06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 747/49/24
провадження № 61-11763ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою шляхом визнання незаконною та скасування реєстрацію речового права оренди земельної ділянки власності ОСОБА_2 , кадастровий номер 7425382700:01:001:0044, площею 0,47 га, що знаходиться за межами с. Понори та була зареєстрована Талалаївською селищною радою 25 серпня 2022 року за № 47717826.
Рішенням Срібнянського районного суду від 17 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
11 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику надіслати на адресу суду касаційну скаргу у новій редакції, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, в якій уточнити підстави касаційного оскарження та чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, з обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав) та надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
17 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 надіслав до суду касаційну скаргу в новій редакції,в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Проаналізувавши надані на усунення недоліків матеріали на відповідність вимогам частини другої статті 392 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги заявником не усунуто.
В касаційній скарзі в новій редакції, яка надійшла на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25 вересня 2025 року, ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, описує фактичні обставини справи та незгоду зі змістом оскаржених судових рішень, однак конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтування виключних підстав касаційного оскарження в уточненій касаційній скарзі не зазначає.
В касаційній скарзі у новій редакції не зазначено, який правовий висновок Верховного Суду, на переконання заявника, мав застосувати суд апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення у цій справі або будь-якої іншої підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Отже, заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 25 вересня 2025 року.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не усунув недоліки касаційної скарги та не виконав вимоги процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо її форми та змісту, така скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська