредит» було укладено електронний Договір № 1574986 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».
Відповідно до умов договору сума наданого відповідачу кредиту складає 5000 грн строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні тридцять днів.
Відповідно до п. 1.2 на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору № 1574986 сторони також погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами кредиту, а саме стандартну процентну ставку - 1,50 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору .
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало повністю та надало ОСОБА_1 кредит у сумі 5000 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
24 грудня 2024 між ТОВ «Слон Кредит» як клієнтом та ТОВ «ФК «Фінтранс Україна» як фактором, було укладено договір факторингу №24122024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Слон Кредит» повідомило відповідачку шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, у звязку з чим наявна заборгованість за вищевказаним кредитним договором у загальному розмірі 32000,00 грн.
Норми права та мовити їх застосування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
В ході розгляду судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Слон Кредит» з метою отримання кредитних коштів, за результатами її звернення, 24.04.2024 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1574986, після підписання якого у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «Слон Кредит» виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідачки виникло зобов'язання повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених цим договором.
Вище вказаний договір міститься інформацію про позичальника прізвище, ім'я та по-батькові, його паспортні дані, індивідуальний ідентифікаційний номер, місце проживання, СМС код, а також зазначений електронний підпис НОМЕР_2 .
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним ( п.9.2. договору).
Відтак відповідачка з викладеними у зазначених вище документах умовами кредитування погодилася без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на них проставлено свій електронний підпис.
Між сторонами також було укладено Паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація щодо укладеного договору про споживчий кредит, зокрема ліміт кредиту 5 000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, , розмір стандартної процентної ставки - 547,5% річних (або 1,5% в день), тип процентної ставки - фіксована.
Зокрема, на підставі укладеного кредитного договору відповідачці ОСОБА_1 надано грошові кошти в розмірі 5 000 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами, відтак суд дійшов висновку, що ТОВ «Слон Кредит» прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором виконало своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі.
24 грудня 2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передає ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права Вимоги до Боржників, вказаних в Реєстрі боржників.
Згідно з пунктом 1.2 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Божників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей на набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та Скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємно частиною цього Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 24.12.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1574986 від 24.04.2024.
ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» повідомило відповідачку про укладання договору факторингу шляхом направлення на електронну адресу відповідача повідомлення.
Заборгованість відповідача за кредитним договором № 1574986 від 24.04.2024 склала: сума кредиту - 5000,00 грн.; сума процентів за користування кредитом - 18300 грн., штрафні санкції - 2500,00 грн., всього - 25800,00 грн.
Станом на день звернення до суду, заборгованість відповідача за кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 32000,00 грн., з яких: 5000 грн. - тіло кредиту; 18300 грн. - нараховані проценти; 8700 грн. - нараховані позивачем проценти за 116 календарних днів.
Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідачка ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.
Крім того, позивачем, враховуючи, те що на момент укладання Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як фактором, строк Договору № 1574986 про надання споживчого кредиту від 24.04.2024 не сплив, було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 116 календарних днів, на підтвердження чого позивачем надано розрахунок заборгованості.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, що в даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2)у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, оскільки позов задоволено, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співвмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.
З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу позивачем, суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, відсутність заперечень відповідача з приводу витрат на професійну правничу допомогу, відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал»заборгованість за кредитним договором № 1574986 від 24 квітня 2024 у розмірі 32000 грн. 00 коп., з яких: 5000 грн. - тіло кредиту; 18300 грн. - нараховані проценти; 8700 грн. - нараховані позивачем проценти за 116 календарних днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15 офіс 118/2;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено «07» листопада 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева