Справа № 453/1383/25
№ провадження 3/453/599/25
29 жовтня 2025 року суддя Сколівського районного суду Львівської області Курницька В.Я., з участю захисника особи, який притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Павкович О.В., розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч.1ст.130КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 421383 від 13 серпня 2025 року, складеним поліцейським СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області сержантом поліції Лопотич В.М. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній 13 серпня 2025 року о 00:59 годині в с.Хащованя по вул.Ольги Кобилянської керував транспортним засобом Опель Віваро, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці не реагують на світло, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі із застосуванням при цьому технічних засобів відеозапису відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник особи, щодо якої складено протокол, адвокат Павкович О.В., після ознайомлення з матеріалами, за допомогою системи «Електронний суд» подала клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання вмотивовано тим, що, в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 , допущення водієм будь-якого порушення правил дорожнього руху, та його зупинки працівниками поліції, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи щодо нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що, відповідно, унеможливлює притягнення особи до відповідальності, та відповідно відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що дійсно 12 серпня 2025 року близько 23:00 було працівниками поліції в с. Хащованя було зупинено транспортний засіб Опель Віваро, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , повертаючись від родичів та направляючись до селища Славсько, де останній на даний час проживає. Причиною зупинки було зазначено несправність лівого габарита напівпричепа. В подальшому працівниками поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було перевірено документи ОСОБА_1 , роз'яснено необхідність усунути технічну несправність, після чого його відпустили. Це підтверджується відеозаписом,який міститься в матеріалах справи та має назву WhatsApp Video 2025-08-13 at 09.26.28. Дорогою до селища Славсько автомобіль,яким керував ОСОБА_1 зламався, внаслідок чого ОСОБА_1 був змушений залишити його припаркованим на узбіччі дороги по вул. О.Степанівни і іти додому пішки.
13 серпня 2025 року близько 01:30 години, згадавши, що в автомобілі він залишив папку з документами, а автомобіль не закривається на ключ, ОСОБА_1 повернувся до автомобіля, аби забрати документи. В той час, коли останній стояв біля автомобіля і курив до нього під'їхали поліцейські. Один із них, а саме старший лейтенант поліції Калинович М.В. почав стверджувати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в комендантську годину, що є порушенням. На пояснення ОСОБА_1 , що останній транспортним засобом не керував, а виключно повернувся до нього, аби забрати документи, ніхто із працівників поліції не зважав. Більше того, їх обурило заперечення ОСОБА_1 щодо порушення ним комендантської години і вони зазначили, що складуть відносно нього протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, на їхню думку, перебуває в стані наркотичного сп'яніння. У зв'язку з цим, зазначили, що ОСОБА_1 необхідно проїхати з ним до медичного закладу, аби перевірити його на стан наркотичного сп'яніння. При цьому пояснили,що їхати доведеться до медзакладу в Стрий або Львів. Але повертатися з медзакладу він буде самостійно, оскільки доставка його назад в Славсько не входить до їх обов'язків. В свою чергу, ОСОБА_1 повторно зазначив, що не керував транспортним засобом, а тільки забрав з нього документи, а, відповідно, вимоги щодо проходження ним огляду на стан сп'яніння є незаконними та безпідставними. Крім того, звернув увагу, що того ж вечора його вже зупиняли ці ж працівники поліції і жодних підозр на стан наркотичного сп'яніння не було. Більше того,він взагалі не вживає ні алкоголю,ні наркотичних речовин. Всупереч всім аргументам та поясненням ОСОБА_1 працівники поліції продовжували вести себе зухвало та провокативно. Зокрема, на відеозаписі 01855_00185520250813013531_0002A на 00:53-01:00 хвилині чітко чутно, що ОСОБА_2 говорить ОСОБА_1 , що в нього сьогодні «по-любому буде одна 130», тобто що на ОСОБА_1 буде складено протокол за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Після чого запропонували проїхати до медзакладу, фіксуючи це на бодікамеру. Оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а також розуміючи,що зараз комендантська година і добратися назад із медзакладу буде вкрай складно, він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, внаслідок чого було і складено відносно нього протокол. Однак, з метою спростування безпідставних звинувачень поліціянтів щодо вживання наркотичних речовин, ОСОБА_1 наступного дня пройшов огляд на предмет вживання психоактивних речовин у КНП «Сколівська центральна лікарня». Таквідповідно до Довідки № 3060 від 14 серпня 2025 року жодних психоактивних речовин в організмі ОСОБА_1 не виявлено. А, як відомо, наркотичні речовини, незалежно від їх виду, в крові та сечі можна виявити протягом 5-8 днів після вживання,а деякі з них і протягом двох тижнів.
Таким чином, огляд, пройдений ОСОБА_1 у лікаря-нарколога на наступний день після складення протоколу, свідчить про те, що 13 серпня 2025 року він не вживав жодних наркотичних речовин.
Також у клопотанні зазначено, що впродовж 2024-2025 років працівники поліції неодноразово направляли ОСОБА_1 на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що підтверджується копіями відповідних направлень від 03 вересня 2025 року та від 28 вересня 2024 року, які захисником додано до клопотання. Однак, в обидвох випадках тест на наявність в організмі ОСОБА_1 наркотичних речовин був негативний, що свідчить про те,що останній не вживав та не вживає наркотичних речовин. Це також підтверджується інформацією із сайту Судова влада ,де відсутні будь-які провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В свою чергу, наявні матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не підтверджують у цілому ту обставину, що ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, у вказаній дорожній обстановці, не дотримався вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, тобто будучи учасником дорожнього руху (водієм транспортного засобу), відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану його алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначає, що працівники поліції у першу чергу не довели, що ОСОБА_1 у наведеній вище обстановці був учасником дорожнього руху, навпаки, з відеозаписів 01855_00185520250813020141_0003A та 01855_00185520250813013531_0002A, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, автомобіль не перебував в стану руху, ні двигун, ні фари не були ввімкнені.
Відтак, як наголошує захисник, висновок працівників поліції про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та оформлення відносно нього даних матеріалів справи, є сумнівними, передчасним, необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними засобами доказування. Окрім того, вказує, що відеозаписи не є безперервними та не містять інформації у повному об'ємі.
Підсумовуючи, адвокат Павкович О.В. вказує, що його підзахисний ОСОБА_1 заперечує ту обставину, що він був учасником дорожнього руху, тобто водієм транспортного засобу, а також що ТЗ під його керуванням зупиняли працівники поліції, а тому наполягає на закритті провадження у цій справі про адміністративне правопорушення, в силу відсутності у діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя, заслухавши позицію захисника - Павкович О.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності.
Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху, порушення котрого ставиться у провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність, передбачена нею, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, зібрані матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не підтверджують у цілому ту обставину, що особа, який притягається до адміністративної відповідальності, у вказаній дорожній обстановці, не дотримався вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, тобто будучи учасником дорожнього руху (водієм транспортного засобу), відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану його алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, в силу частин 1, 2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пунктів 2,3,6,7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справУкраїни та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом пунктів 4 та 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з абзацом 2 пункту 5, а також пунктів 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103, підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У матеріалах справи наявне направлення на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 13 серпня 2025 року. Однак, у вказаному направленні навіть не зазначено медичного закладу, до якого скеровувався ОСОБА_1 .
Більше того, в направленні зазначено час складення 01:10 13 серпня 2025 року. В той час, як згідно з відео, вимогу пройти огляд було озвучено лише в 01:35. Таким чином, направлення на огляд складено задовго до того, як поліцейські зупинилися біля транспортного засобу ОСОБА_1 та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння.
Також, не збігаються місце складення направлення, в якому зазначено с.Хащованя та місце, де фактично знаходився транспортний засіб і де було складено протокол - селищще Славсько Стрийського району Львівської області.
Щодо обставин, пов'язаних із зупинкою транспортного засобу та відмовою ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, суддею досліджено відеофайли, котрі містяться на CD-R диску, що долучений до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення. Слід зазначити, що такі виконані не у безперервному вигляді, як це вимагає наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 03 лютого 2016 року № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», та на відеозапису зовсім не зафіксовані всі обставини оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Натомість, вбачається, що один із відеозаписів WhatsApp Video 2025-08-13 at 09.26.28., на котрому, нібито зафіксовано рух автомобіля, вказану обставину не підтверджує. Більше того з відеозапису WhatsApp Video 2025-08-13 at 09.26.28., на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу та відеозаписів 01855_00185520250813020141_0003A та 01855_00185520250813013531_0002A, на яких зафіксовано процес складання протоколу про адміністративне правопорушення, видно, що місце, де було зупинено транспортний засіб, та місце, де складався протокол, є відмінними.
До того ж, відеозаписи в цілому не є безперервними, а лише відображають короткий відрізок події - здебільшого процес складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Верховний суд у своїй постанові від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
Таким чином, за наведених обставин, відсутність безперервного відеозапису, починаючи з часу зупинки транспортного засобу та аж до моменту складення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, позбавляє суддю можливості перевірити внесені до нього відомості та встановити точну хронологію подій.
Щодо фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то належить додатково вказати, що на сьогодні Закон України «Про дорожній рух», який у цьому випадку є основоположним нормативно-правовим актом, згадує лише про водіїв. Згідно з дефініціями, визначеними Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху», водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Поряд з цим, під час судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення знайшла своє підтвердження викладена захисником особи, щодо якої складено протокол, адвокатом Павкович О.В., обставина, що на одному із наявних на долученому оптичному диску відеозаписів видно лише припаркований на узбіччі дороги автомобіль, біля якого стояв ОСОБА_1 , без будь-яких ознак керування ним, у тому числі увімкненого двигуна, фар чи інших приладів освітлення.
В цілому, в матеріалах справи, відсутні не лише докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, але й зупинки працівниками поліції такого транспортного засобу.
Підсумовуючи усе вищевикладене, суддя вважає, що працівниками поліції не доведено, що ОСОБА_1 у наведеній вище обстановці був учасником дорожнього руху, зокрема водієм транспортного засобу, а висновок працівників поліції про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та оформлення відносно нього даних матеріалів справи, є передчасним, необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними засобами доказування.
Відтак, за встановлених у судовому засіданні усіх обставинах цієї справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності та взаємозв'язку, суддя дійшов висновку, що направлені до Сколівського районного суду Львівської області матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація в цілому не підтверджують в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, є сумнівними.
У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», заява № 39598/03. Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що сформульовані у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, з відсиланням на рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), заява№ 25657/94 від 10 липня 2001 року, згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Тож суддя, враховуючи усе вищезазначене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема відмова особи, який керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.
Так, згідно з пунктом 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись статтями 8-9, 40-1, 130, 221, 245, 247, 251-252, 266, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Я. Курницька