Провадження №2/447/1164/25
Справа №456/3458/25
(заочне)
06.11.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
26.06.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЕЙС») звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №179943357 у розмірі 10913,73 грн..
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №179943357 на суму 5300,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3М59S. Заповненням анкети заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, а якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
01.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів згідно кредитного договору №179943357 від 01.02.2022 шляхом ініціювання через банк провайдер, на банківську карту № НОМЕР_1 у розмірі 5300,00 грн., що свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру права вимоги №175 від 05.05.2022, від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
30.10.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру права вимоги №2 від 20.12.2023, ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників №б/н від 29.05.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 10913,73 грн.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 10913,73 грн., яка складається з: 5296,66 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5617,07 грн. - заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, у зв'язку з чим представник позивача просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10913,763 грн., судовий збір 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Як встановлено із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.06.2025 цивільну справу №456/3458/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.
29.07.2025 на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи №456/3458/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень. Окрім цього, суд постановив витребувати докази.
Ухвала суду від 04.08.2025 була надіслана судом відповідачу за місцем його проживання.
Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити у його відсутності, щодо заочного рішення не заперечує.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступного висновку.
Суд встановив:
01.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №179943357 у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора MNV3М59S. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» » надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 5300,00 грн., строком на 30 днів, тобто до 03.03.2022. За користувания кредитом відповідач зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитом.
У заявці на отримання коштів у кредит від 01.02.2022 зазначені персональні дані ОСОБА_1 , адреса його проживання.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено договір №179943357 від 01.02.2022 ідентифікований ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Акцепт договору позичальником підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3М59S, який було відправлено на номер телефону НОМЕР_2 .
Відповідно до платіжного доручення №d7281a7a-354a-44d9-8e49-16aaa7fc1981 від 01.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів згідно договору №179943357 від 01.02.2022 на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у розмірі 5300,00 грн.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №179943357 від 01.02.2022, заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.06.2025 складає 10913,73 грн., яка складається з: 5296,66 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5617,07 грн. - заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №179943357 від 01.02.2022 заборгованість ОСОБА_1 становить 10913,73 грн., яка складається з: 5296,66 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5617,07 грн. - заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом.
Відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, який був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Таліон плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023, який був укладений між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, який був укладений між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», та ТОВ «ФК «ЕЙС», ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Оцінка суду.
Відповідно до частини 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №179943357, укладеним між відповідачем із первісним кредитом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Враховуючи те, що кредитодавцем умови укладеного договору були виконані, а позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом із процентами вчасно не повернув, виникла заборгованість за договором №179943357 від 01.02.2022, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС», а саме на загальну суму 10913,73 грн.
На виконання ухвали суду від 04.08.2025 представником АТ «Універсал Банк» надано інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 . Банком була емітована й інша платіжна картка. На картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) був зарахований платіж у сумі 5300,00 грн. у період з 01.02.2022 по 06.02.2022. Номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Повний номер рахунку платіжної картки - маска картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 - НОМЕР_5 . Крім цього, представником АТ «Універсал Банк» долучено виписку про рух коштів по картці № НОМЕР_1 за період з 01.02.2022 по 06.02.2022, з якої встановлено, що відповідач користувався вказаними кредитними коштами.
Відповідач не подав жодного доказу на спростування розрахунку поданого позивачем та належного виконання зобов'язань за договором.
Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» в особі директора Полякова О.В. 29.05.2025 укладено договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 з адвокатом Тараненко А.І.
Відповідно до протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, зазначені послуги адвоката та їх вартість.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг №29/05/25-01 від 29.05.2025, адвокат Тараненко А.І. надав послуги: складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовка адвокатського запиту про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №179943357 від 01.02.2022 на рахунок позичальника, підготовка клопотання про витребування доказів. Загальна вартість послуг становить 7000,00 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Отже, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позов було пред'явлено засобами системи «Електронний суд», та такий підлягає до задоволення судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2422,40 гривень на користь позивача.
Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №179943357 від 01.02.2022 у розмірі 10913 (десять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 06.11.2025.
Суддя Павлів В. Р.