Миколаївської області
Справа №477/1557/25
Провадження №2-др/477/15/25
03 листопада 2025 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді Саукової А.А.,
із секретарем судового засідання - Хлибовою Г.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА -НОВА» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -,
09 жовтня 2025 року Вітовським районним судом Миколаївської області прийнято рішення у цивільній справі № 477/1557/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3838570424 від 28.04.2024 року у сумі 18 813,20 (вісімнадцять тисяч вісімсот тринадцять) гривень, 20 копійок, що складається з заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 4 000,00 грн, та заборгованість за нарахованими процентами 14 813,20 грн. та судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник ТОВ «ІННОВА-НОВА» - адвокат Андрущенко М. В. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. Також у заяві зазначає, що на підставі рішення загальних зборів учасників відбулася зміна назви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА».
В обґрунтування заяви зазначив, що 09 жовтня 2025 року Вітовським районним судом Миколаївської області прийнято рішення у цивільній справі № 477/1557/25, яким частково задоволено позовні вимоги, однак судом не було вирішено питання про стягнення понесених судових витрат, у зв'язку з чим представник позивача звертається до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 477/1557/25.
У судове засідання учасники справи, повідомлені про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, не з'явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Представник позивача - Андрущенко М.В. в наданій суду заяві просив розглянути питання про розподіл судових витрат без його участі та участі позивача.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В силу п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи вимоги ЦПК України, суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності учасників справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3-6 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18.
Згідно ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Так, представник просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу та в підтвердження розміру витрат надав договір №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 укладений з адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», заявку №3701208464 про надання послуг від 02.07.2025, акт №№3701208464 приймання-передачі наданих послуг до Договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025, ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», платіжну інструкцію №10 від 20.10.2025 на суму 5000 грн.
Як встановлено з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.09.2025 ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» було перейменовано на ТОВ «ІННОВА-НОВА».
Статтею 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, або судом не вирішено питання про судові витрати.
Позивачем подано на адресу суду заяву про ухвалення додаткового рішення, та до заяви надано докази вартості наданої професійної правничої допомоги адвокатом Андрущенком М.В. у розмірі 5 000,00 гривень. Такі витрати судом вважаються доведеними, а тому підлягають стягненню у розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, стягнувши із відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 4 520,00 гривень (5 000,00 * 90,40%)/100%).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 137, 141, 263-265, 268, 270, 272-273 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 44127243, адреса: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 520,00 ( чотири тисячі п'ятсот двадцять) гривень.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» код ЄДРПОУ 44127243, адреса: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9.
відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 .
Суддя А.А.Саукова