22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 638/20942/24
провадження № 61-12489ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у справі за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про розірвання договору, зобов'язання повернути земельну ділянку та привести її у придатний для подальшого використання стан,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у листопаді 2024 року керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про розірвання договору, зобов'язання повернути земельну ділянку та привести її у придатний для подальшого використання стан, який в подальшому уточнив, в якому просив суд:
розірвати договір оренди землі зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 06 листопада 2008 року за № 140867100159 та посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С. А. 032008 та зареєстрований в реєстрі за №5974, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:16:013:0113 загальною площею 0,4803 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов'язати ОСОБА_1 повернути Харківській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0113 загальною площею 0,4803 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним приведенням цієї земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення паркану.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року в позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову, мотивувальну частину рішення викладено в редакції цієї постанови.
У жовтні 2025 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 638/20942/24 і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову прокурора.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про розірвання договору, зобов'язання повернути земельну ділянку та привести її у придатний для подальшого використання стан.
У пункті 8 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Судами встановлено, що відповідно до пункту 9 договору оренди землі орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно розрахунку № 1385/8 від 29 вересня 2008 року становить 0,09% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 2401,27 грн; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить 200,11 грн.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, справа № 638/20942/24 не є справою з ціною позову, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 638/20942/24 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в касаційній скарзі вказує, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки реалізації права територіальної громади доцільно, економно, ефективно користуватись і розпоряджатись на власний розсуд і у своїх інтересах земельною ділянкою, що їй належить, визначати питання розвитку інфраструктури і благоустрою у м. Харкові, забезпечення належного середовища для проживання громади міста. Проте, заступник керівника Харківської обласної прокуратури не обґрунтовує в чому саме проявляється ігнорування та чому саме справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, заначає, що справа має виняткове значення для прокурора як учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки, за наявності факту бездіяльності компетентного органу - Харківської міської ради - законність у спірних відносинах щодо раціонального використання земель може бути поновлено тільки лише за ініціювання її захисту прокурором в межах повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Тому перегляд у касаційному порядку рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року та постанови Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у вказаній справі сприятиме в тому числі ефективній реалізації прокурором конституційної функції представництва інтересів держави, що є однією з ознак правової держави. Окрім цього, зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки її предметом є спір про право щодо земельної ділянки, що є частиною земель як основного національного багатства, що перебувають під особливою охороною держави - об'єкта права власності із особливо суворими умовами його використання згідно діючого законодавства. Проте заступник керівника Харківської обласної прокуратури не обґрунтовує, у чому проявляється значний суспільний інтерес та виняткове значення. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення, а касаційна скарга стосується питань права, що мають фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у справі за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області, про розірвання договору, зобов'язання повернути земельну ділянку та привести її у придатний для подальшого використання стан.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат