Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В.
справа № 359/840/19 (провадження № 61-10426 ск 25)
22 вересня 2025року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського районного суду Київської області від 01 березня 2024 року, додаткове рішення Бориспільського районного суду Київської області від 19 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Спецінвест» до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергій Іванович, Приватне акціонерне товариство «Айбокс Банк», про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання акта про проведення прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсними; за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катакалі» до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися; за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Трофименка Михайла Михайловича, ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними, ухвалою від 22 вересня 2025 року залишив касаційну скаргу без руху.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Підставою подання касаційної скарги заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). На інші підстави касаційного оскарження заявник не покликається.
2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1. вказує на те, що апеляційний суд при ухвалені постанови не брав до уваги позиції Верховного Суду, викладені, у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі з провадженням № 3-242 гс 16, постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 369/5218/19 (провадження №61-8512 св 22), постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14?529 цс 19). Також він зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 31 січня 2014 року у справі № 910/22695/13 стягнуто з ДП «Спецінвест» на користь ПАТ «Аграрний комерційний банк» (правонаступник ПАТ «АЙБОКС БАНК») заборгованість за кредитним договором від 26 грудня 2008 року № 169/2008 в сумі 6 243 986,35 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 грудня 2008 року за реєстровим № 9125 - земельну ділянку (кадастровий номер 3220882600:04:002:0213) за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, Гнідинська с/р, СТ «Калина» та розташовані на ній споруди. 12 грудня 2018 року відповідне майно ДП «Спецінвест» було виставлено на електронні торги (номер лоту: 321211 від 12 грудня 2018 року 14 год 52 хв) на майданчику ДП «СЕТАМ» із численними порушеннями чинного законодавства України, без повідомлення сторін цього спору. Заявник вважає, що це майно було передано на торги незаконно та всупереч нормам чинного законодавства України, що, у свою чергу, не дало змоги прийняти участь в електронних торгах. При розгляді справи № 359/840/19 суд допустив порушення процесуального законодавства, яке регулює допит свідків, яких він зобов'язаний був викликати, зокрема зберігача майна ОСОБА_3 та понятого ОСОБА_4 . Однак суд вирішив не здійснювати виклик свідків. Суд апеляційної інстанції відмовився здійснювати перегляд судового рішення суду першої інстанції, зокрема, було відмовлено у задоволенні клопотань про виклик свідків, про призначення експертизи, також відмовлено у задоволенні відводу суду. Також суд не надав правову оцінку з питань оцінки майна, яке було реалізовано, та самій його реалізації як договору купівлі-продажу.
3. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, вважаю відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.
4. Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» ( далі - Закон України «Про виконавче провадження») передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
5. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6. Пункт 2 частини першої статті 3 Закон України «Про виконавче провадження» передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
7. Відповідно до змісту статей 48, 56, 57, 61 Закон України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
8. Частиною першою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
9. Порядок реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29вересня 2016 року № 2831/5 (надалі - Порядок № 2831/5).
10. Порядком № 2831/5 визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
11. Відповідно до частини першої статті 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.
12. Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
13. Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
14. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
15. Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦПК України).
16. Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356 цс 18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428 цс 18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто - правочин.
17. Також подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128 гс 18).
18. Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884 цс 15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988 цс 15 та від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677 цс 16, головною умовою, яку повинні встановити суди при вирішенні питання про визнання прилюдних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто - не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких - є визнання прилюдних торгів недійсними.
19. Суд першої інстанції встановив, зокрема, що приватним виконавцем Трофименком М. М. було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання наказу № 910/22695/13, виданого 17 липня 2014 року Господарським судом міста Києва, про стягнення з ДП «Спецінвест» на користь ПАТ «Аграрний комерційний банк» заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2008 року № 169/2008 в сумі 6 243 986,35 грн, з яких 4 880 000,00 грн - заборгованості за кредитною лінією, 379 236,16 грн - пені за прострочення повернення основної заборгованості за кредитною лінією, 913 012,96 грн - заборгованості за процентами, 70 952,36 грн - пені за прострочення сплати процентів, 728,27 грн - комісія за моніторинг застави, 56,60 грн - пені за прострочення сплати комісії за моніторинг застави, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 грудня 2008 року за реєстровим № 9125.
26.1 Встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною не нижче:
- для садового будинку загальною площею 196,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - 501 240,00 грн з урахуванням ПДВ.
- для земельної ділянки площею 0,2400 га, розташованої за адресою: Київська область Бориспільський район Гнідинська сільська рада СТ «Калина» - 588 200,00 грн без урахування ПДВ.
26.2 Зазначене нерухоме майно було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Агарний комерційний банк» та ДП «Спецінвест» 26 грудня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н. Ю. за реєстровим № 9125, на забезпечення виконання позичальником (ДП «АВТОПРОКАТ») всіх без винятку зобов'язань за Договором відкриття кредитної лінії від 26 грудня 2008 року № 169/2008 із всіма змінами і доповненнями до нього.
26.3 Крім того, встановлено, що вищевказаний наказ Господарського суду міста Києва від 17 липня 2014 року у справі № 910/22695/13 був виданий на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 31 січня 2014 року у справі № 910/22695/13, яке набрало законної сили та яким було вирішено стягнути з ДП «Спецінвест» на користь ПАТ «Аграрний комерційний банк» заборгованість за кредитним договором від 26 грудня 2008 року № 169/2008 в сумі 6 243 986,35 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки спірні садовий будинок та земельна ділянка за іпотечним договором від 26 грудня 2008 року за реєстровим № 9125, а також визначений спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною не нижче:
- для садового будинку загальною площею 196,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - 501 240,00 грн з урахуванням ПДВ;
- для земельної ділянки, площею 0,2400 га, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садове товариство «Калина», - 588 200,00 грн без урахування ПДВ.
26.4 Щодо дотримання ДП «СЕТАМ» порядку реєстрації учасників та процедури проведення електронних торгів, які відбулись 11 січня 2019 року (номер лоту 321311) судом встановлено: на виконання ухвали суду ДП «СЕТАМ» повідомлено, що для участі в електронних торгах арештованим майном по лоту № 32111 зареєструвалося 13 Учасників: 1. ОСОБА_5 ; 2. ОСОБА_6 ; 3. ОСОБА_7 ; 4. ОСОБА_8 ; 5. ОСОБА_9 ; 6. ОСОБА_10 ; 7. ОСОБА_11 ; 8. ОСОБА_2 ; 9. ОСОБА_12 ; 10. ОСОБА_13 ; 11. ОСОБА_14 ; 12. ОСОБА_15 ; 13. ОСОБА_16 . Допущено до торгів було тільки три учасники: учасник 12 - ОСОБА_15 ; учасник 13 - ОСОБА_16 ; учасник 8 - ОСОБА_2 . Іншим учасникам було відмовлено в участі через невнесення гарантійного внеску - відповідна інформація відображена на веб сайті ДП «СЕТАМ» по лоту №321311 в розділі «заявки на участь в торгах».
26.5 Зокрема, встановлено, що Учасник 8 відповідач ОСОБА_2 (ID: НОМЕР_1 ) сплатила гарантійний внесок у сумі 54 472,00 грн, який був перерахований за допомогою платіжного сервісу LiqPay з її власного рахунку в АТ КБ «Приватбанк» о 07:40:04 11 січня 2019 року, та зарахований на рахунок ДП «СЕТАМ» № НОМЕР_2 11 січня 2019 року о 07:46:10, що підтверджується як відомостями, наданими ДП «СЕТАМ», так й інформацією, наданою АТ «КБ «Приватбанк».
26.6 Як убачається з рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2024 року, ухвалюючи оскаржуване рішення, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Катакалі», суд першої інстанції виходив, зокрема, із такого:
- встановлено, що відповідачем ДП «СЕТАМ» повністю дотримано вимог пункту 2 розділу VII Порядку № 2831/5, та вимог статті 45 Закону України «Про іпотеку» щодо порядку організації електронних торгів;
- доводи позивача ТОВ «Катакалі» щодо створення йому штучних технічних перешкод в електронних торгах та неналежного функціонування програмних засобів ДП «СЕТАМ» не знайшли свого підтвердження.
26.7 Отже суд першої інстанції дійшов висновку щодо безпідставності тверджень позивачів та третьої особи із самостійними вимогами щодо порушення відповідачем ДП «СЕТАМ» Порядку № 2831/5.
20. Як убачається з оскаржуваних судових рішень, у клопотанні про ухвалення додаткового рішення та зменшення суми відшкодування витрат на правничу допомогу третя особа ОСОБА_1 просив зменшити цю суму до 0 гривень, у зв'язку з відсутністю доказів щодо понесених судових витрат відповідачем.
21. Додатковим рішенням Бориспільський районний суд Київської області від 19 квітня 2024 року клопотання, зокрема, третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 , задовольнив частково - стягнув з нього 4 000,00 грн.
22. Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення виходив з наданих представником відповідача ОСОБА_2. документів на підтвердження заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
23. Так, представником відповідача надані копії документів: договір про надання правової допомоги від 22 березня 2019 року, а також додатково Акт виконаних робіт (наданих адвокатських послуг) від 04 березня 2023 року, Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Нікітіною Т. С., щодо надання професійної правничої допомоги ОСОБА_2 .
24. Переглядаючи додаткове рішення Бориспільського районного суду Київської області від 19 квітня 2024 року, апеляційний суд дійшов висновку, що вирішуючи питання щодо стягнення з позивачів та третьої особи на користь відповідача відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції врахував, що відповідачем не був поданий до суду попередній розрахунок суми таких витрат і обґрунтовано зазначив про право, а не обов'язок суду, відмовити у стягненні витрат за вказаних обставин.
25. Суд першої інстанції також врахував, що неподання відповідачкою ОСОБА_2 попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат не позбавило учасників справи, зокрема позивачів та третю особу - ОСОБА_1 можливості на підставі наданих відповідачем та її представником доказів, а також матеріалів цієї цивільної справи, перевірити обґрунтованість нарахованої вартості робіт (наданих послуг), зважаючи на те, що ОСОБА_2. та її представником згідно з наданими Актами та Детальним описом виконаних робіт, визначений фіксований розмір оплати щодо конкретних видів послуг (участі у судових засіданнях, складання заяв, пояснень, ознайомлення з матеріалами справи, тощо).
26. Оскільки процесуальна поведінка позивачів та третьої особи із самостійними вимогами, яка полягала у заявлені необґрунтованих відводів та допущених неявок, у тому числі сприяла тривалому розгляду цієї справи, суд дійшов правильного висновку, що відповідачка має право за таких обставин отримати відшкодування витрат, які вона змушена була понести у зв'язку із залученням до участі у справі для захисту своїх інтересів професійного адвоката.
27. Суд також законно відмовив позивачам і третій особі з самостійними вимогами в задоволенні клопотання про зменшення суми відшкодування судових витрат, яке було подане разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки останні не скористались своїм правом на подання заперечень та клопотання про зменшення суми відшкодування судових витрат до закінчення судових дебатів, навіть в усній формі.
28. Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
29. Апеляційний суд відхилив доводи позивачів щодо неналежної ідентифікації предмета іпотеки, неповідомлення його про торги та інші порушення Порядку, оскільки усі ці обставини не вплинули на результат торгів. Виконавчі дії були вчинені з метою реалізації обов'язкового рішення суду та задоволення законних вимог іпотекодержателя.
30. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином перевірив доводи позивачів про те, що з моменту передачі садового будинку та земельної ділянки в іпотеку змінився склад цього майна (здійснені добудови чи переобладнання), чи вчинені такі дії іпотекодавцем з відома та за згодою іпотекодержателя ПАТ «Аграрний комерційний банк» (після реорганізації та перейменування - ПрАТ «АЙБОКС БАНК»), як це передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Іпотечного договору від 26 грудня 2008 року. Встановивши відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, суд обґрунтовано їх не прийняв до уваги.
31. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
32. Доводи викладені в касаційній скарзі не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а зводяться виключно до незгоди заявника із оскаржуваними судовими рішеннями.
33. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
34. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляційної скарги з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( «Levages Prestations Services v. France»), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії ( «Brualla Gomez de la Torre v. Spain»)).
35. Таким чином, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та відповідає висновкам Верховного Суду, вважаю у відкритті касаційного провадження у справі необхідно було відмовити з цієї підстави.
Суддя В. В. Пророк
Повний текст окремої думки складений 03 листопада 2025 року.