479/1472/24
2/479/138/25
04 листопада 2025 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
В складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Добровольської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Криве Озеро в порядку загального позовного провадження цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_3 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, посилаючись на те з 2006 року по теперішній час проживає в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У вищевказаному будинку проживає зі своїми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ще до її проживання в цьому будинку проживав гр. ОСОБА_8 , який при житті продав їй вище зазначений будинок за 5000.00 грн., передав документи на будинок та знявся з місця реєстрації. Документи на будинок оформити не встигла, оскільки останній після продажу будинку переїхав жити до м.Первомайськ, Миколаївської області, адресу місця його проживання вона не знала та згодом стало відомо, що останній помер. Даних про коло спадкоємців не має. В зв'язку з вище викладеним просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву, відповідно до якої просила справу слухати за її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_9 , являється власником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується даними свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 грудня 2003 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2327205 від 17 грудня 2003 року, даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №399150902 від 14 жовтня 2024 року (а.с.14,18,19) .
Даними довідки №17-03/35-181 від 10 жовтня 2024 року, виданої Багачівським старостинським округом, встановлено, що згідно даних по господарської книги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає у будинку по АДРЕСА_1 , з 08 вересня 2006 року по теперішній час з дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13).
За час проживання позивачем проведено ремонтні роботи житлового будинку, що підтверджується даними квитанцій та фотокопіями будинку (а.с.20-37).
Відповідно до даних технічного паспорту, житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , побудований в 1960 році (15-17).
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 помер,що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 20 вересня 2021 року (а.с.78).
Заповітом, посвідченим секретарем Багачівсьткої сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області 22 березня 2000 року, зареєстрованим в реєстрі за №41, встановлено, що ОСОБА_8 все своє майно де б воно не було та з чого воно б не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті заповів дочці ОСОБА_2 - відповідач по справі (а.с.86).
Згідно положень ч.4 ст.41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положення ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з її власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги до його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять років з часу спливу позовної давності.
Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів про набувальну давність суд має врахувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2013 року №24-150/0/4-13 "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав".
При вирішенні спорів, пов'язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне: - право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року; - задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно, на підставі ст.344 ЦК, можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; - за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено; - відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності; - у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; - у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред'явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.
При вирішенні спорів, пов'язаних із виникненням і припиненням права власності, слід мати на увазі, що положення ст.344 ЦК України про набувальну давність не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалось на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.
Виходячи з положень ч.1 ст.344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №719-р від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області", створена Кривоозерська селищна територіальна громада Кривоозерського району Миколаївської області шляхом об'єднання територій та населених пунктів Кривоозерської селищної та Багачівської, Берізківської, Бурилівської, Великомечетнянської, Гойдаївської, Красненьківської, Кривоозерської, Куряче-Лозівської, Луканівської, Мазурівської, Маломечетнянської, Ониськівської, Очеретнянської, Секретарської, Тридубівської сільських рад Кривоозерського району Миколаївської області.
На підставі постанови Верховної ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" у Миколаївській області утворено Первомайський район у складі, зокрема, території Кривоозерської селищної територіальної громади.
Аналізуючи письмові докази по справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 відкрито та добросовісно володіє нерухомим майном, а саме - житловим будинком по АДРЕСА_1 , починаючи з 2006 року, тобто 19 років.
Зважаючи на доведеність факту добросовісності, відкритості та безперервності володіння позивачем протягом 19 років нерухомим майном, відсутність попереднього власника, суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги про визнання за нею права власності на це майно за набувальною давністю.
Керуючись ст.ст.5, 76, 81, 258, 264, 265, 355 ЦПК, ст.344 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя :